Діти використовують свою поведінку для того, щоб показати, як вони почуваються і що думають. Часто вони повідомляють щось через власну модель поведінки, тому що не здатні точно вербалізувати своє повідомлення.
Як батькам нам досить важливо розуміти саме причину такої ірраціональної поведінки малечі. Від цього розуміння може залежати майбутнє моделювання поведінки дитини. Отож, які вони, причини появи негативної поведінки малюків?
1. Діти хочуть уваги
Коли батьки розмовляють по телефону, зайняті друзями або сім’єю чи займаються будь-чим іншим, діти почуваються покинутими. І, показуючи своє роздратування, скиглення або плач, малюки чудово привертають увагу батьків.
Навіть якщо це негативна увага, діти все ще жадають її. Ігнорування негативної поведінки та похвала за позитивну — це один із найкращих способів боротьби із поведінкою, спрямованою на залучення уваги.
2. Діти копіюють інших
Діти навчаються поводитися, спостерігаючи за іншими. Незалежно від того, бачать вони модель поведінки у школі або копіюють те, що бачили на телебаченні, діти просто повторюють це.
Обмежте вплив агресивної поведінки на телебаченні, у відеоіграх та в реальному житті на вашого малюка. Спробуйте самостійно формувати бажані моделі поведінки дитини у тих чи інших ситуаціях, показаних на телебаченні або у відеоіграх.
3. Діти випробовують межі
Коли ви встановлюєте правила та розповідаєте дітям, що їм заборонено робити, вони часто хочуть бачити, чи серйозно ви це говорите. Вони випробовують межі, щоб з’ясувати, які наслідки їх чекатимуть, коли правила будуть порушеними.
Встановіть чіткі обмеження і пропонуйте дитині наслідки послідовно. Якщо діти вважають, що є невеликий шанс, що вони зможуть обійти певне правило, вони не пропустять спокуси спробувати це. Якщо ви покажете їм, що вони отримають негативні наслідки кожного разу, коли порушують правило, діти стануть більш поступливими.
4. Діти не мають навичок
Іноді проблеми з поведінкою виникають через недостатню кількість вмінь. Дитина, яка не має соціальних навичок, може вдарити іншу дитину, бо хоче гратися саме із цією іграшкою. Дитина, яка не має навичок вирішення проблем, може не прибирати свою кімнату, бо не знає, що робити, коли її іграшки знаходяться не у спеціальних іграшкових коробках.
Коли ваша дитина помиляється, замість того, щоб просто покарати її, навчіть, що треба робити. Покажіть дитині альтернативи неправильної поведінки, щоб вона могла вчитися на своїх помилках.
5. Діти хочуть незалежності
Оскільки дошкільнята навчаються робити більшість речей самостійно, вони часто хочуть демонструвати свої нові навички. Двійнята також відомі своїми спробами бути незалежними. Вони можуть почати більше сперечатися зі своїм оточенням, а також виявляти неповагу до батьків.
Підлітки можуть стати бунтівниками, намагаючись показати дорослим, що можуть думати самі за себе. Вони можуть порушувати правила і намагатися показати дорослим, що їх не можна змушувати робити те, чого вони самі не бажають.
Дайте дитині відповідний вибір. Запитайте свого дошкільня: «Ти хочеш пити воду або лід?» Скажіть підлітку: «Ти маєш вирішити, коли ти будеш виконувати своє домашнє завдання. І як тільки його закінчиш, зможеш знову використовувати свої гаджети». Надання вікової свободи задовольняє дитину у потребі бути незалежною.
6. Дітям складно контролювати свої емоції
Іноді діти не знають, що робити зі своїми почуттями.
Вони здатні легко поринати у себе, коли відчувають негатив, і, як наслідок, можуть ставати агресивними. Крім того, діти можуть навіть поводити себе недоречно на публіку, коли почуваються збудженими, напруженими або відчувають, що їм нудно.
Малеча повинна навчитися здоровим способам справлятися із такими почуттями як смуток, розчарування та тривога. Навчіть дітей раціональним проявам почуттів і покажіть їм здорові способи управління своїми емоціями, щоб запобігти неправильній поведінці. Замість того, щоб показувати свої слабкі емоційні сторони, дитина може навчитися брати тайм-аут, щоб заспокоїтись.
7. Діти мають незадоволені потреби
Коли дитина відчуває голод, втому чи почуває себе хворою, вона часто вдається до непослідовної та недоречної поведінки. Більшість малюків та дітей дошкільного віку не здатні чітко пояснити, чого вони насправді потребують.
Як результат, діти часто використовують свою поведінку, щоб показати, що у них є незадоволені потреби. Батьки можуть допомогти запобігти проблемам поведінки, шукаючи ці потреби та вирішуючи їх. Питайте дитину, як вона себе почуває і шукайте сигнали щодо існування будь-яких потреб.
8. Діти потребують сили та контролю
Сила та контроль також можуть призвести до негативної поведінки. Іноді погана та агресивна поведінка викликана бажанням дитини отримати певний контроль над ситуацією. Коли проблеми поведінки виникають унаслідок спроби дитини контролювати ситуацію, це може спричинити боротьбу за владу. Один із способів уникнути боротьби — запропонувати дитині два варіанти. Наприклад, запитайте: «Ти хотів би чистити свою кімнату зараз або після завершення цього телевізійного шоу?»
Пропонуючи два варіанти, ви можете дати дітям якийсь контроль над ситуацією. Це може зменшити кількість аргументів та підвищити вірогідність виконання дитиною інструкцій.
9. Неправильна поведінка є ефективною
Одна із найпростіших причин, чому діти вдаються до небажаної поведінки, — це ефективно. Якщо порушення правил дає їм те, що вони хочуть, вони швидко зрозуміють, що така лінія поведінки вигідна для них.
Наприклад, малюк, який постійно скиглить, поки мама не дасть йому те, чого він бажає, може легко зрозуміти, що скиглення може вирішити будь-яке питання. Або дитина, яка посеред магазину починає кричати та показувати своє невдоволення до того моменту, поки тато не погодиться купити що завгодно, розуміє, що крик та роздратування можуть допомогти у вирішенні проблеми.
Переконайтесь, що неправильна поведінка вашої дитини не дає їй користі. Навіть якщо здається, що у цей момент краще дати дитині усе, чого вона бажає, подумайте про те, що ви підтримуєте негативну поведінку малюка.
10. Проблеми психічного здоров’я
Іноді у дітей можуть спостерігатися певні психічні розлади, які сприяють небажаній поведінці. Зокрема, синдром дефіциту уваги та гіперактивності змушує малюків суперечити вказівкам дорослих та поводитись імпульсивно.
Тривога або депресія також можуть сприяти проблемам у поведінці. Дитина може уникати відвідування класів, які змушують почувати себе знервованою. Депресивна дитина може бути дратівливою і їй бракуватиме мотивації виконувати свої власні завдання або шкільну роботу.
Якщо ви підозрюєте, що ваша малеча може мати якісь проблеми з психічним здоров’ям чи загальним розвитком, зверніться до педіатра. Оцінка професійного спеціаліста з психічного здоров’я може знадобитися для визначення того, чи існують будь-які емоційні проблеми, які можуть спричиняти негативну поведінку дитини.
