Іноді складно відрізнити односкладне речення та неповне двоскладне або односкладне і двоскладне з нетиповою граматичною основою. Особливість теми в розумінні тих зв’язків, які формуються між словами в реченні. Десь прикметник може бути означенням при називному головному члені речення, а в іншому випадку – грає роль самого підмета.
Учень/учениця:
- знає види односкладних речень, пояснює будову односкладних речень кожного з типів;
- ставить розділові знаки в неповних реченнях;
- розрізняє речення односкладні й неповні;
- визначає види односкладних речень;
- конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення;
- ставить правильно тире в неповних реченнях;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- правильно будує тексти різних типів і стилів, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень;
- вживає в мовленні речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми;
- використовує в текстах-описах називні речення для позначення часу й місця;
- правильно інтонує неповні речення.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.