Опис завдання
Ця вправа допоможе тобі швидко перевірити, чи розумієш будову атома та електронні рівні. У завданні потрібно відповісти на запитання: скільки електронів не вистачає Оксигену, щоб завершити зовнішній енергетичний рівень. Ти обираєш правильний варіант із запропонованих: 6, 2, 4 або 8.
Тема «Оксиген та його сполуки» важлива для курсів ЗНО з хімії, бо тут часто трапляються питання про валентні електрони, утворення йонів і типові реакції. Коли ти вмієш визначати, скільки електронів «бракує» атому до стабільної конфігурації, тобі легше пояснити, чому Оксиген зазвичай утворює два зв’язки та які сполуки він створює.
Працювати просто: уважно прочитай запитання, пригадай, як заповнюється зовнішній рівень, і натисни правильну відповідь. Якщо помилився — не біда. Спробуй ще раз і поясни собі, де саме збився. Так знання стають міцнішими, а на тестах ти діятимеш упевненіше.
- Тренуєш розуміння зовнішнього енергетичного рівня та валентних електронів.
- Вчишся швидко обирати відповідь у форматі тесту, як на ЗНО.
- Закріплюєш базу для тем про хімічний зв’язок і сполуки Оксигену.
- Зручно для самоперевірки вдома, повторення перед уроком або підготовки з учителем.
Батькам і вчителям ця вправа стане у пригоді як коротка діагностика: чи засвоєна ідея «завершеного» зовнішнього рівня. А тобі вона допоможе зробити ще один крок до впевненого результату на курсах ЗНО з хімії.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати найпоширеніші у природі неметалічні елементи; якісний та кількісний склад повітря.
- пояснювати суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору складом їхніх молекул або будовою; суть явища адсорбції (на прикладі активованого вугілля); антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів, процесів окиснення, колообігу Оксигену;
- наводити приклади алотропних модифікацій Оксигену (кисень та озон), Сульфуру (ромбічна та моноклинна сірка), Карбону (графіт, алмаз та фулерен), Фосфору (білий та червоний фосфор); сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
- складати хімічні рівняння, що підтверджують окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують властивості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю, реакцій: одержання кисню з гідроген пероксиду та води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
- порівнювати фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; властивості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
- характеризувати неметали, їхні фізичні властивості та застосування; застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості нітратної і концентрованої сульфатної кислот (взаємодія з магнієм, цинком, міддю); хімічні властивості кисню; практичну значущість явища адсорбції, адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
- оцінювати біологічне значення найважливіших неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері;
- висловлювати судження щодо застосування озону, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту;
- обґрунтовувати значення алотропних перетворень; застосування кисню;
- доводити практичну значущість неметалів та сполук неметалічних елементів.
