Ще наші пращури вважали, що казка лікує душу дитини. І через неї намагалися передати їй свій досвід, навчити уникати складних життєвих ситуацій, прищепити прагнення вирости якнайкращим.
Пригадуєте казку «Гуси-лебеді»? Старша сестричка замість того, щоб наглядати за братиком, побігла гратися з подружками. І отримала через те купу проблем: братика викрали гуси-лебеді, віднесли до злої відьми. Діти подолали безліч перешкод, щоб дістатися додому. Але закінчилося все добре. Тато з мамою повернулися, привезли подарунки, а братик із сестричкою стали дуже близькими. Ось вам і приклад класичної терапевтичної казки.
Тому і у наш час психологи радять коригувати поведінку дитини з їхньою допомогою. Звичайно, можна звернутись до спеціаліста, який буде лікувати страхи і недоліки у поведінці вашої дитини казкою. А ще можна спробувати знайти в мережі казку на потрібну тему.
Але хто знає вашу дитину краще, ніж ви самі? Хто знає причини і вияви тієї проблеми, яку необхідно вирішити? Звичайно, тільки ви. Тому пропонуємо ознайомитися зі структурою терапевтичної казки, прочитати приклад і спробувати скласти її самотужки. І неважливо, чи є у вас досвід літературної діяльності: дитина — це не прискіпливий критик. Головне, щоб ваша історія їй сподобалась і досягла своєї мети — спонукала дитину виправити негативну рису характеру або позбавила її страху.
Приблизний план казки
1. Представлення героя/героїв ( Жили собі... ). Герой має бути дуже схожий на дитину, однієї з нею статі, мати схожі звички. Для дітей до п’яти років це можуть бути звірятка або іграшки, для старших дівчат — феї чи принцеси, для хлопців — роботи, супергерої.
2. Зав’язка сюжету (І ось ось одного разу...). Герой казки стикається із проблемою. Проблему треба перебільшити, якщо з’являється негативний герой, його потрібно докладно описати.
3. Розвиток дії (Тоді...). Герой казки придумує вихід із ситуації. Тут може ожити улюблена іграшка дитини, щоб допомогти йому, або з’явитися фея чи супергерой. 4. Кульмінація. Герой перемагає труднощі, самотужки або з чарівним помічником.
5. Розв’язка. Всі проблеми вирішені, негативні герої або покарані, або перетворюються на добрих. 6. Мораль (Отже...). Підсумок казки.
Читаючи дитині казку, уважно спостерігайте за тим, як вона її слухає: якщо крутиться — тема нецікава або надто болюча (не треба її поки що чіпати), а якщо завмерла — то актуальна і цікава. Особливістю терапевтичної казки є те, що після прочитання її обов’язково треба обговорити: спитати дитину, як вона ставиться до вчинка головного героя; чому, на її думку, виникла така ситуація; чи сподобалась їй казочка. Дитина може здогадатится, що казка про неї, але під час обговорення вона не злякається критики, бо говорять не про її вчинки, а про сюжет казки.
Читати чи розповідати? вирішуйте самі.
Іноді буває, що казка не спрацювала, дитина вчинила як головний герой казки, особливо це стосується теми стосунків між дітьми, тоді психологи радять розповісти казку про наполегливого героя, який нарешті зміг перебороти себе.
Пропонуємо вам приклад такої казки для дітей дошкільного віку.
Намистинка і Зубна фея
Жила собі дівчинка Намистинка. Була вона дуже красива, мала довге темне волося, смагляву шкіру і чорні очка, які сяяли, наче намистинки. Тому вже ніхто і не називав її на ім’я, а всі звали Намистинкою. Дуже любила вона мультики і казки про фей і мріяла, що одного разу в неї виростуть справжнісінькі крила і вона полетить над містами і полями у чарівну країну фей. Вірила Намистинка, що феї існують і хотіла хоча б колись побачити їх.
А ще любила дівчинка цукерки і печиво, а от чистити зубки зовсім не любила. І коли мама йшла ввечері купати молодшого братика, намагалася якнайшвидше вскочити у ліжечко і заснути, щоб не робити цю нецікаву роботу. Адже треба цілих три хвилини стояти і вичищати рота щіткою! Іноді їй вдавалося швидко заснути, а мама жаліла Намистинку і не будила її.
І ось одного разу в неї розболілися зубки. І так вони сильно боліли, що перед сном дівчинка подумала: «Нехай би зникли вони зовсім! Одна шкода він них: то чистити їх треба, то болять!» І змучена від болю, заснула. А зранку встала і виявила, що зовсім не має зубів. Ротик в неї був, як у молодшого братика, зовсім беззубий. Сіла вона снідати, але нічого крім молока випити не змогла. А так хотілося їсти! І розплакалася Намистинка.
Раптом почула дівчинка тихий стук у вікно. «Дивно», — подумала вона, бо жила аж на п’ятому поверсі. Пійдішла до вікна і побачила справжнісіньку фею. Маленьку і гарненьку біляву дівчинку з крильцями, яка суворо дивилася на неї. Намистинка відчинила вікно і фея залетіла у кімнату.
«Ну що, — сказала Зубна фея, — добре без зубів?» Намистинка лише похитала головою.
«Це я забрала твої зубки вночі, щоб полікувати. Але вирішила їх не повертати до обіду, щоб ти зрозуміла, як важко людині без зубів. Бо дуже не сподобались мені твої думки вчора ввечері! Ти не тільки не піклувалася про них, і я змушена була прилітати і лікувати зубки, а ще і не розуміла які вони для тебе важливі! Я поверну тобі їх, але тільки якщо ти пообіцяєш чистити їх щодня двічі!»
Намистинка тільки кивнула ствердно.
«Але, — продовжувала фея, — я поверну тобі їх востаннє. Якщо не будеш виконувати обіцянку, то я заберу їх назавжди!»
«Ні-ні!», — прошамкала Намистинка беззубим ротом.
Тоді фея дістала чарівну паличку, прошепотіла щось тихенько — і в роті у Намистинки з’явилися зубки. Вона підійшла до дзеркала і побачила, що всі чорні плями і дірки зникли. Дівчинка щиро подякувала феї і запевнила її, що вона все зрозуміла і ніколи не буде більше так чинити. Вони попрощалися вже як найкращі подруги. Фея полетіла додому, але пообіцяла інколи прилітати у гості до Намистинки.
А Намистинка, пам’ятаючи свою обіцянку, тепер щодня чистила зубки і дуже пишалася знайомством із справжньою феєю.
У чому ж полягає користь подібних казок: дитина розуміє, що не тільки вона має такі проблеми, казка дає змогу дитині отримати досвід для вирішення своєї проблеми, а батькам — виявити ті проблеми, про які дитина соромиться розповісти (що відбувається, коли вас немає поруч, в школі або дитсадку). Звичайно, з підлітками подібні методи не діють, для них можна розповісти історію, яка ніби відбулася з кимось із ваших знайомих.
Терапевтичні казки допоможуть зробити стосунки з дитиною більш довірливими, близькими, гармонійними.
