Опис завдання
У цій вправі ти тренуєшся розпізнавати стадії розчинення та відрізняти їх від інших процесів. На екрані є запитання: «Визнач, який із процесів не є стадією розчинення» і чотири варіанти відповіді: сольватація, дифузія, перекристалізація, іонізація. Завдання коротке, але дуже корисне для підготовки до ЗНО з хімії, бо в тестах часто перевіряють саме розуміння термінів, а не лише вміння рахувати.
Коли речовина розчиняється, відбуваються кілька послідовних явищ. Частинки відокремлюються від кристалічної ґратки, взаємодіють із молекулами розчинника (це пов’язано із сольватацією), а потім рівномірно розподіляються в усьому об’ємі розчину (дифузія). Для електролітів важливо пам’ятати й про утворення йонів у розчині (іонізація або дисоціація — залежно від речовини). Натомість перекристалізація зазвичай стосується очищення речовин і росту кристалів, а не власне стадій розчинення.
Ця вправа допоможе тобі не плутати схожі слова та швидко знаходити «зайвий» процес. Батькам вона буде зручною для домашнього повторення: можна обговорити кожен термін і попросити дитину пояснити його своїми словами. Учителям завдання підійде як коротка перевірка перед темами про електроліти, тепловий ефект розчинення та властивості розчинів.
- Тренуєш уважність до формулювань у тестах ЗНО.
- Повторюєш ключові поняття: сольватація, дифузія, іонізація.
- Вчишся відрізняти процеси розчинення від процесів кристалізації та очищення.
- Працюєш у зручному онлайн-форматі й одразу бачиш результат.
Виконуй вправу кілька разів, щоб відповідь знаходилася автоматично. Якщо помилився, не поспішай засмучуватися: повернись до визначень термінів і спробуй пояснити, що саме відбувається з частинками речовини під час розчинення. Так ти закріпиш тему й підготуєшся до складніших запитань курсу ЗНО з хімії.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- наводити приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;
- розрізняти однорідні та неоднорідні суміші різних типів; розбавлені, концентровані, насичені, ненасичені розчини; електроліти й неелектроліти, сильні та слабкі електроліти;
- обирати спосіб розділення однорідної або неоднорідної суміші речовин; виявлення в розчині гідроксид-, хлорид-, сульфат-, карбонат-, силікатг і ортофосфат-іонів, йонів Гідрогену, амонію, Барію, а також, за допомогою лугу, - йонів Феруму(2+) і Феруму(3+);
- складати схеми електролітичної дисоціації основ, кислот, солей; йонно-молекулярні рівняння за молекулярними рівняннями і молекулярні рівняння за йонно-молекулярними рівняннями, рівняння реакцій гідролізу солей; рівняння якісних реакцій для визначення в розчинах хлорид-,. сульфат-, карбонат-, силікат- і ортофосфат-іонів, йонів амонію, Феруму(2+), Феруму(3+), (осаджуючи їх лугами), Барію в молекулярній та йонній формах;
- аналізувати вплив будови речовин, температури, тиску (для газів) на їх розчинність у воді; механізми утворення йонів при розчиненні у воді електролітів йонної та молекулярної будови;
- визначати можливість перебігу реакції обміну між електролітами в розчині, гідролізу солей, середовище розчину солі.
