Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся розуміти, що таке аміни, і швидко впізнавати правильне визначення. На екрані є запитання з вибором відповіді: «Аміни вважають похідними …», а також підказки про будову й називання амінів. Це важлива тема для курсів ЗНО з хімії, бо вона допомагає впевнено працювати з органічними сполуками та їхніми властивостями.
Ти дізнаєшся, що аміни — це органічні сполуки, похідні аміаку, у яких один або всі атоми Гідрогену заміщені радикалами. Головна ознака амінів — наявність аміногрупи – NH2. У вправі ти закріпиш ці поняття й навчишся не плутати аміни з іншими речовинами, які можуть звучати схоже у варіантах відповідей.
Окремо звернемо увагу на номенклатуру: назви амінів утворюються від назви радикала та додавання закінчення «-амін» (наприклад, метиламін). Якщо в сполуці є дві аміногрупи, такі речовини називаються діамінами. Це зручно запам’ятати, бо саме назва часто підказує будову молекули.
Також у матеріалі пояснюється, як будова впливає на властивості. Через наявність радикалу біля Нітрогену зростає електронна густина, тому аміни є сильнішими основами, ніж амоніак. А коли неподілена пара електронів аміногрупи взаємодіє з π-хмарою бензенового кільця, електронна густина зміщується до кільця, і основні властивості зменшуються. Такі причинно-наслідкові зв’язки часто трапляються в тестах ЗНО.
- Для учня: тренуєш уважність і вміння обирати правильне твердження про походження амінів.
- Для батьків: легко перевірити, чи дитина розуміє визначення, ознаку (–NH2) і прості правила назв.
- Для вчителів: зручна вправа для швидкого контролю знань перед тестами та повторенням органічної хімії.
Виконуй завдання кілька разів, пояснюй свій вибір уголос і звіряйся з визначенням: аміни — похідні аміаку. Так ти швидше запам’ятаєш ключові формулювання, які потрібні на ЗНО.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати загальну формулу та характеристичну (функціональну) групу амінів; первинні аміни за систематичною номенклатурою;
- наводити приклади амінів;
- класифікувати аміни за будовою карбонового ланцюга (насичені, ароматичні);
- порівнювати основні властивості амоніаку, метанаміну та аніліну;
- складати молекулярні та структурні формули амінів за назвами і загальними формулами; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою) та.одержання аніліну (відновленням нітробензену);
- характеризувати хімічні властивості метанаміну, аніліну. Установлювати причиново-наслідкові зв'язки між складом, будовою, властивостями насичених і ароматичних амінів;
- обґрунтовувати основні властивості насичених амінів та аніліну; послаблення основних властивостей і збільшення реакційної здатності аніліну в реакціях заміщення;
- робити висновки про властивості амінів на основі будови їхніх молекул і про будову молекул амінів на основі їхніх властивостей та результатів спостережень.
