L.8.1.a. Самостійні частини мови
Учень/учениця:
— розпізнає відхилення від правильного типу або стилю мовлення в різних письмових текстах, а також вміє виправляти їх;
— змінює дієслова за часами, родами і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами;
— утворює дієслова в дійсному, умовному й наказовому способах;
— розпізнає та виправляє помилки у використанні невідповідного часу чи способу дієслова в мовленнєвих конструкціях;
— розпізнає та використовує перехідні й неперехідні дієслова;
— використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
— знає і правильно вживає ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними;
— знає і правильно використовує ступені порівняння прислівників;
— доречно використовує всі розряди займенників в реченнях і текстах;
— помічає та вміє виправляти неправильне вживання займенників;
— доречно вживає особові займенники, змінює їх за відмінками відповідно до змісту речення.
L.8.1.b. Службові частини мови
Учень/учениця:
— розуміє й пояснює функцію службових частин у лексичних конструкціях;
— розрізняє службові частини мови між собою;
— дотримується правил написання службових частин мови разом чи окремо.
L.8.2. Розуміння норм використання великої літери, пунктуації та орфографії
Учень/учениця:
— знає основні правила правопису, розпізнає помилки та вміє їх виправляти відповідно до норм літературної мови;
— доречно використовує знаки пунктуації між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, відокремлених членах речення, порівняльних зворотах, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
— знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
— використовує відповідні розділові знаки (кому, тире, три крапки) для позначення паузи;
— правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів і цитат з тексту;
— розставляє відповідні розділові знаки в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення й мети висловлювання.
Розширення словникового запасу.
L.8.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
— використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
— розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів та фраз за допомогою контекстних підказок;
— дотримується в тексті єдиного стилю, типу і жанру;
— правильно підбирає слова або фрази для доповнення речення/тексту;
— порівнює типи лексики за сферами вживання;
— розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи зі змісту тексту та вибираючи з ряду можливих варіантів;
— використовує зв’язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово;
— узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
— розуміє та пояснює значення загальновідомих ідіом, приказок та прислів’їв;
— демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів, інтерпретує її в контексті;
— використовує в мовленні певні лексичні конструкції для досягнення відповідної мети (наприклад, виділення об’єкта чи суб’єкта дії, висловлення невпевненості й под.).
L.8.4. Визначення або уточнення значення невідомих і багатозначних слів та фраз у висловлюваннях рівня 8-го класу
Учень/учениця:
— визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
— використовує загальновживані морфеми як ключ до значення слова;
— розуміє і визначає значення спільнокореневих слів;
— використовує контекст для кращого розуміння значення слова або фрази;
— узагальнює або конкретизує поняття, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібної мети;
— звертається до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів (енциклопедій, словників, глосаріїв, тезаурусів), як друкованих, так і цифрових, для визначення точного змісту слова, його частиномовної приналежності або правильного наголошування;
— демонструє незалежність у пошуку довідкових матеріалів про невідомі терміни, важливі для розуміння тексту або власного висловлювання.
L.8.5. Розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів
Учень/учениця:
— вміє інтерпретувати мовленнєві фігури (наприклад, персоніфікації, метафори) та прості аналогії в контексті;
— розрізняє нюанси в значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення;
— розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використовує їх для опису предметів, їхніх ознак, дій, явищ тощо;
— використовує взаємозв’язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного окремого поняття;
— розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними або схожими, але не однаковими значеннями;
— розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами.
L.8.6. Користування словами та фразами, засвоєними в результаті читання чи прослуховування тексту
Учень/учениця:
— знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази у висловлюваннях рівня 8-го класу;
— знає точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі слухання або читання слів та фраз;
— вміє застосовувати накопичені лексичні знання під час розгляду важливих для розуміння чи вираження думки понять;
— вміє використовувати словник для пояснення слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.
