Діалог має певну сталу форму взаємодії реплік зі словами автора, а також те, як репліки чергуються між собою. Важливу роль тут відіграють пунктуаційні символи, які в рамках діалогу мають певне своє значення. Це завдання пропонує навчитися розташовувати розділові знаки в потрібних місцях.
Учень/учениця:
- знає та розуміє предмет вивчення синтаксису й пунктуації;
- розуміє різницю між словосполученням і реченням; реченням простим і складним;
- розрізняє головне й залежне слова у словосполученні;
- аналізує будову словосполучень, види за способами вираження головного слова;
- складає словосполучення й речення різних видів, визначає серед них синонімічні;
- розпізнає речення прості та складні;
- редагує словосполучення, речення й тексти, помічаючи й виправляючи граматичні помилки.
Учень/учениця:
- знає визначення тексту;
- розрізняє стилі, жанри й типи мовлення;
- знає засоби міжфразового зв’язку в тексті;
- розрізняє тексти за стильовою належністю;
- визначає тип мовлення й жанр тексту;
- знаходить і характеризує засоби міжфразового зв’язку в тексті;
- складає план висловлення (тексту) і складає текст за складеним планом;
- розуміє висловлення на дискусійну тему, покликаючись на логічні аргументи, приклади з різних інформаційних джерел.
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.
Учень/учениця:
— знає основні правила правопису, розпізнає помилки та вміє їх виправляти відповідно до норм літературної мови;
— доречно використовує знаки пунктуації між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, відокремлених членах речення, порівняльних зворотах, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
— знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
— використовує відповідні розділові знаки (кому, тире, три крапки) для позначення паузи;
— правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів і цитат з тексту;
— розставляє відповідні розділові знаки в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення й мети висловлювання.