Опис завдання
Ця вправа допоможе тобі зрозуміти, як утворюється карбонатна кислота у воді. У завданні потрібно визначити речовину X, яку пропускають крізь воду, і внаслідок цього отримують карбонатну кислоту. Ти обираєш правильний варіант із запропонованих відповідей: C, CO, CO2 або NaHCO3.
Такі запитання часто трапляються у темі «Карбонатна кислота та її солі» та добре тренують уважність до формул і хімічних процесів. Ти вчишся пов’язувати речовину з результатом реакції та пригадуєш, які гази можуть розчинятися у воді з утворенням кислоти. Це корисно і для уроків, і для підготовки до ЗНО з хімії.
Батькам і вчителям вправа зручна тим, що дає швидку перевірку базового розуміння: що саме треба «пропустити крізь воду», щоб утворилася карбонатна кислота. Учень не просто вгадує, а вчиться логічно міркувати: яка речовина здатна взаємодіяти з водою саме так, як описано в умові.
- Тренуєш знання формул і назв речовин: C, CO, CO2, NaHCO3.
- Закріплюєш тему про карбонатну кислоту та її солі.
- Розвиваєш уміння читати умову й обирати відповідь серед кількох варіантів.
- Готуєшся до типових тестових завдань рівня ЗНО з хімії.
Працюй у своєму темпі: уважно прочитай умову, пригадай властивості речовин і зроби вибір. Якщо помилився, це не проблема — спробуй ще раз і зрозумій, чому правильна відповідь саме така. Так ти швидше запам’ятаєш матеріал і почуватимешся впевненіше на контрольних і тестах.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати найпоширеніші у природі неметалічні елементи; якісний та кількісний склад повітря.
- пояснювати суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору складом їхніх молекул або будовою; суть явища адсорбції (на прикладі активованого вугілля); антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів, процесів окиснення, колообігу Оксигену;
- наводити приклади алотропних модифікацій Оксигену (кисень та озон), Сульфуру (ромбічна та моноклинна сірка), Карбону (графіт, алмаз та фулерен), Фосфору (білий та червоний фосфор); сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
- складати хімічні рівняння, що підтверджують окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують властивості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю, реакцій: одержання кисню з гідроген пероксиду та води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
- порівнювати фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; властивості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
- характеризувати неметали, їхні фізичні властивості та застосування; застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості нітратної і концентрованої сульфатної кислот (взаємодія з магнієм, цинком, міддю); хімічні властивості кисню; практичну значущість явища адсорбції, адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
- оцінювати біологічне значення найважливіших неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері;
- висловлювати судження щодо застосування озону, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту;
- обґрунтовувати значення алотропних перетворень; застосування кисню;
- доводити практичну значущість неметалів та сполук неметалічних елементів.
