Пунктуаційні символи всередині речення відіграють вкрай важливу роль. Вони відображають інтонацію для читання і завдяки цьому пов’язують усні та писемні типи мовлення. Також вони відображають зв’язки між словами тощо. Це завдання тренує вміння розставляти розділові знаки в реченні, де спочатку їх немає зовсім.
Учень/учениця:
- знає члени речення, способи вираження їх;
- ставить розділові знаки в простому двоскладному реченні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- розрізняє речення двоскладні та односкладні;
- визначає види присудків, обставин у реченнях, прикладку як різновид означення, способи вираження підмета, присудка, означень, додатків та обставин;
- інтонує правильно речення різних видів, за допомогою логічного наголосу передає різні змістові та емоційні відтінки значення;
- записує прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання;
- знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- аналізує будову простого двоскладного речення.
Учень/учениця:
- усвідомлює та визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
— вміє інтерпретувати мовленнєві фігури (наприклад, персоніфікації, метафори) та прості аналогії в контексті;
— розрізняє нюанси в значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення;
— розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використовує їх для опису предметів, їхніх ознак, дій, явищ тощо;
— використовує взаємозв’язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного окремого поняття;
— розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними або схожими, але не однаковими значеннями;
— розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами.