Що робити, аби ваші діти слухались вас?
У житті кожного малюка часом приходить такий момент, коли він абсолютно відмовляється слухати будь-які вказівки дорослих. І хай би що батьки говорили, кричали, умовляли — дитина все одно продовжує поводити себе неадекватно. Причини таких дій малюка можуть бути різними — від вікової кризи до звичайного роздратування, непорозуміння з оточенням. А от результат один — знервовані батьки, які гадки не мають, як впоратись з маленьким бешкетником. Однак, не дарма у світі стільки психологів, які створили сотні методик для того, аби полегшити життя батькам. Тож, пропоную розглянути найпопулярніші та найцікавіші з них.
- «Драбина невідворотної долі»
Деяким ця система може видатися занадто педантичною, однак, якщо ви і справді готові навчити своїх дітей дисципліні та хорошій поведінці, то вона саме для вас. Також варто зазначити, що ця методика підходить для роботи з дітьми від шести років. Навіть у тому випадку, якщо вашому малюку шість, то переконайтесь, що він розуміє її та готовий виконувати основні правила.
У чому суть?
Драбиною вона називається не просто так. Ви маєте намалювати або надрукувати умовну драбину, на якій буде розташовуватись час. Остання її сходинка (верхня) — це година, о котрій діти зазвичай мають лягати спати. Кожна сходинка вниз — це час на півгодини менший (для молодших дітей на 15 хвилин).
Все це матиме приблизно такий вигляд:
На кінцевому часі необхідно поставити яскравий магніт, який буде виконувати роль прапорця, що змінюватиме свої позиції відповідно до поведінки дитини.
За кожний неправильний, неадекватний вчинок дитина має піти спати на півгодини (або 15 хвилин) раніше. Тобто, час, у який вона засинає зазвичай, зменшується і тепер вона має менше часу на власні справи та забавки. У багатьох може зараз скластися думка «якщо і справді чітко дотримуватися цієї системи, то мій малюк буде засинати вже одразу після обіду». Так, це може статися, але це не продовжуватиметься вічність — 3-4 дні і дитина зрозуміє, яких вчинків краще уникати, аби мати достатньо часу для власних ігор..
Важливо:
Якщо ви вже взялися за виконання цієї методики, то маєте бути готовими до того, що потрібно буде виявити значну силу волі. Треба розуміти, що крики, сварки, перемовини тут не допоможуть. Чесно кажучи, вони ніколи не допомагають у випадку з дітьми. Не дарма ця драбина є «драбиною невідворотної долі». Малюк має збагнути, що все, що ви йому говорите має силу, а певні обмеження за недоречну поведінку обов’язково стануться. Якщо ж ви змінюєте положення прапорця вниз, а дитина продовжує з вами сперечатися, продовжуйте пересувати, аж поки не стане зрозуміло, що ви не поступитесь у цьому випадку. При цьому, потрібно пояснювати малюку, чому ви це робите і як він може змінити ситуацію.
Тепер виникає логічне запитання: як вкласти спати дитину о, наприклад, п’ятій годині дня? Хтось побоюється, що малеча просто не стане слухатися, а хтось, що йому не вистачить сили волі, аби змусити дитину йти спати так рано. Це цілком логічно, однак треба розуміти, що якщо виникають дійсно серйозні проблеми з поведінкою, то їм просто бракує дисципліни та певних кордонів. А це вже означає, що їм і справді потрібна певна система обмежень. У тому разі, якщо дитина категорично відмовляється лягати спати, попри усі ваші прохання, просто спокійно візьміть її за руку і відведіть до своєї кімнати. За потребою залишайтеся біля дверей кімнати доти, поки не стане зрозуміло, що ви налаштовані серйозно. З часом малюк зрозуміє, що слово батьків відіграє справді значну роль, а тому їх потрібно слухатись.
Чи може дитина виправити свою поведінку?
Одне з найважливіших правил такої системи — можливість заслужити нагороду за хорошу поведінку або уникнути сну одразу після обіду завдяки певним вчинкам. Потрібно завчасно обговорити з дитиною, за які її дії вона може отримати певні винагороди (а також обговорити, якими саме вони будуть), а за які буде звільнена від надто раннього сну. Серед хороших вчинків може бути миття посуду, прибирання в кімнаті або збирання іграшок. Це також потрібно для того, щоб у малюка сформувалися чіткі уявлення того, що є нормальною поведінкою, а чого краще не робити взагалі.
Драбина вчить дітей стримувати свої почуття. У подальшому їм дуже знадобиться вміння заспокоюватися. Дітям треба замислюватися про свою поведінку і те, до чого вона може призвести. Завдяки цій методиці вони поступово вчаться робити правильний вибір, при цьому абсолютно не поспішаючи, завдяки методу спроб та помилок. Вони розуміють, що у разі продовження недоречної поведінки будуть обмежені у діях з кожним разом дедалі більше.
Крім того, завдяки тому, що драбина дає можливість виправити свої погані вчинки, вона надає дітям мотивацію для хорошої поведінки. Дітям не потрібно буде вказувати, як поводитися, кричати або ставити умови — вони самі будуть братися за роботу і виконувати її сумлінно.Звісно, що можуть і не виконувати, однак тоді прапорець не підніметься вгору і йти спати доведеться набагато раніше. Треба зрозуміти, що малюка не можна змусити бути слухняним, але підштовхнути його в цьому напрямку просто необхідно.
Автор методики — Найджел Латта.
- «Тайм-аут»
Найдоцільніше використовувати цей метод для дітей віком від трьох-чотирьох років. Також варто зауважити, що така методика не є покаранням у його чистому вигляді, а була створена спеціально для тих батьків, які не хочуть застосовувати до своїх дітей якісь надто суворі заходи.
У чому суть?
Якщо поведінка дитини була недоречною, відверто поганою та неадекватною, потрібно вжити певних заходів. Для того, щоб малюк охолонув, прийшов до тями та зрозумів, у чому він помиляється, його необхідно залишити сам на сам із собою. Крім того, батькам треба зрозуміти, що погана поведінка — це, яким би він не був, але спосіб привернення уваги дорослих, а тому крики та надмірне акцентування уваги на такій поведінці призведе тільки до загострення ситуації. Адже малюк бачить, що мама або тато реагують на всі його вибрики, а отже, й головної мети досягнуто. Тому, головне правило, яке потрібно завжди пам’ятати — говоримо і помічаємо хорошу поведінку, погану ж просто ігноруємо.
Якщо коротко описати суть цього методу, то вона полягає у тому, щоб дати дитині та й батькам можливість заспокоїтись, охолонути та обдумати всю ситуацію. Для цього, малюка необхідно залишити одного у кімнаті, при цьому, прибрати звідти усі іграшки, вимкнути комп’ютер, телевізор, будь-які інші гаджети, залишити можна лише книжки або домашнє завдання. Треба зрозуміти, що головна ідея «тайм-ауту» — помістити дитину у місце, де відсутні будь-які розваги та ігри, лише книги та матеріали для навчання. Маю також зауважити, що зовсім не обов’язково відводити малечу до іншої кімнати. Тайм-аутом може бути будь-яке місце. Одними з найпоширеніших є кут та стілець, при цьому дитині дозволяється брати до рук іграшки та книги, головне — ні за яких умов не покидати своє місце.
Ще однією досить важливою умовою правильного застосування методики є ставлення батьків. Під час такого варіанту обмеження поведінки вони мають вибудувати невидиму стіну між собою та дитиною. Найгірше для малюка — це відсутність уваги зі сторони дорослих, тому, якщо ви припините розмовляти чи гратися з малечею, або ж навіть цілковито станете ігнорувати її вибрики, то для дитини це буде справжнім випробуванням. Однак, саме такий спосіб націлений на те, щоб змушувати дітей почуватися некомфортно, відчувати певну провину за свою погану поведінку. Крім того, треба сказати, що це непоганий час для відпочинку батьків. Іноді здається, що нам усім потрібен «тайм-аут», та мамі і татові перш за все. Така методика ж передбачає можливість побути на самоті певний час, охолонути разом із дитиною.
Що до того, скільки малюк має перебувати в «тайм-ауті», то варто зазначити, що час становить від двох хвилин на кожен рік його життя. Також маю сказати, що у разі використання методу окремої кімнати, не треба чекати, що малеча буде поводити себе спокійно. Ви можете стати свідком непередбачуваних дій та емоцій. Головне — дати дитині пройти через три основні фази — 1) стан проживання ситуації (характеризується сильним гнівом на батьків); 2) стан, що передбачає появу відчуття жалості до самого себе; 3) прийняття ситуації.
Важливо:
Необхідно, щоб малюк пройшов обов’язково через усі три фази для того, щоб навчитися відчувати та контролювати свої емоції. Також треба не забувати про лічбу до певної цифри. Наприклад, до трьох. Це означає, що у разі поганої поведінки ви не одразу відправляєте дітей у «тайм-аут», а попереджаєте їх, кажучи «один», якщо ситуація не змінюється — «два», і на останок, якщо малюк аж ніяк не бажає зупинятися, то має бути озвучена цифра «три», після якої малюк має опинитися у тайм-ауті.
Ще одна важлива річ, що має бути сказана - це те, що у разі використання методу окремої кімнати треба бути впевненим у безпеці свого малюка. Це означає, що потрібно прибрати всі предмети, що можуть тим чи іншим способом йому нашкодити. До того ж, необхідно періодично перевіряти, що робить дитина, заходити до кімнати, однак, не акцентувати багато уваги на дії малюка, пам’ятати, що «тайм-аут» все ще продовжується.
Ось такі існують методи з приборкання малечі. Головне — це пам’ятати, що дітям завжди потрібні певні межі, а тому різні види обмежень поведінки — це цілком логічна реакція на недоречні дії. Крім того, не можна заперечувати той факт, що погана поведінка не виникає просто так, а є наслідком попереднього недоречного виховання. Також на дітей досить сильно впливає приклад батьків і те, як вони ставляться до малечі. Щодо методик обмеження, то потрібно підбирати їх відповідно до того, як приймає їх дитина. Просто виробіть для себе такий метод, який буде комфортним як для вас, так і для малюка. І тоді питання поганої поведінки більше не турбуватиме вас.
