Опис завдання
Ця вправа на Learning.ua допоможе тобі впевнено розібратися з номенклатурою карбонових кислот, їхньою ізомерією та фізичними властивостями. Ти потренуєшся визначати, як правильно утворюється назва карбонової кислоти: від назви відповідного вуглеводню (наприклад, етан) із додаванням закінчення –ова та слова «кислота» (етанова кислота). Такий алгоритм важливий для завдань рівня ЗНО/НМТ, бо дає змогу швидко й без помилок називати сполуки та читати їхні формули.
У завданні також звертаємо увагу на типи ізомерії, характерні для карбонових кислот. Ти побачиш приклади ізомерії карбонового ланцюга (коли змінюється будова ланцюга, але склад речовини той самий) та ізомерії положення замісника в бензольному кільці (для ароматичних похідних). Це ті теми, де учні часто плутаються, тому короткі правила й приклади допоможуть навести порядок у знаннях.
Окремий блок присвячений фізичним властивостям карбонових кислот. Ти повториш, що кислоти до гексадеканової — переважно рідини з різким запахом і здатністю розчинятися у воді, а після гексадеканової — тверді сполуки, які не розчиняються у воді та не мають запаху. Також важливо пам’ятати: зі збільшенням молекулярної маси зростає температура кипіння. Ці закономірності часто трапляються в тестах і допомагають робити правильні висновки без довгих обчислень.
- Для учня: тренуєш назви карбонових кислот, упізнаєш ізомери та повторюєш ключові властивості.
- Для батьків: легко перевірити, чи дитина розуміє правило «вуглеводень + –ова + кислота» та вміє пояснити відмінності в ізомерії.
- Для вчителів: зручний матеріал для закріплення теми перед контрольними та підготовкою до ЗНО/НМТ.
Працюй уважно з формулюваннями й прикладами: у хімії точність — це половина успіху. Виконуй вправу кілька разів, і ти помітиш, що назви, ізомерія та властивості карбонових кислот стають зрозумілими й логічними.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати загальну формулу та характеристичну (функціональну) групу карбонових кислот; насичені одноосновні карбонові кислоти за систематичною номенклатурою; метанову й етанову кислоту за тривіальними назвами; вищі карбонові кислоти: насичені - пальмітинову, стеаринову; ненасичену - олеїнову;
- пояснювати вплив карбоксильної групи на фізичні і хімічні властивості карбонових кислот, водневого зв'язку на фізичні властивості карбонових кислот;
- класифікувати карбонові кислоти за будовою карбонового ланцюга (насичені, ненасичені), кількістю карбоксильних груп (одно-, двохосновні) і кількістю атомів Карбону в їхніх молекулах (нижчі, вищі).
- визначати структурні ізомери насичених одноосновних карбонових кислот;
- складати молекулярні і структурні формули насичених одно основних карбонових кислот за назвами і загальною формулою; формули структурних ізомерів насичених одноосновних карбонових кислот; рівняння реакцій, що відображають хімічні властивості карбонових кислот (взаємодія з активними металами, лугами, солями; естерифікація); одержання етанової кислоти (окисненням етаналю, етанолу);
- характеризувати хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот, способи одержання етанової кислоти;
- обґрунтовувати здатність нижчих насичених одноосновних карбонових кислот до електролітичної дисоціації та дії на індикатори в розчинах;
- застосовувати знання для вибору способу виявлення карбонових кислот;
- порівнювати фізичні властивості (температури кипіння, розчинність у воді) насичених одноосновних карбонових кислот та відповідних альдегідів і одноатомних насичених спиртів; кислотні властивості карбонових кислот у межах гомологічного ряду, а також у зіставленні із спиртами, фенолом і неорганічними кислотами;
- установлювати причиново-наслідкові зв'язки між складом, електронною будовою молекул, фізичними хімічними властивостями однооосновних карбонових кислот; зв'язки між оксигеновмісними органічними сполуками;
- прогнозувати хімічні властивості одноосновних карбонових кислот на основі розуміння властивостей карбоксильної групи та кратних зв'язків між атомами Карбону; особливі хімічні властивості метанової кислоти (здатність до окиснення - взаємодії з амоніачним розчином аргентум(І) оксиду, свіжоосадженим купрум(І) гідроксидом);
- робити висновки щодо властивостей одноосновних карбонових кислот на підставі їхньої будови і про будову одноосновних карбонових кислот на підставі їхніх властивостей та на основі результатів спостережень.
