Опис завдання
Ця вправа допоможе тобі швидко розібратися з ароматичними вуглеводнями, або аренами, та закріпити ключові факти, які часто трапляються в завданнях ЗНО з хімії. Ти дізнаєшся, що арени — це циклічні сполуки, до складу яких входить ядро бензолу, і навчишся впізнавати їх за загальною формулою CnH2n–6.
У завданні ти потренуєшся відрізняти арени від інших органічних сполук і пригадаєш поділ аренів на моноядерні та багатоядерні. Також звернеш увагу на особливості будови: для аренів характерна sp2-гібридизація та наявність 1 σ і 1 π зв’язку. Окремо важливо запам’ятати параметри бензенового кільця, які підкреслюють його геометрію: кут між зв’язками C—C становить 120°, а довжина зв’язку — 0,140 нм.
Для підготовки до іспиту корисно не лише знати формулу й будову, а й уміти описувати фізичні властивості аренів. У вправі ти повториш, що арени зазвичай є безбарвними рідинами з різким запахом, легші за воду, у воді не розчиняються, зате добре розчиняються в органічних розчинниках. І ще одне правило безпеки: вони вогненебезпечні, тому в лабораторних умовах з ними працюють обережно.
- Закріпиш визначення аренів як ароматичних вуглеводнів із бензольним ядром.
- Навчишся користуватися загальною формулою CnH2n–6 для розпізнавання аренів.
- Повториш ознаки будови: sp2-гібридизація, 1 σ та 1 π зв’язок.
- Запам’ятаєш важливі характеристики бензенового кільця (120° і 0,140 нм).
- Систематизуєш фізичні властивості: колір, запах, розчинність, горючість.
Батькам ця вправа зручна тим, що дає чітке повторення теми короткими кроками, а вчителям — тим, що її легко використати для актуалізації знань перед контрольними та тренуванням тестового формату. А тобі вона допоможе впевненіше відповідати на запитання про арени й не плутати їх з іншими класами органічних речовин.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати загальну формулу ароматичних вуглеводнів;
- розрізняти ненасичені та ароматичні вуглеводні;
- порівнювати зв'язки між атомами Карбону в молекулах бензену та алканів і алкенів, реакційну здатність бензену, алканів, алкенів і алкінів у реакціях заміщення та окиснення; бензену, алкенів і алкінів у реакціях приєднання;
- складати молекулярну та структурну формули бензену; рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості бензену (галогенування, гідрування, горіння), одержання бензену в промисловості (каталітичне дегідрування н-гексану, тримеризація етину).
