Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся визначати, які продукти допомагають поповнити запас калію в організмі. Це важлива тема для підготовки до ЗНО з біології, бо мінеральні елементи щодня впливають на роботу клітин, м’язів і нервової системи. Завдання просте за формою, але корисне для повторення: ти бачиш перелік продуктів і вчишся пов’язувати їх із потрібним елементом.
На зображенні подано варіанти продуктів, з якими можна поповнити запас калію: яйця й молоко, м’ясо, картопля та фрукти, каші й мюслі. Працюючи з такими прикладами, ти закріплюєш знання про роль хімічних елементів у харчуванні людини та вчишся швидко знаходити правильну відповідь. Це саме той тип умінь, який допомагає на тестах: не просто «вивчив», а впізнав і застосував.
Вправа стане в пригоді й батькам та вчителям. Батькам вона підкаже, як у спокійній навчальній формі повторити тему про мікро- й макроелементи. Учителям — як організувати коротке тренування на уроці або як домашнє завдання: учень читає варіанти, обирає відповідь і одразу бачить результат.
- Тренуєш уважність: читаєш варіанти й не плутаєш схожі продукти.
- Повторюєш тему про хімічні елементи в організмі людини на прикладах із життя.
- Готуєшся до формату ЗНО: швидко обираєш правильний варіант серед кількох.
- Розвиваєш навичку «знання + застосування», яка потрібна для біології.
Порада для тебе: спочатку уважно прочитай усі варіанти, а потім обери той, який найкраще підходить до твердження про поповнення запасу калію. Якщо помилився — це нормально. Повтори ще раз і запам’ятай правильний приклад. Так ти крок за кроком впевнено підготуєшся до теми про наслідки недостатнього або надлишкового надходження хімічних елементів в організм людини.
Пов'язані стандарти
Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах. Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (І, F, Fe, Са, К) та способи усунення їх нестачі. Органічні та неорганічні сполуки і їхня роль в організмі. Вода, її основні властивості та роль в організмі. Вода як розчинник, гідрофобні і гідрофільні сполуки. Біополімери: поняття про їхню будову та конформацію. Вуглеводи: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза), олігосахариди (сахароза, лактоза), полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген). Основні властивості та функції вуглеводів в організмах. Ліпіди (жири, воски, стероїди, фосфоліпіди). Основні властивості та функції ліпідів в організмах. Білки. Амінокислоти як мономери білків. Рівні структурної організації білків. Денатурація і ренатурація білків. Основні біологічні функції білків. Ферменти, їх властивості та принципи функціонування. Нуклеїнові кислоти. Будова нуклеотидів. Будова та функції ДНК. Принцип комплементарності. Нуклеотидна послідовність і поняття про ген. Властивості ДНК. РНК та її типи (мРНК, рРНК, тРНК). АТФ. Роль АТФ в енергозабезпеченні.
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- розрізняти макроелементи (в тому числі органогенні елементи) і мікроелементи, рівні структурної організації білка (первинну, вторинну, третинну, четвертинну структуру), глобулярні і фібрилярні білки, типи РНК (мРНК, рРНК, тРНК);
- встановлювати взаємозв'язок між фізикохімічними властивостями та біологічною роллю води;
- порівнювати ДНК і РНК за хімічним складом і будовою;
- пропонувати заходи попередження захворювань людини, що виникають за умов надлишку або нестачі хімічних елементів (I, F, Fe, Са, К) в організмі людини або у природному середовищі;
- розв'язувати елементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масу речовини (білка, нуклеїнової кислоти) за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її склад.
