Опис завдання
Ця вправа допоможе тобі швидко повторити важливу тему з хімії: де в природі міститься найбільша кількість Оксигену. Ти бачиш запитання та кілька варіантів відповіді: у складі повітря (озон), у складі води, у складі болотного газу, у складі вивержень вулканів. Твоє завдання — уважно прочитати варіанти й обрати правильний.
Такі запитання часто трапляються в тестах, бо вони перевіряють не лише пам’ять, а й розуміння речовин і їхнього складу. Оксиген може входити до складу різних сполук, і важливо вміти порівнювати, де його більше. Під час виконання ти тренуєш логіку, уважність і вміння працювати з формулюваннями, як на справжньому іспиті.
Для батьків і вчителів ця вправа зручна тим, що її легко використати як коротке повторення теми «колообіг неметалічних елементів у природі» та як міні-перевірку перед контрольними й підготовкою до ЗНО. Учень одразу бачить варіанти відповіді та вчиться робити вибір без підказок, спираючись на знання.
- Повторюєш, у яких природних середовищах трапляються сполуки Оксигену.
- Вчишся уважно читати умову й не плутатися у варіантах.
- Тренуєш формат тестового завдання, який часто буває на ЗНО з хімії.
- Працюєш швидко й впевнено, крок за кроком наближаючись до кращого результату.
Виконуй вправу спокійно: спочатку пригадай, з чого складаються названі речовини, а потім обери варіант, де Оксигену найбільше. Якщо помилився — це нормально. Перевір відповідь, зроби висновок і спробуй ще раз, щоб закріпити знання.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати найпоширеніші у природі неметалічні елементи; якісний та кількісний склад повітря.
- пояснювати суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору складом їхніх молекул або будовою; суть явища адсорбції (на прикладі активованого вугілля); антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів, процесів окиснення, колообігу Оксигену;
- наводити приклади алотропних модифікацій Оксигену (кисень та озон), Сульфуру (ромбічна та моноклинна сірка), Карбону (графіт, алмаз та фулерен), Фосфору (білий та червоний фосфор); сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
- складати хімічні рівняння, що підтверджують окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують властивості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю, реакцій: одержання кисню з гідроген пероксиду та води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
- порівнювати фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; властивості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
- характеризувати неметали, їхні фізичні властивості та застосування; застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості нітратної і концентрованої сульфатної кислот (взаємодія з магнієм, цинком, міддю); хімічні властивості кисню; практичну значущість явища адсорбції, адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
- оцінювати біологічне значення найважливіших неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері;
- висловлювати судження щодо застосування озону, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту;
- обґрунтовувати значення алотропних перетворень; застосування кисню;
- доводити практичну значущість неметалів та сполук неметалічних елементів.
