Опис завдання
Ця вправа допоможе тобі швидко перевірити важливе поняття з теми «Розчин та розчинність»: у якому агрегатному стані перебувають компоненти розчину. На екрані ти бачиш тестове запитання з вибором відповіді: хто перебуває в тому ж агрегатному стані, що і розчин. Варіанти відповіді: розчинник, розчинена речовина, розчинник і розчинена речовина, або «все залежить від температури».
Працюючи з цим завданням, ти тренуєш уміння читати формулювання уважно й не плутати розчин із сумішшю. Розчин — це однорідна система, а його агрегатний стан зазвичай визначається тим, у якому стані перебуває розчинник. Саме тому в тестах ЗНО з хімії часто перевіряють, чи розумієш ти роль розчинника і розчиненої речовини та як це пов’язано з поняттями «твердий», «рідкий», «газоподібний».
Батькам ця вправа стане у пригоді для короткого повторення вдома: одне запитання — і одразу видно, чи дитина розуміє базову логіку теми. Учителям зручно використовувати завдання як швидкий старт уроку, міні-діагностику або підсумок після пояснення. Формат із вибором відповіді допомагає готуватися до тестової частини ЗНО без зайвого стресу.
- Закріплюєш поняття «агрегатний стан розчину» на прикладі тестового запитання.
- Вчишся відрізняти роль розчинника та розчиненої речовини в розчині.
- Тренуєш уважність до формулювань і типових варіантів відповідей у ЗНО.
- Отримуєш швидкий самоконтроль: обрав відповідь — і одразу розумієш, що треба повторити.
Як виконувати: прочитай запитання, подумай, що саме задає агрегатний стан розчину, і вибери один варіант. Якщо сумніваєшся, згадай приклади з життя: розчини можуть бути різними, але в тесті важливо відповісти за правилом, яке найчастіше застосовують у шкільній хімії та на ЗНО. Регулярно розв’язуй такі короткі вправи — і тема «розчин та розчинність» стане зрозумілою та передбачуваною на іспиті.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- наводити приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;
- розрізняти однорідні та неоднорідні суміші різних типів; розбавлені, концентровані, насичені, ненасичені розчини; електроліти й неелектроліти, сильні та слабкі електроліти;
- обирати спосіб розділення однорідної або неоднорідної суміші речовин; виявлення в розчині гідроксид-, хлорид-, сульфат-, карбонат-, силікатг і ортофосфат-іонів, йонів Гідрогену, амонію, Барію, а також, за допомогою лугу, - йонів Феруму(2+) і Феруму(3+);
- складати схеми електролітичної дисоціації основ, кислот, солей; йонно-молекулярні рівняння за молекулярними рівняннями і молекулярні рівняння за йонно-молекулярними рівняннями, рівняння реакцій гідролізу солей; рівняння якісних реакцій для визначення в розчинах хлорид-,. сульфат-, карбонат-, силікат- і ортофосфат-іонів, йонів амонію, Феруму(2+), Феруму(3+), (осаджуючи їх лугами), Барію в молекулярній та йонній формах;
- аналізувати вплив будови речовин, температури, тиску (для газів) на їх розчинність у воді; механізми утворення йонів при розчиненні у воді електролітів йонної та молекулярної будови;
- визначати можливість перебігу реакції обміну між електролітами в розчині, гідролізу солей, середовище розчину солі.
