Як навчити свого малюка засинати та прокидатися вчасно?
Абсолютно кожна дитина може мати певні проблеми з фізичним або психічним розвитком, що згодом формують її негативну поведінку. Однією із найпростіших таких проблем є здоровий сон. Можливо, зараз батьки скажуть, що це питання аж ніяк не може видатися легким, однак мушу запевнити, що це так і є. Сон — це звичка, якої потрібно лише навчити, запрограмувати в голові дитини. Отож, як це зробити, аби не нашкодити ані собі, ані безпосередньо малечі?
Перш за все, хотілося б сказати дещо про фізіологію дитини. Мозок маленьких дітей — це одна з найскладніших систем в усьому людському організмі. Він активно розвивається від появи маленького ембріона до майже шести років. Це повільніше за усіх ссавців! В процесі розвитку виникають сотні тисяч маленьких нервових клітин — нейронів, що впродовж усього цього періоду, завдяки імпульсам, вибудовують зв’язки. Під час цього, дитина формує певні звички у собі, набуває досвіду, формує своє ставлення до оточуючого середовища. Саме тому, досить важливо у цьому віці навчити малюка усьому необхідному — від прийому їжі до звичного усім сну.
- Як навчити спати зовсім маленьких?
Сон — це вміння, якому нам необхідно навчитися. Це не приходить до нас від природи, а тому дітей треба вчити переходити до сну за певних обставин. Однак, не варто думати, що це якийсь надзвичайно складний процес. Новонароджена малеча здатна вчитися швидше за всіх у цьому світі. Однак, вона так само має потребу і у правилах, а якщо ці правила не встановити, то дитина почне створювати їх сама. А це вже зовсім нікому не потрібно, чи не так?
Найчастіше малюк вередує або, навіть, плаче перед сном, у тому випадку, коли його щось турбує. Плач — це сигнал для батьків про те, що дитина відчуває певний дискомфорт. Для того, щоб малюк заснув необхідно усунути основну причину такого дискомфорту. Звісно, що причини плачу можуть бути найрізноманітнішими і є навіть цілі книжки, що описують мову малят і кожний тип плачу, однак основні причини невдоволення можуть бути такими:
1. Маля голодне.
2. Воно втомилося.
3. Почуває себе зле.
4. Йому необхідно дати відригнути.
5. Час змінювати підгузок.
Особливо хочеться наголосити на третьому пункті. Прислухатися до дитини треба завжди. Батьки зазвичай здатні розрізняти вже звичний плач і такий, що змушує турбуватися. Дослухайтесь до свого внутрішнього голосу і, якщо відчуваєте, що дитині зле, то краще зверніться до лікаря. Звісно, що не треба впадати у крайнощі і бігти у лікарню кожного разу, коли поведінка маляти буде здаватися дивною. Оцінюйте все об’єктивно та раціонально.
Якщо всі попередні пункти виконанні правильно і дитина нагодована, а її самопочуття нормальне, тоді вже можна говорити про дії, які допоможуть малюку заснути:
1) Розробіть свій власний ритуал підготовки до сну — вечеря (але не надто пізня, бо дитина може клювати носом прямо у тарілку), купання (бульбашки, плескання та сміх), казки або історії на ніч — для більш дорослих (колискові — для малят), кладіть спати дитину у вже знайоме ліжко, де вона почуває себе у безпеці. Щодо власне процесу засипання — говоріть до малечі тихим, м’яким голосом, аби вона відчувала себе безпечно та спокійно.
2) Після того, як поклали дитину, спробуйте тихенько відійти.
3) Коли вона заплаче (а це обов’язково станеться), зачекайте 5 хвилин, і лише потім заходьте.
4) Після того, як зайшли до кімнати, намагайтеся не зустрічатися очима з малюком, не розмовляйте. Просто тихенько погладьте його, покачайте допоки він не заспокоїться.
5) Наступного разу, коли він заплаче, заходьте до кімнати вже через 6 хвилин.
6) Повторюйте цикл, поступово збільшуючи проміжку часу між своїми візитами на одну хвилину, до тих пір, поки малюк точно не засне.
7) Може бути, що ваша дитина буде плакати так, що буде здаватися, ніби вона от-от лусне від крику. Однак, не треба думати, що ви проявляєте жорстокість. Абсолютно ні. Вона просто вчиться дисципліні та правильному, раціональному сну. А без криків та сліз тут аж ніяк не обійтись. Просто проявіть трохи мужності і терпіння.
8) Якщо ви думаєте, що так маля стане думати, що воно нікому не потрібне і його ніхто не любить, викиньте цю думку з голови. Трохи плачу ще нікому не нашкодило, тому не бійтеся, що ваш малюк стане виключенням.
Ось такими нескладними маніпуляціями можна навчити маля засинати та прокидатися вчасно. Тут справа лише у силі волі батьків, чи зможуть вони дотримуватися інструкцій та подолати себе у бажанні негайно піти і заспокоїти свого малюка.
- Що робити, коли маленькі шибеники (3-7 років) аж ніяк не бажають спати?
Ця проблема не менш складна, ніж у випадку із зовсім маленькими дітками. Тут важливо пам’ятати три найголовніші слова на літеру «Р»: Розклад, розклад та ще раз розклад. Необхідно давати дітям зрозуміти, що настав час спати. Це так само як із немовлятами. До того ж, треба уникати всього, що заважає засинати — їжа (зокрема, солодощі, газовані напої), телевізор або будь-які комп’ютерні ігри, увімкнене освітлення тощо.
Крім того, є така цікава штука, що називається «магією сну». Вона полягає у тому, щоб під час того, як ви вкладаєте малюка спати, обіймати, цілувати його, бажати гарних снів та говорити, що настав час спати. Суть у тому, щоб саме казати, а не вмовляти дитину. Ніколи не питайте: «Чи будеш ти сьогодні спати?». Ну звісно, що дитина не зможе сама прийняти таке рішення, це не властиво їй. Потрібно не просити, а саме говорити. Звісно, що не потрібно кричати, як командир роти, а бути як і з немовлятами, спокійним, не читати нотацій, не бурчати і не сварити малюка. Тут має врятувати чітке та врівноважене звернення: «Ну все, любий. Час спати». Звідси і починається «магія сну». Ви маєте присвятити себе лише одній меті — покласти дитину спати — і вірити усією душею, що це обов’язково станеться. Сон — це єдиний варіант розвитку подій.
Отож, можна сформулювати такі найголовніші пункти, що допоможуть малюку заснути:
1. Розклад, розклад і ще раз розклад.
2. Позбавтесь усього, що заважає заснути (телевізор, солодощі, світло тощо).
3. Коли дитина вже у ліжку, скажіть їй, що настав час спати.
4. Перед тим, як вона засне, спокійно сидіть або стійте в стороні (на краю ліжка, на стільчику, підлозі, у дверях), не звертайте на неї увагу, не реагуйте ні на які дії.
5. Якщо малюк встане з ліжка, поверніть його туди знов і відійдіть трохи у сторону. Доки він знову повністю не встане з ліжка, не звертайте ніякої уваги. Тут найголовніше — відсутність реакції на можливі провокації.
6. Терпляче чекайте, не забувайте, що мета всієї операції одна — сон.
7. Коли дитина почне засинати, тихо вийдіть з кімнати, якщо вона почне ворушитися, зайдіть до кімнати та зачекайте ще трохи.
8. Коли малюк засне міцним сном, почніть насолоджуватися таким довгоочікуваним відпочинком.
От і все, тут немає нічого складного або надзвичайного. Головне дайте дитині чітко зрозумітиі: настав час спати, сон — це обов’язкове заняття, яке відбудеться у чітко визначений час, без усіляких виключень.
- Як впоратися із дітьми більш старшого віку?
На відміну від дітей молодшого віку, проблеми зі сном у дітей старшого віку — це лише питання виховання. Малюки встають з ліжка через те, що хочуть пити, бояться або хочуть вкласти свого ведмедика спати першим. Старші ж встають зі свого ліжка виключно через те, що хочуть настояти на своєму. У них немає жодних об’єктивних пояснень, вони просто роблять так, як вважають за потрібне. Цей випадок лікується так само просто — розпорядок та чітке встановлення меж. А саме, необхідно дотримуватися таких правил:
1. Керуйтеся розкладом.
2. Як і з маленькими дітьми, позбавтесь усього, що може заважати нормальному сну (сік, комп’ютерні ігри, телевізор, світло тощо).
3. Коли дитина вже лягла у ліжко, скажіть, що настав час спати. Після встановленого часу не ведіть жодних переговорів.
4. Чудово, якщо дитина зрозуміє все з першого разу і не стане суперечити вашому авторитету. Однак, у разі, якщо вона буде намагатися вилазити з ліжка, переконайте її, що за це доведеться платити — позбавитись того, що для неї є цінністю (морозиво, комп’ютер, футбол тощо).
5. У разі, якщо дитина буде продовжувати стояти на своєму і виходити зі своєї кімнати, то просто спокійно, але впевнено візьміть її за руку і знову відведіть до ліжка.
6. Повторюйте це стільки разів, скільки буде потрібно (хай навіть тисячу). До того часу, поки дитина не зрозуміє , що краще залишатися у ліжку.
7. Якщо вона забирається у ваше ліжко, повторюйте всі ті ж самі дії.
8. Гарну поведінку — вдало проведену ніч — підкріплюйте якимись нагородами.
Це не так вже і складно, як може здатися — вкладати малюка спати. Найголовніше — знайдіть особливий підхід до своєї дитини, відповідно до її віку та потреб. І кожна ваша ніч буде проходити легко та спокійно. Приємних снів!
За книгою Найджела Латта «Перед тим, як ваша дитина зведе вас з розуму».
