Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся визначати протонне (атомне) число елемента на прикладі Хлору. На екрані є запитання: «Підкресли, чому дорівнює протонне число Хлору» та кілька варіантів відповіді. Твоє завдання просте: уважно подивись на числа й підкресли правильне.
Протонне число показує, скільки протонів міститься в ядрі атома. Саме воно допомагає безпомилково впізнати елемент у періодичній системі та не переплутати його з іншими. Для підготовки до ЗНО з хімії це базова навичка: від неї залежать розуміння будови атома, складання формул і пояснення властивостей речовин.
У завданні запропоновано кілька чисел, серед яких є і такі, що можуть збивати з пантелику. Наприклад, інколи поряд з елементом можна зустріти значення, схоже на відносну атомну масу, але протонне число — це завжди ціле число, яке відповідає порядковому номеру елемента. Тому важливо читати умову уважно й обирати саме те, що стосується протонів у ядрі.
Ця вправа корисна і для учнів, і для батьків, і для вчителів: учень швидко закріплює поняття, батьки можуть легко перевірити, чи правильно дитина розуміє різницю між атомним номером і масою, а вчителю зручно використовувати завдання як коротку перевірку на уроці або під час повторення теми про елементи та їхні характеристики.
- Тренуєш уважність до формулювань у тестах ЗНО.
- Закріплюєш поняття «протонне (атомне) число» на конкретному прикладі Хлору.
- Вчишся відрізняти атомний номер від інших чисел, які часто плутають.
- Підходить для швидкого повторення перед контрольними та тестами.
Виконуй завдання спокійно: прочитай запитання, подивись на варіанти й обери те число, яке відповідає протонному числу Хлору. Такі короткі вправи добре «підтягують» базу й допомагають упевненіше розв’язувати складніші завдання з хімії на курсах підготовки до ЗНО.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати найпоширеніші у природі неметалічні елементи; якісний та кількісний склад повітря.
- пояснювати суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору складом їхніх молекул або будовою; суть явища адсорбції (на прикладі активованого вугілля); антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів, процесів окиснення, колообігу Оксигену;
- наводити приклади алотропних модифікацій Оксигену (кисень та озон), Сульфуру (ромбічна та моноклинна сірка), Карбону (графіт, алмаз та фулерен), Фосфору (білий та червоний фосфор); сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
- складати хімічні рівняння, що підтверджують окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують властивості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю, реакцій: одержання кисню з гідроген пероксиду та води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
- порівнювати фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; властивості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
- характеризувати неметали, їхні фізичні властивості та застосування; застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості нітратної і концентрованої сульфатної кислот (взаємодія з магнієм, цинком, міддю); хімічні властивості кисню; практичну значущість явища адсорбції, адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
- оцінювати біологічне значення найважливіших неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері;
- висловлювати судження щодо застосування озону, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту;
- обґрунтовувати значення алотропних перетворень; застосування кисню;
- доводити практичну значущість неметалів та сполук неметалічних елементів.
