Опис завдання
Означення — другорядний член речення, який використовується для опису та надання характеристики тому об’єкту, який виконує дію. Тобто означення пов’язується з підметом на лексико-граматичному рівні. Оскільки підметом здебільшого виступає іменник, то означення найчастіше — це прикметник. Однак це не обов’язково, оскільки синтаксичний рівень аналізу означає увагу передусім на роль конкретного слова у висловлюванні, а не його приналежність до певної частини мови. Мета виконання вправи — пошук означення, яке може бути виражено різними частинами мови залежно від випадку.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає члени речення, способи вираження їх;
- ставить розділові знаки в простому двоскладному реченні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- розрізняє речення двоскладні та односкладні;
- визначає види присудків, обставин у реченнях, прикладку як різновид означення, способи вираження підмета, присудка, означень, додатків та обставин;
- інтонує правильно речення різних видів, за допомогою логічного наголосу передає різні змістові та емоційні відтінки значення;
- записує прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання;
- знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- аналізує будову простого двоскладного речення.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
