Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся розрізняти клеї за походженням і складом та навчишся швидко знаходити правильний приклад у тестовому форматі ЗНО з хімії. Завдання просте за формою, але дуже корисне: серед варіантів потрібно визначити приклад неорганічного клею. Такі питання часто перевіряють уважність і розуміння класифікації речовин.
На екрані ти бачиш варіанти відповіді: крохмаль, колаген, рідке скло, камеді. Щоб не помилятися, важливо пам’ятати: органічні клеї зазвичай пов’язані з природними полімерними речовинами (наприклад, крохмаль або колаген), а неорганічні — з мінеральними сполуками. У довідковому блоці до вправи подано коротку характеристику клеїв і поділ на три групи: неорганічні, органічні та елементарно-органічні, а також приклади й типові сфери застосування.
Неорганічні клеї — це речовини, що з’єднують матеріали завдяки адгезії та мають мінеральну природу. У прикладах згадується рідке скло (розчин силікатів натрію та калію) і клеї-фріти на основі оксидів лужних та лужноземельних металів. Органічні клеї, навпаки, можуть бути виготовлені з природних полімерів: колагену, казеїну, смол, крохмалю. Елементарно-органічні клеї створюють із металоорганічних сполук — вони міцні та стабільні за високих температур.
- Ти закріпиш, чим відрізняються неорганічні, органічні та елементарно-органічні клеї.
- Навчишся впізнавати приклади за назвами речовин (наприклад, «рідке скло»).
- Потренуєшся працювати з тестовими варіантами, як на ЗНО.
- Зрозумієш, для яких матеріалів частіше використовують різні групи клеїв (метали, кераміка, шкіра, деревина, папір, пластмаси).
Батькам ця вправа допоможе швидко перевірити, чи дитина розуміє логіку класифікації речовин, а не просто вгадує. Учителям зручно використовувати завдання як коротку перевірку знань або як розминку перед темами про полімери, силікати та матеріали. Виконуй вправу уважно: читай варіанти, пригадай ознаки групи — і вибір стане очевидним.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- пояснювати суть поняття полімер; реакцій полімеризації і поліконденсації як способів одержання полімерів;
- класифікувати полімери за способом одержання: природні, штучні, синтетичні;
- наводити приклади синтетичних високомолекуляриих речовин і полімерних матеріалів на їхній основі; рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації;
- розрізняти реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;
- порівнювати природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси;
- складати рівняння реакцій полімеризації з утворенням найважливіших полімерів (поліетилену, поліпропілену, полістирену, поліхлоровінілу, політетрафлуороетилену); реакцій поліконденсації з утворенням ди- і трипептидів;
- застосовуватизнання про властивості поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів у контексті його значення в суспільному господарстві, побуті;
- установлювати причиново-наслідкові зв'язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;
- обґрунтовувати застосування полімерів, зокрема поліетилену, його властивостями та значення полімерів у створенні нових матеріалів;
- робити висновки про властивості полімерів на основі будови їхніх молекул і про будову полімерів на основі їхніх властивостей та результатів спостережень.
