Стандарти

Наші програми повністю покривають усі вимоги як українських, так і міжнародних стандартів
Міжнародні Українські
Іконка категорії
Курси ЗНО з Біології
Стандарти з цього рівня:

Ознаки об’єктів навколишнього світу

Спільні та відмінні ознаки. Об’єднання об’єктів навколишнього світу у групу за спільною ознакою. Розбиття групи об’єктів навколишнього світу на  підгрупи за спільною ознакою. Співставлення об’єктів навколишнього світу за розміром, довжиною, масою тощо.

Б.1.1 Фундаментальні властивості живого. Методи досліджень в біології

Фундаментальні властивості живого. Рівні організації життя біологічних систем та їх характерні риси. Методи досліджень в біології. Значення біологічних досліджень у житті людини.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів;
- розрізняти рівні організації життя біологічних систем за їх характерними рисами: молекулярний, клітинний, організмовий, екосистемний, біосферний;
- складати план дослідження;
- обирати метод дослідження;
- визначати мету, умови проведення дослідження, необхідне обладнання, послідовність виконання дослідів;
- аналізувати результати біологічних експериментів, які можуть бути представлені у вигляді опису, табличної інформації, графіків, діаграм тощо.

Завдання в цій тематиці:
Б.1.2 Хімічний склад клітини

Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах. Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (І, F, Fe, Са, К) та способи усунення їх нестачі. Органічні та неорганічні сполуки і їхня роль в організмі. Вода, її основні властивості та роль в організмі. Вода як розчинник, гідрофобні і гідрофільні сполуки. Біополімери: поняття про їхню будову та конформацію. Вуглеводи: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза), олігосахариди (сахароза, лактоза), полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген). Основні властивості та функції вуглеводів в організмах. Ліпіди (жири, воски, стероїди, фосфоліпіди). Основні властивості та функції ліпідів в організмах. Білки. Амінокислоти як мономери білків. Рівні структурної організації білків. Денатурація і ренатурація білків. Основні біологічні функції білків. Ферменти, їх властивості та принципи функціонування. Нуклеїнові кислоти. Будова нуклеотидів. Будова та функції ДНК. Принцип комплементарності. Нуклеотидна послідовність і поняття про ген. Властивості ДНК. РНК та її типи (мРНК, рРНК, тРНК). АТФ. Роль АТФ в енергозабезпеченні.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- розрізняти макроелементи (в тому числі органогенні елементи) і мікроелементи, рівні структурної організації білка (первинну, вторинну, третинну, четвертинну структуру), глобулярні і фібрилярні білки, типи РНК (мРНК, рРНК, тРНК);
- встановлювати взаємозв'язок між фізикохімічними властивостями та біологічною роллю води;
- порівнювати ДНК і РНК за хімічним складом і будовою;
- пропонувати заходи попередження захворювань людини, що виникають за умов надлишку або нестачі хімічних елементів (I, F, Fe, Са, К) в організмі людини або у природному середовищі;
- розв'язувати елементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масу речовини (білка, нуклеїнової кислоти) за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її склад.

Завдання в цій тематиці:
Б.1.3 Структура та функціонування еукаріотичних клітин

Клітина як елементарна одиниця живого. Методи дослідження клітин. Основні властивості і принципи будови еукаріотичної клітини. Клітинні мембрани, їх хімічний склад, структура, властивості та основні функції. Транспортування речовин через клітинні мембрани. Цитоплазма, її компоненти: цитоскелет, органели та включення. Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі. Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди (хлоро-, лейко - і хромопласт). Мітохондрії: будова, функціональна роль. Хлоропласти: будова, функціональна роль хлоропластів. Автономія мітохондрій і хлоропластів у клітині. Рибосоми: будова, функціональна роль. Центріолі. Органели руху (джгутики, війки). Ядро: будова, функціональна роль. Хромосоми: хімічний склад, будова, функціональна роль. Гаплоїдний і диплоїдний набори хромосом. Гомологічні хромосоми. Основні стани хромосом: інтерфазний некомпактний і надкомпактизація у процесі клітинного поділу. Подвоєння хромосом унаслідок реплікації ДНК. Морфологія надкомпактних /мітотичних/ хромосом. Поняття про каріотип. Ядерце, його функціональна роль.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів;
- характеризувати клітину як елементарну одиницю живого;
- візуально розпізнавати клітини рослин, тварин та їх компоненти;
- встановлювати зв'язок між будовою й функціями компонентів клітини;
- розрізняти: активний і пасивний транспорт речовин через мембрану, екзо- і ендоцитоз, фаго- і піноциоз; гаплоїдний і диплоїдний набори хромосом; стани хромосом;
- порівнювати організацію клітин рослин, грибів, тварин.

Завдання в цій тематиці:
Б.1.4 Обмін речовин і перетворення енергії

Обмін речовин (метаболізм), його загальна характеристика. Єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі. Автотрофний і гетеротрофний типи живлення. Міксотрофні організми. Розщеплення речовин в організмі (безкисневе, кисневе). Поняття про гліколіз, бродіння. Поняття про клітинне дихання. Мітохондрія як енергетична станція клітини. Фотосинтез. Основні процеси, що відбуваються у світлозалежних і світлонезалежних реакціях /світловій та темновій фазах/ фотосинтезу. Роль хлорофілу у світлозалежних реакціях /світлова фаза/ фотосинтезу. Значення фотосинтезу для існування біосфери. Поняття про хемосинтез.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів. Класифікувати організми за джерелом отримання: енергії; карбону; органічних речовин. Записувати сумарні рівняння процесів фотосинтезу та дихання;
- записувати сумарні рівняння процесів фотосинтезу та дихання. Порівнювати: дихання і фотосинтез; бродіння і дихання;
- аналізувати хімічний та енергетичний результати: етапів розщеплення органічних сполук (підготовчого, безкисневого, кисневого); світлозалежних /світлової фази/ і світлонезалежних/темновоїфази/ реакцій фотосинтезу.

Завдання в цій тематиці:
Б.1.5 Збереження та реалізація спадкової інформації

Гени, їх будова і функціональна роль. Мозаїчна будова гена еукаріотів (екзони та інтрони). Поняття про геном. Транскрипція: матричний синтез молекул РНК. Поняття про регуляцію транскрипції. Біосинтез білків (трансляція). Генетичний код і його основні властивості. Роль мРНК, тРНК і рибосом у біосинтезі білка. Реплікація ДНК: напівконсервативний принцип. Поняття про репарацію ДНК. Реплікація ДНК і клітинний цикл. Інтерфаза і клітинний поділ. Кількість молекул ДНК і хромосом на різних стадіях клітинного циклу. Мітоз, основні процеси, що відбуваються під час мітозу. Мейоз і його особливості у порівнянні з мітозом. Функціональна роль мейозу. Поняття про рекомбінацію ДНК під час мейозу. Кросинговер. Утворення гамет і їхнє об'єднання в зиготу під час запліднення. Статеве розмноження. Основні форми нестатевого розмноження організмів (поділ шляхом мітозу, брунькування, розмноження спорами, вегетативне розмноження). Індивідуальний розвиток організму (онтогенез). Ембріональний розвиток. Основні етапи ембріонального розвитку у хордових (дроблення зиготи, утворення бластули і гаструли). Явище ембріональної індукції. Поняття про диференціацію клітин під час ембріонального розвитку. Стовбурові клітини. Післязародковий розвиток у тварин та його основні типи (непрямий та прямий).

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів;
- порівнювати: мітотичний й мейотичний поділи клітини; статеве і нестатеве розмноження; будову чоловічих і жіночих гамет; прямий та непрямий розвиток багатоклітинних тварин; можливості і механізми регенерації організму у рослин і тварин;
- аналізувати: етапи клітинного циклу; фази мітозу й мейозу; етапи формування статевих клітин; періоди онтогенезу у рослин і тварин;
- визначати переваги певної форми (способу) розмноження;
- розрізняти: способи розмноження; форми запліднення; способи вегетативного розмноження рослин і тварин;
- класифікувати типи росту організмів різних царств;
- візуально розпізнавати: клітину на різних фазах мітотичного поділу; ембріон на різних етапах ембріонального розвитку;
- розв'язувати елементарні вправи з реплікації, транскрипції, трансляції.

Завдання в цій тематиці:
Б.2.1 Генетика — наука про закономірності спадковості і мінливості організмів

Класичні методи генетичних досліджень. Основні поняття генетики. Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів та еукаріотів.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів;
- розрізняти: алелі одного та різних генів; гомозиготи і гетерозиготи: генотип і фенотип; домінантний і рецесивний стани ознак;
- визначати ситуації, в яких доцільно використовувати певний метод генетичних досліджень.

Завдання в цій тематиці:
Б.2.2 Закономірності спадковості організмів

Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем. Метод перевірки генотипу гібридних особин (аналізуюче схрещування). Множинна дія генів. Ознака як результат прояву багатьох генів. Взаємодія генів. Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості. Генетичні основи визначення статі у різних груп організмів. Хромосомне визначення статі. Успадкування, зчеплене зі статтю. Хромосомний аналіз як метод виявлення порушень у структурі каріотипу. Спадкові захворювання і вади людини, захворювання людини зі спадковою схильністю, їхні причини. Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- розрізняти: типи взаємодії алелів одного гена (повне домінування, неповне домінування, кодомінування); типи успадкування ознак у людини (аутосомно-рецесивне, аутосомнодомінантне, зчеплене зі статтю);
- визначати: розподіл фенотипів нащадків після схрещування організмів з певними генотипами (і навпаки); можливі генотипи при даному фенотипі (і навпаки);
- аналізувати: каріотипи, родоводи людини; результати моногібридного і дигібридного схрещування і визначати тип успадкування ознак;
- порівнювати наслідки аналізуючого схрещування при незалежному та зчепленому успадкуванні;
- розв'язувати типові задачі з генетики на: моногібридне і дигібридне схрещування; взаємодію алелів одного гена (повне і неповне домінування, кодомінування); зчеплене зі статтю успадкування;
- обґрунтовувати: цілісність генотипу; значння вивчення законів спадковості для практичної діяльності людини.

Завдання в цій тематиці:
Б.2.3 Закономірності мінливості організмів

Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її причини. Норма реакції. Варіаційний ряд та варіаційна крива. Спадкова мінливість та її види: комбінативна і мутаційна. Джерела комбінативної мінливості. Мутації та їхні властивості. Типи мутацій (геномні, хромосомні, точкові; соматичні та генеративні). Мутагенні фактори (фізичні, хімічні та біологічні).

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів;
- розпізнавати спадкову і неспадкову мінливість; види спадкової мінливості;
- розрізняти: мутагенні фактори; типи мутацій;
- порівнювати: види спадкової мінливості; мутаційну і модифікаційну мінливість;
- аналізувати: варіаційний ряд і варіаційну криву;
- обґрунтовувати: заходи захисту організму від впливу мутагенних чинників; роль мутацій в еволюції організмів.

Завдання в цій тематиці:
Б.2.4 Селекція організмів. Біотехнологія

Поняття про сорт рослин, породу тварин, штам мікроорганізмів. Штучний добір (індивідуальний та масовий). Споріднене і неспоріднене схрещування, міжвидова (віддалена) гібридизація, їх генетичні та біологічні наслідки. Гетерозис та його генетичні основи. Поняття про основні методи і завдання селекції. Методи молекулярної генетики як основа сучасних біотехнологій: полімеразна ланцюгова реакція, генна інженерія, клонування ДНК, клітинна інженерія. Клонування організмів. Генетично модифіковані організми (ГМО): принципи створення і напрямки використання.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів;
- розрізняти: форми штучного добору, системи схрещувань організмів;
- визначати генетичні наслідки різних систем схрещувань організмів;
- прогнозувати наслідки застосування сучасних біотехнологій;
- оцінювати переваги та можливі ризики використання генетичномодифікованих організмів;

Завдання в цій тематиці:
Б.3.1 Систематика — наука про різноманітність організмів

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Сучасна система органічного світу (домени: Археї, Бактерії, Еукаріоти). Основні таксономічні одиниці, які застосовують у систематиці організмів. Вид як основна систематична одиниця. Біологічна концепція виду. Сучасні критерії виду. Поняття про філогенетичну систематику. Способи графічного відображення спорідненості систематичних груп організмів.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати: правильність застосування вказаних понять термінів: таксономічне положення виду в системі органічного світу;
- аналізувати графічні відображення спорідненості систематичних груп організмів;
- встановлювати рівень спорідненості видів на підставі аналізу їхніх каріотипів.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.2. Віруси. Віроїди. Пріони

Особливості організації та функціонування вірусів. Гіпотези походження вірусів. Роль вірусів у еволюції, поняття про горизонтальне перенесення генів. Шляхи проникнення вірусів в організми рослин, тварин та людини. Взаємодія вірусів з клітиною-хазяїном. Використання вірусів у генетичній інженерії та біологічних методах боротьби зі шкідливими видами. Профілактика вірусних захворювань людини. Поняття про вакцинацію. Поняття про віроїди, пріони.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів;
- візуально розпізнавати та характеризувати бактеріофаги, аденовіруси, віруси тютюнової мозаїки, грипу, імунодефіциту людини;
- обґрунтовувати заходи профілактики вірусних захворювань людини, необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах;
- оцінювати перспективи використання вірусів у біотехнологіях.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.4 Водорості

Особливості будови та процесів життєдіяльності одноклітинних та багатоклітинних водоростей. Представники водоростей: Зелені водорості (хламідомонада, хлорела, улотрикс, спірогіра, ульва), Діатомові водорості (пінулярія, навікула), Бурі водорості (ламінарія, фукус, саргасум), Червоні водорості (порфіра, філофора, кораліна).

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати вказані види водоростей;
- пояснювати особливості будови водоростей як результат адаптації до середовища мешкання.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.5 Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин

Клітини рослин. Основні групи тканин рослин: постійні - покривні (шкірочка, корок), провідні (судини, ситовидні трубки), основні (фотосинтезуюча, запасаюча, в тому числьї ендосперм, механічна); твірні - верхівкова і бічна. Загальна характеристика рослин. Значення рослин. Корінь. Види коренів (головний, додаткові, бічні). Коренева система та її типи (стрижнева, мичкувата). Зони кореня та їх функції. Внутрішня будова кореня в зоні кореневих волосків. Видозміни кореня (коренеплоди, бульбокорені, дихальні, опорні, чіпкі, повітряні, корені - присоски). Пагін, його основні частини (вузол, міжвузля, листкова пазуха). Типи пагонів: прямостоячі, висхідні, виткі, чіпкі, повзучі, сланкі. Брунька - зачатковий пагін. Будова бруньки (луски, конус наростання, зачаткові листки). Різновиди бруньок за розташуванням на пагоні (верхівкова та бічна/пазушна/), за будовою (вегетативні та генеративні/квіткові/). Будова пагона: стебло та листки. Галуження пагона, формування крони. Видозміни пагона: підземні (кореневище, підземна стеблова бульба, цибулина, бульбоцибулина) та надземні (вуса, вусики, надземна стеблова бульба, колючки). Стебло. Внутрішня будова дерев'янистого стебла (серцевина, деревина, камбій, луб, корок, серцевинні промені, річні кільця).

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- Візуально розпізнавати та характеризувати: тканини рослин, вегетативні органи росли; види коренів; типи кореневих І систем; видозміни кореняі; зони кореня; елементи внутрішньої будови кореня на поперечному зрізі; елементи пагона; типи галуження пагона; типи пагонів, видозміни пагона; елементи внутрішньої будови дерев'янистого стебла; елементи зовнішньої та внутрішньої будови листка; типи жилкування та листкорозміщення; прості та складні листки; черешкові та сидячі листки; пазушні листки; елементи будови бруньки; типи бруньок;
- порівнювати: мичкувату та стрижневу кореневі системи; генеративні і вегетативні бруньки за будовою і функціями; процеси фотосинтезу і дихання у рослин.
- установлювати: відповідність між клітинами і типами рослинних тканин; взаємозв'язок між будовою та функціями рослинних тканин; взаємозв'язок між будовою та функціями вегетативних органів;
- розрізняти: висхідний та низхідний поток речовин, ростові та гігроскопічні рухи рослин;
- пояснювати: причини відмінностей рослинних клітин; особлтвості будови рослин як результат пристосування їх до життя на суходолі;
- доводити цілісність організму рослин.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.6 Генеративні органи покритонасінних рослин

Будова квітки: квітконіжка; квітколоже; тичинка (пиляк, гнізда з пилком, будова пилкових зерен, тичинкова нитка); чашолистки (чашечка); пелюстки (віночок); оцвітина; маточка (приймочка, стовпчик, зав'язь (верхня і нижня) з зародковими мішками в насінних зачатках). Функції квітки. Різноманітність квіток (одностатеві та двостатеві, голі, з простою та подвійною оцвітиною). Формула квітки. Суцвіття. Типи суцвіть (прості - китиця, початок, головка, кошик, щиток, зонтик, простий колос; складні - складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик). Запилення та його різновиди (самозапилення та перехресне запилення). Основні способи перехресного запилення (за допомогою вітру, комах). Адаптації рослин до способу запилення. Подвійне запліднення у квіткових рослин. Утворення насінини та плоду. Функції насінини та плоду. Будова насінини: шкірка з отвором, зародок (зародковий корінець, підсім'ядольне коліно, сім'ядоля, рубчик). Будова плоду (трьохшарова стінка і насінина). Типи плодів: сухі (сім'янка, зернівка, горіх, біб, коробочка, стручок, стручечок), соковиті (прості - кістянка, гарбузина, ягода, померанець, яблуко; збірні - збірна кістянка, суничина; супліддя. Період спокою та умови проростання насінини.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати: елементи будови квітки, насінини; квітки одностатеві та двостатеві, голі, з простою та подвійною оцвітиною; типи суцвіть; типи плодів;
- розрізняти: двостатеві, одностатеві, стерильні квітки; однодомні та дводомні рослини; квітки з простою та подвійною оцвітиною; прості та складні суцвіття; сухі (розкривні й нерозкривні) та соковиті плоди; однонасінні та багатонасінні плоди;
- аналізувати формулу квітки;
- встановлювати взаємозв'язок між будовою та функціями частин квітки;
- визначати: спосіб запилення за будовою квітки; спосіб поширення плодів за їх будовою.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.7 Різноманітність рослин. Розмноження рослин

Поняття про життєвий цикл рослин (чергування нестатевого та статевого поколінь). Загальна характеристика, особливості поширення, значення мохів, плаунів, хвощів, папоротей, голонасінних, покритонасінних. Різноманітність рослин: Мохи (політрих, маршанція, сфагнум); Плауни (селагінела, баранець звичайний, плаун булавовидний); Хвощі (хвощ польовий, хвощ лісовий); Попороті (щитник чоловічий, орляк, листовик, страусник, сальвінія); Голонасінні (гінкго дволопатеве, тис ягідний, туя, кипарис, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія дивовижна, ефедра, саговник); Покритонасінні (Капустяні/Хрестоцвіті/: грицики, редька дика, капуста, гірчиця, рапс; Розові: суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня; Бобові: Fopox, квасоля, конюшина, робінія/біла акація/, люцерна; Пасльонові: петунія, паслін, тютюн, картопля, томат, перець; Айстрові/Складноцвіті/: соняшник, кульбаба, будяк, ромашка, волошка; Цибулеві: цибуля, часник, черемша; Лілійні: тюльпан, проліска, лілія; Злакові: кукурудза, рис, пшениця, жито, овес, очерет, пирій). Форми і способи розмноження рослин.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- взуально розпізнавати та характеризувати: вказані види рослин; способи вегетативного розмноження (живцювання, щеплення, відводками, кореневими паростками, видозміненими пагонами);
- розрізняти: статеве і нестатеве покоління мохів, папоротей, хвощів, плаунів; форми і способи розмноження рослин;
- порівнювати: статеве і нестатеве розмноження рослин; життєвий цикл рослин, що розмножують спорами і рослин, що розмножуються насінням; голонасінні і покритонасінні рослини за будовою і особливостями розмноження.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.8 Гриби

Загальна характеристика грибів. Особливості будови та процесів життєдіяльності на прикладі шапинкових, цвілевих грибів та дріжджів. Гриби сапротрофи, паразити, симбіотрофи. Значення грибів у природі та житті людини. Різноманітність грибів: шапинкові гриби (маслюк, білий гриб, підосичник, опеньки, печериці, мухомор, бліда поганка), цвілеві гриби (мукор, пеніцил, аспергіл), гриби-паразити рослин (трутовики, борошнисто-росяні, сажки, ріжки). Використання грибів у харчовій промисловості та фармакології.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати елементи будови шапинкових і цвілевих грибів;
- розрізняти: шапинкові та цвілеві гриби; шапинкові гриби з трубчастим і пластинчастим гіменофором;
- порівнювати принципи організації, особливості будови та процеси життєдіяльності грибів та інших еукаріотичних організмів;
- визначати взаємозв'язки грибів з іншими організмам;
- оцінювати можливості використання грибів у господарській діяльності людини.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.9 Лишайники

Лишайники — асоціації справжніх грибів з фотосинтезуючими організмами (водоростями та ціанобактеріями). Будова та особливості життєдіяльності (живлення, розмноження) лишайників. Накипні (леканора), листуваті (пармелія), кущисті (кладонія) лишайники. Значення лишайників у природі та житті людини.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- визначати правильність застосування вказаних понять і термінів;
- візуально розпізнавати та характеризувати вказані види лишайників; розрізняти накипні, листуваті, кущисті лишайники; гомеомерний та гетеромерний таломи.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.10 Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми

Вільноживучі і паразитичні види одноклітинних гетеротрофних еукаріотичних організмів. Мешканці прісних водойм: амеба протей, інфузорія-туфелька. Особливості будови та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, виділення, осморегуляція, рух, подразливість, розмноження, інцистування). Паразити людини (дизентерійна амеба, малярійний плазмодій) їх особливості. Захворювання, що викликаються паразитичними одноклітинними (амебна дизентерія, малярія), та їх профілактика.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати вказані одноклітинні гетеротрофні організми та елементи їх будови;
- обґрунтовувати заходи профілактики захворювань, що викликаються паразитичними одноклітинними організмами.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.11 Губки

Губки — первинні багатоклітинні тварини, що перебувають на дотканинному рівні організації. Особливості будови та процесів життєдіяльності на прикладі бодяги. Роль губок у природі та житті людини.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати елементи будови тіла губки;
- розрізняти типи клітин губок.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.12 Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності

Тканини тварин. Типи симетрії тіла (двобічна, радіальна). Типи порожнини тіла (первинна, вторинна, змішана). Покриви тіла. Системи органів: опорно-рухова (зовнішній та внутрішній скелет, гідроскелет, мускулатура), травна система (замкнений та наскрізний кишечник, травні залози), кровоносна система (замкнена, незамкнена), нервова система (дифузна, гангліонарна, трубчаста), різноманітність органів дихання (зябра, трахеї, легеневі мішки, легені) і виділення (нирки, мальпігієві судини, метанефридії, протонефридії). Органи чуття. Подразливість та рух. Форми розмноження тварин. Статеві клітини, запліднення. Розвиток тварин.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати органи і системи органів тварин, тип кровоносної системи, тип нервової системи, тип симетрії тіла;
- порівнювати: транспорт речовин у тварин різних груп; травні, кровоносні, дихальні, нервові системи тварин різних груп; будову скелета, головного мозку хребетних тварин;
- розрізняти: види скелета; типи порожнини тіла; типи розвитку тварин; способи пересування тварин, тип кишечнику, форми запліднення.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.13 Поведінка тварин

Вроджена і набута поведінка. Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна (пошук партнерів, батьківська поведінка та турбота про потомство), територіальна, соціальна. Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин. Комунікації тварин. Елементарна розумова діяльність.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- розрізняти форми поведінки тварин;
- пояснювати: зміни поведінки тварин з віком; циклічні зміни поведінки тварин.

Завдання в цій тематиці:
Б.3.14 Різноманітність, поширення, значення тварин

Жалкі, або Кишковопорожнинні, їх різноманітність: медуза аврелія, медуза коренерот, гідра, актинія, мадрепорові корали. Плоскі черви. Різноманітність паразитичних плоских червів: Сисуни (печінковий та котячий сисуни), Стьожкові черви (бичачий та свинячий ціп'яки, ехінокок стьожак широкий). Нематоди, або Круглі черви. Різноманітність паразитичних нематод (аскарида людська, гострик, трихінела). Кільчасті черви /Кільчаки/, їх різноманітність:: Багато щетинко в і черви (нереїс), Малощетинкові черви (дощовий черв'як, трубочник), П'явки (медична п'явка). Членистоногі. Ракоподібні. Різноманітність ракоподібних (річкові раки, краби, креветки, дафнії, циклопи, мокриці), роль у природі та житті людини. Павукоподібні, їх різноманітність (павуки: павукхрестовик, каракурт, тарантул; кліщі: коростяний свербун, собачий кліщ). Комахи, їх різноманітність: Таргани (тарган рудий), Прямокрилі (коник зелений, сарана мандрівна), Твердокрилі/Жуки/ (травневий хрущ, сонечко, жуколень, колорадський жук), Перетинчастокрилі (бджола медоносна, мурашки), Лускокрилі/Метелики/ (білан капустяний, шовковичний шовкопряд, махаон), Двокрилі (муха кімнатна, малярійний комар). Паразитичні та кровосисні комахи (блохи, воші, постільні клопи, комарі, ґедзі, оводи) як переносники збудників захворювань людини. Молюски/М'якуни/. Різноманітність молюсків: Черевоногі (виноградний слимак, ставковик великий, слизуни), Двостулкові (беззубки, перлівниці, мідії), Головоногі (кальмари, каракатиці, восьминоги). Хордові, загальні особливості будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність хордових. Риби. Різноманітність риб: Хрящові риби (акули і скати), Кісткові риби - Осетроподібні (осетер), Оселедцеподібні (оселедець), Лососеподібні (горбуша), Окунеподібні (судак, окунь), Коропоподібні (плітка, лящ, карась, короп). Амфібії, або Земноводні. Різноманітність земноводних: Безхвості (жаба ставкова, ропуха звичайна), Безногі (кільчаста черв'яга), Хвостаті (саламандра плямиста, тритон звичайний). Рептилії, або Плазуни. Різноманітність плазунів: Лускаті (ящірка прудка, гадюка звичайна, вуж звичайний), Черепахи (болотяна черепаха, морська черепаха), Крокодили (нільський крокодил, алігатор). Птахи. Різноманітність птахів: Безкілеві (страуси, ківі), Кілегруді - Пінгвіноподібні (імператорський пінгвін), Дятлоподібні, (великий строкатий дятел), Куроподібні (перепел, рябчик, фазан, банківські кури), Гусеподібні (лебідь-шипун, качка-крижень, гуска сіра), Соколоподібні (яструб великий, беркут), Совоподібні (сова вухата), Лелекоподібні (лелека білий, чапля сіра), Журавлеподібні (журавель сірий), Горобцеподібні (грак, ворона сіра, сорока, ластівка міська, синиця велика). Ссавці. Різноманітність ссавців: Першозвірі - яйцекладні ссавці (качкодзьоб, єхидна); Сумчасті (кенгуру, коала); Плацентарні ссавці: Комахоїдні (звичайний їжак, кріт), Рукокрилі (вечірниця руда, нетопир), Гризуни (бабак, білка, бобер, миша хатня, хом'як, пацюк, нутрія), Хижі (вовк, собака, лисиця, тигр, лев, рись, кіт свійський, білий ведмідь, бурий ведмідь, куниця лісова, соболь), Китоподібні (синій кит, кашалот, косатка, дельфін-білобочка), Парнокопитні (нежуйні: кабан, бегемот; жуйні: зубр, козуля, лось, кози, вівці), Непарнокопитні (свійський кінь, кінь Пржевальського, зебра, кулан, носоріг), Примати (лемури, мартишки, макаки, павіани, орангутан, шимпанзе, горила).

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати указаних представників тварин, характерні ознаки тварин наведених таксонів, зіставляти елементи будови тіла з представниками тварин на прикладі указаних видів;
- розрізняти: життєві форми кишковопорожнинних (медузи, поліпи); птахів виводкових і нагніздних; птахів осілих, кочових і перелітних; комах з повним та неповним перетворенням; риб морських, прісноводних, прохідних;
- класифікувати тварин: за середовищем існування; способами життя, пересування, живлення; типом розвитку;
- порівнювати: будову яйця птахів і рептилій; особливості зовнішньої, внутрішньої будови та органів чуття різних груп тварин;
- встановлювати: взаємозв'язок між особливостями будови і способом життя тварин; ускладнення в будові тварин різних таксонів;

- обґрунтовувати заходи профілактики захворювань, які викликаються паразитичними червами.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.1 Будова тіла людини

Тканини організму людини, їх будова і функції. Органи, системи органів. Регуляторні системи організму людини.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати типи тканин, органи, системи органів людини;
- визначати основні риси будови тканин різних типів;
- установлювати: відповідність між клітинами і типами тканин; взаємозв'язок між будовою і функціями тканин організму людини;
- доводити участь регуляторних систем у забезпеченні гомеостазу;
- обґрунтовувати судження про організм людини як цілісну та відкриту біологічну систему.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.2 Нервова регуляція. Нервова система людини

Нейрон — структурно-функціональна одиниця нервової системи. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи. Рефлекторна дуга, її складові та функціонування. Центральна та периферична нервові системи. Будова та функції спинного і головного мозку. Вегетативна нервова система (симпатичний та парасимпатичний відділи). Вплив вегетативної нервової системи на діяльність організму.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати: елементи будови нейрона; складові рефлекторної дуги; елементи будови спинного мозку; відділи головного мозку; долі великих півкуль головного мозку;
- розрізняти: чутливі, рухові, змішані нерви; вплив симпатичної та парасимпатичної нервових систем на діяльність організму.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.3 Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини

Функції і будова ендокринної системи. Ендокринні залози (залози внутрішньої та змішаної секреції). Гормони та нейрогормони, їх вплив на процеси життєдіяльності. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції, наслідки їх порушення. Відмінності між нервовою і гуморальною регуляцією фізіологічних функцій організму.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати ендокринні залози;
- розрізняти залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції;
- співвідносити гормони і ендокринні залози;
- характеризувати вплив гормонів на процеси обміну речовин в організмі людини;
- порівнювати нервову і гуморальну регуляцію;
- обґрунтовувати заходи профілактики захворювань, пов'язаних із порушенням функцій ендокринних залоз.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.4 Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа

Внутрішнє середовище організму людини. Функції крові. Склад крові: плазма, форменні елементи (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). Групи крові системи АВО. Поняття про резус-фактор. Переливання крові. Зсідання крові. Склад і функції лімфи.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- характеризувати складники крові;
- візуально розпізнавати формені елементи крові і визначати основні риси їхньої будови;
- установлювати взаємозв'язок між будовою і функціями формених елементів крові;
- порівнювати: склад крові, лімфи, танинної / міжклітинної рідини; групи крові системи АВО за вмістом аглютиногенів і аглютинінів;
- визначати сумісність груп крові;
- складати схему: взаємозв'язку складників внутрішнього середовища, взаємодії факторів зсідання крові;
- аналізувати показники крові отриманні в дослідженнях.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.5 Кровоносна та лімфатична системи людини

Будова кровоносної та лімфатичної систем. Кровообіг, його регуляція. Будова серця. Властивості серцевого м'яза. Серцевий цикл, його фази. Робота серця, її регуляція. Кровоносні судини, їх будова і функції. Велике та мале кола кровообігу. Артеріальний тиск. Лімфатична система, її будова та функції. Лімфообіг.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- характеризувати: велике і мале кола кровообігу; рух крові по судинах (кров'яний тиск, швидкість руху крові); роботу серця; фази серцевого циклу; регуляцію роботи серця (вплив нервової і ендокринної систем, іонів кальцію і калію);
- порівнювати: будову артерій, вен, капілярів; кровоносні і лімфатичні капіляри;
- установлювати взаємозв'язок між будовою і функціями: серця; кровоносних судин;
- візуально розпізнавати: органи кровообігу (серце, аорту, легеневі артерії, легеневі вени, порожнисті вени); велике і мале кола кровообіг; елементи будови серця (правий і лівий шлуночки, праве і ліве передсердя, клапани серця - двостулковий/мітральний/, тристулковий, легеневий, аортальний);
- аналізувати кількісні показники роботи кровоносної системи;
- прогнозувати зміни в роботі кровоносної системи при фізичному навантаженні;
- пояснювати наслідки: порушення лімфотоку, кровообігу; підвищення/зниження частоти серцевих скорочень, артеріального тиску;
- розрізняти види кровотеч та обирати спосіб надання домедичної допомоги;
- обґрунтовувати заходи профілактики серцево-судинних захворювань.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.6 Імунітет. Імунна система людини

Імунітет, його види. Імунна система, її склад та особливості функціонування. Механізми взаємодії системи антиген-антитіло. Алергічні реакції. Поняття про імунокорекцію й імунотерапію. Профілактика інфекційних захворювань людини.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- розрізняти види імунітету;
- порівнювати: вроджений і набутий імунітети; лікувальну сироватку і вакцину;
- пояснювати механізми взаємодії систем антиген-антитіло;
- обґрунтовувати заходи профілактики інфекційних захворювань людини.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.7 Дихання. Дихальна система людини

Будова і функції органів дихання. Процеси газообміну у легенях та тканинах. Дихальні рухи. Процеси вдиху та видиху. Нейрогуморальна регуляція дихання. Поняття про життєву ємність легень. Склад вдихуваного, видихуваного та альвеолярного повітря. Голосовий апарат та його функціонування.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- ​​​​​​візуально розпізнавати та характеризувати органи дихання;
- установлювати взаємозв'язок між будовою і функціями органів дихання;
- порівнювати: склад вдихуваного, видихуваного, альвеолярного повітря; газообмін у легенях і тканинах;
- складати схему газообміну в легенях і тканинах;
- прогнозувати зміни в роботі дихальної системи: при фізичному навантаженні; під впливом подразників зовнішнього середовища;
- пояснювати суть негативного впливу куріння на органи дихання і голосовий апарат;
- обґрунтовувати заходи профілактики захворювань органів дихання і голосового апарату.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.8 Травлення. Травна система людини

Будова та функції органів травлення. Травні залози (слинні, печінка, підшлункова). Травні соки. Будова і функції зубів. Травлення у ротовій порожнині, шлунку, кишечнику. Пристінкове травлення. Всмоктування. Регуляція процесів травлення.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати: органи травлення, елементи будови зуба, види зубів;
- співвідносити травні ферменти і травні соки;
- установлювати взаємозв'язок між: зовнішньою будовою і функціями зубів; будовою і функціями органів травлення;
- розпізнавати ознаки отруєння та обирати спосіб надання домедичної допомоги;
- обґрунтовувати заходи профілактики: захворювань зубів, органів травлення; харчових отруєнь.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.9 Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини

Харчування і обмін речовин. Поняття про збалансоване/раціональне/ харчування. Білковий, ліпідний, вуглеводний, водно-мінеральний обмін. Поняття якості питної води. Роль ферментів, АТФ у забезпеченні процесів метаболізму. Вітаміни, їх роль в обміні речовин. Порушення обміну речовин, пов'язані з нестачею чи надлишком надходження певних вітамінів. Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. Знешкодження токсичних сполук в організмі людини. Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- складати схеми обміну вуглеводів, ліпідів, білків в організмі людини;
- порівнювати енергетичне і пластичне значення різних речовин;
- розрізняти жиророзчинні і водорозчинні вітаміни;
- співвідносити вітаміни і харчові продукти;
- аналізувати харчовий раціон;
- правильно оцінювати важливість якості питної води та збалансованого харчування для збереження здоров'я.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.10 Виділення. Сечовидільна система людини

Будова і функції сечовидільної системи. Будова та функції нирок. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирок. Процеси утворення та виведення сечі, їх регуляція. Роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати: органи сечовидільної системи; елементи будови нирки, нефрону;
- порівнювати склад первинної сечі, вторинної сечі, плазми крові;
-обґрунтовувати заходи профілактики захворювань органів сечовидільної системи;
- доводити важливість виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму людини.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.11 Шкіра. Терморегуляція.

Будова та функції шкіри. Роль шкіри у виділенні продуктів метаболізму. Терморегуляція та роль шкіри у цьому процесі.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати елементи будови шкіри. Установлювати взаємозв'язок між будовою і функціями шкіри;
- розпізнавати ознаки сонячного та теплового ударів та обирати спосіб надання домедичної допомоги;
- обґрунтовувати: правила догляду за власною шкірою; заходи профілактики захворювань шкіри.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.12 Опорно-рухова система людини

Значення, функції, будова опорно-рухової системи. Хімічний склад, будова, ріст кісток. Типи з'єднання кісток. Будова скелета. Особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням. М'язові тканини. Будова та функції скелетних м'язів. Основні групи скелетних м'язів. Механізм скорочення м'язів. Робота, тонус, сила та втома м'язів. Регуляція рухової активності.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати: відділи скелета та кістки, що їх утворюють; типи з'єднання кісток (нерухоме, напіврухоме, рухоме); елементи будови трубчастої кістки; кісткову, хрящову, м'язові тканини; елементи будови скелетного м'яза;
- розрізняти: активну і пасивну частини опорно-рухової системи; види кісток (довгі, короткі, пласкі, змішані, повітроносні); скоротливу і нескоротливу частини скелетного м'яза; статичну і динамічну роботу;
- порівнювати: будову пласких і трубчастих кісток фізіологічні особливості посмугованих і непосмугованих м'язів;
- класифікувати м'язи за фунціями;
- розпізнавати ушкодження опорно-рухової системи та обирати спосіб надання медичної допомоги;
- обґрунтовувати роль рухової активності для збереження здоров'я.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.13 Сенсорні системи людини

Загальна характеристика сенсорних систем. Роль сенсорних систем у забезпеченні зв'язку організму із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи зору, слуху, рівноваги, нюху, смаку, дотику, температури, болю. Рецептори, їх типи. Органи чуття як периферичні частини сенсорних систем. Будова та функції органів зору, слуху та рівноваги.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати елементи будови органів зору, слуху, рівноваги;
- установлювати взаємозв'язок між будовою і функціями органів зору, слуху, рівноваги;
- обґрунтовувати: правила гігієни органів зору та слуху; заходи профілактики порушень зору, слуху.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.14 Вища нервова діяльність людини

Нервові процеси, їх показники. Безумовні і умовні рефлекси, інстинкти. Утворення умовних рефлексів. Формування тимчасових нервових зв'язків, їх значення для формування умовних рефлексів. Гальмування умовних рефлексів. Фізіологічні основи мовлення. Перша і друга сигнальні системи. Навчання. Пам'ять. Вища нервова діяльність людини та її основні типи. Типи темпераменту. Сон як функціональний стан організму, його значення.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- порівнювати: умовні і безумовні рефлекси; першу і другу сигнальні системи; типи вищої нервової діяльності людини;
- класифікувати безумовні рефлекси;
- розпізнавати: інстинктивну і набуту поведінку людини; тип темпераменту; умовні і безумовні рефлекси;
- розрізняти: види навчання; види пам'яті; типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту;
- обґрунтовувати правила розумової діяльності.

Завдання в цій тематиці:
Б.4.15 Репродукція та розвиток людини

Будова статевої системи людини. Функції статевих залоз людини. Будова статевих клітини людини. Гаметогенез. Первинні та вторинні статеві ознаки. Періоди онтогенезу людини. Розвиток зародка і плода, функції плаценти. Розвиток дитини після народження.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати та характеризувати: статеві клітини людини; стадії гаметогенезу людини;
- порівнювати будову і розвиток чоловічих і жіночих статевих клітин;
- установлювати взаємозв'язок між будовою і функціями чоловічих і жіночих гамет.

Завдання в цій тематиці:
Б.5.1 Екологічні чинники. Популяція

Екологічні чинники та їхня класифікація. Поняття про оптимальний діапазон дії екологічного чинника. Закономірності впливу екологічних чинників на живі організми. Пристосування живих організмів до дії екологічних чинників. Екологічна валентність. Екологічна ніша як результат пристосування організмів до існування в екосистемі. Поняття про популяцію. Структура та характеристики популяцій. Параметри популяції. Популяційні хвилі. Поняття про мінімальну життєздатну популяцію. Екологічні стратегії популяцій.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- класифікувати екологічні чинники;
- розрізняти: стено- та еврибіонтні види, статичні та динамічні параметри популяції, екологічні стратегії популяцій;
- характеризувати параметри популяції;
- аналізувати табличні дані та графічні зображення, які відображають величину або зміну параметрів популяції;
- моделювати наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів.

Завдання в цій тематиці:
Б.5.2 Екосистеми

Складові, властивості та характеристики екосистеми. Біоценоз та біотоп. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах. Перетворення енергії в екосистемах. Поняття про продуцентів, консументів та редуцентів. Трофічна структура біоценозу. Екологічні піраміди. Просторова неоднорідність біоценозу. Структурне різноманіття біоценозу. Часова неоднорідність екосистем (фенологічні зміни, сукцесія).

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- розрізняти: типи біотичніх зв'язків у біоценозі; первинні та вторинні сукцесії; пасовищні /виїдання/ та детритні /розкладення/ трофічні ланцюги;
- визначати типи взаємодій популяцій в екосистемах;
- складати схеми перенесення речовин та енергії в екосистемах. Аналізувати структурне різноманіття біоценозу і прогнозувати його стійкість;
- порівнювати особливості організації та функціонування агроценозів і природних екосистем.

Завдання в цій тематиці:
Б.5.3 Біосфера як глобальна екосистема

Структура та межі біосфери. Біогеохімічні цикли /колообіг речовин/ як необхідна умова існування біосфери. Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи. Основні уявлення про антропогенний/антропічний/ вплив на біосферу. Види забруднення, їх наслідки для екосистем та людини. Поняття про якість довкілля. Сучасні глобальні екологічні проблеми світу, екологічні проблеми в Україні. Антропогенний/антропічний/ вплив на біологічне різноманіття (вимирання видів, видивселенці). Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери. Сучасні напрямки охорони природи та захисту навколишнього середовища в Україні та світі. Базові положення природокористування. Концепція сталого розвитку.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- розрізняти: типи речовин біосфери; види забруднення довкілля; джерела забруднення довкілля;
- аналізувати: схеми біогеохімічних циклів, антропогенні зміни в біосфері, стан довкілля;
- прогнозувати наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема.

Завдання в цій тематиці:
Б.5.4 Адаптація як загальна властивість біологічних систем

Загальні закономірності формування адаптацій. Поняття про преадаптацію та постадаптацію. Властивості адаптацій. Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації. Принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання. Стратегії адаптацій організмів. Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види. Поняття про адаптивну радіацію. Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища мешкання. Поняття про спряжену еволюцію /коеволюцію/ та коадаптацію. Основні середовища існування та адаптації до них організмів. Способи терморегуляції організмів. Симбіоз та його форми. Організм як середовище мешкання. Поширення паразитизму серед різних груп організмів. Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна. Відповідь організму хазяїна на оселення паразитів. Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів. Фотоперіодизм та його адаптивне значення.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- розрізняти: типи адаптивних біологічних ритмів організмів (зовнішні, внутрішні, добові, місячні, припливновідпливні, сезонні, річні, багаторічні); форми симбіозу; представників різних екологічних груп рослин:
- співвідносити: адаптації організмів з середовищем мешкання; адаптації людини з умовами проживання.
- визначати: ознаки адаптованості організмів до середовища існування; адаптивний характер поведінкових реакцій тварин;
- порівнювати: особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини; адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання;
- складати схеми комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів.

Завдання в цій тематиці:

Арифметичні дії

Б.3.3 Прокаріотичні організми

Будова клітини прокаріотів. Прокаріотичні організми (археї, бактерії), особливості їхньої організації та функціонування. Типи живлення (фото- і хемосинтез, гетеротрофне) і дихання (анаеробне і аеробне) прокаріотичних організмів. Розмноження (поділ та брунькування клітин) і обмін спадковою інформацією (кон'югація) у прокаріотичних організмів. Взаємозв'язки прокаріотичних організмів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання людини, що ними викликаються. Профілактика та лікування бактеріальних захворювань.

Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- візуально розпізнавати форми бактерій;
- розрізняти археї і бактерій;
- порівнювати будову клітин про- та еукаріотів;
- встановлювати тип взаємозв'язків прокаріотів з іншими організмами;
- обґрунтовувати заходи профілактики та лікування бактеріальних захворювань;
- оцінювати перспективи використання бактерій у біотехнологіях.

Завдання в цій тематиці: