Опис завдання
Ця вправа на Learning.ua допоможе тобі швидко повторити тему «Загальна характеристика неметалів» і перевірити, чи добре ти орієнтуєшся в Періодичній системі. У завданні потрібно визначити, скільки хімічних елементів належать до неметалічних, і вибрати правильний варіант відповіді з кількох чисел. Такий формат зручний для підготовки до ЗНО з хімії: ти тренуєш уважність, логіку та вміння згадувати ключові факти без довгих підказок.
Неметали — це група елементів із характерними властивостями: вони часто погано проводять електричний струм і тепло, утворюють ковалентні сполуки, а їхні оксиди здебільшого мають кислотний характер. У шкільному курсі важливо не лише знати приклади неметалів, а й розуміти їхнє місце в таблиці Менделєєва та відрізняти неметали від металів і металоїдів. Саме тому запитання про кількість неметалічних елементів — популярне в тестах і корисне для систематизації знань.
Окрема частина теми — алотропія. Це явище, коли один і той самий хімічний елемент може існувати у вигляді кількох простих речовин з різними властивостями (наприклад, у вуглецю чи кисню). Коли ти впевнено працюєш із поняттями «неметал», «проста речовина», «алотропна модифікація», тобі легше розв’язувати завдання на класифікацію елементів і прогнозування їхніх властивостей.
- Тренуєш швидке розпізнавання неметалів у Періодичній системі.
- Повторюєш ключові ознаки неметалічних елементів і їхніх сполук.
- Закріплюєш важливі терміни теми, зокрема пов’язані з алотропією.
- Готуєшся до тестового формату ЗНО: вибір правильної відповіді серед варіантів.
Вправа підходить учням, які готуються до ЗНО з хімії, а також батькам і вчителям як короткий інструмент для перевірки знань. Виконуй завдання кілька разів, пояснюй свій вибір і звіряйся з таблицею — так ти швидше запам’ятаєш, які елементи належать до неметалів і чому.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати найпоширеніші у природі неметалічні елементи; якісний та кількісний склад повітря.
- пояснювати суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору складом їхніх молекул або будовою; суть явища адсорбції (на прикладі активованого вугілля); антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів, процесів окиснення, колообігу Оксигену;
- наводити приклади алотропних модифікацій Оксигену (кисень та озон), Сульфуру (ромбічна та моноклинна сірка), Карбону (графіт, алмаз та фулерен), Фосфору (білий та червоний фосфор); сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
- складати хімічні рівняння, що підтверджують окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують властивості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю, реакцій: одержання кисню з гідроген пероксиду та води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
- порівнювати фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; властивості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
- характеризувати неметали, їхні фізичні властивості та застосування; застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості нітратної і концентрованої сульфатної кислот (взаємодія з магнієм, цинком, міддю); хімічні властивості кисню; практичну значущість явища адсорбції, адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
- оцінювати біологічне значення найважливіших неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері;
- висловлювати судження щодо застосування озону, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту;
- обґрунтовувати значення алотропних перетворень; застосування кисню;
- доводити практичну значущість неметалів та сполук неметалічних елементів.
