Останнім часом батьки все більше стурбовані тим, що їхні підлітки проводять безліч часу в соціальних мережах. Із незліченними новинами, книгами та статтями галас, що виникає навколо певної події, не дозволяє дітям адекватно розуміти, де є правда, а де — брехня. Завдання батьків — допомогти дітям орієнтуватися в цих фактах.
У той же час, мільйони підлітків зараз повністю занурені у цифровий світ. Тому вони мають свій власний погляд на те, що відбувається навколо. Однак, народжені у світі соціальних мереж, такі підлітки надзвичайно вразливі до факторів зовнішнього, реального середовища. Саме про це мають турбуватися батьки.
Соціальні мережі стали невід’ємною частиною нашого життя, а тому навряд його покинуть. Близько 92% підлітків усієї планети сьогодні присутні на сторінках хоча б однієї соц. мережі. З них 52% виходять в онлайн декілька разів на день, а 26% — знаходяться у соц. мережах постійно. То чому ж потрібно боротися із цим? Чи є тут причини для занепокоєння? Або це все лише тривога і не більше? На жаль, немає жодної швидкої або простої відповіді. Кожній сім’ї доведеться шукати свій власний шлях у цій ситуації.
Однак, у цьому питанні є багато різних факторів. Адже важко почати критично оцінювати наші звички та звички наших дітей. У цій статті ви дізнаєтесь про причини, чому дітям не варто постійно перебувати в онлайні, а також, чому це може піти їм на користь.
1. Компанія та друзі
Дослідження показують, що діти притягуються до середовища соціальних мереж, оскільки саме там знаходяться їхні друзі. Підлітки більше люблять спілкуватися віч-на-віч, але це не завжди можливо: часто немає часу швидко доїхати до друзів; деякі батьки встановлюють обмеження на спілкування з певними компаніями; підліткам не подобається ходити на будь-які шкільні заходи абощо. Рішення для дітей — знайти друзів в Інтернеті. Це їхнє місце для спілкування та знайомств. Соціальні мережі — це реальний інструмент для соціальної взаємодії. Щось схоже на торговий центр, у якому підлітки люблять збиратися, щоб обговорити певні події. Світ онлайна можна також назвати і місцем для вечірок, коли батьки поїхали з дому і можна робити все, що завгодно.
2. Залежність
Так, це залежність. Проте науковці проводять широкі дебати щодо її причини. Існує загальна згода на те, що винагорода від соціальних мереж (подібно до лайків, коментарів, повідомлень) призводить до випуску допаміну, того ж хімічного засобу, який контролює задоволення, яке виділяється в організмі, коли наркомани та залежні люди отримують їхню дозу.
Авторка книги «Це складно», Дана Бойд, говорить про те, що залежність від соціальних мереж — складна річ. Діти дійсно мають залежність від своїх друзів, однак, це стосується саме соціальної адаптації. Підлітки хочуть перебувати у знайомих місцях, там, де є друзі. Інші дослідники зафіксували справжній страх серед підлітків, що, якщо вони не стануть частиною соціальних мереж, то не матимуть справжніх друзів у реальному світі.
3. Слава і визнання
Для деяких людей соціальні медіа — це шлях до визнання. Youtube, Instagram і Snapchat зробили мільйони доларів для людей, чий талант збирає любителів та послідовників. Ці цифрові знаменитості отримують схвалення, спонсорство та роботу на телебаченні, кіно та радіо.
Очевидно, цей потенціал слави привабливий для підлітків. Але для тих, хто хоче досягти цієї популярності, ціна може бути надто високою. У часи величезної конкуренції ті, хто хоче виділитися, можуть виходити за рамки того, що вони могли б вважати морально прийнятною поведінкою. Підлітки дійсно готові робити будь-що.
4. Класифікація себе
У часи нашого дорослішання найкращим способом виділитися було придбати класну футболку з певним лого або повісити на стіну круті плакати із зірками. Тепер діти говорять про те, хто вони в мережі: їхній профіль, бренди та відео, які їм подобаються, погляди на життя. Кожен підліток працює над створенням ідентичності, а соціальні засоби масової інформації надають дуже доступні, гнучкі інструменти для цього.
Однак, стати заручником онлайн-ідентичності так само легко, як і здобути цю унікальність. Що робити, якщо ніхто не натискатиме на новий профіль? Чи означає це, що ти нікому не подобаєшся? Часто важко відокремити реальність від світу кодів 1 та 0. Насправді, ми НЕ є нашими профілями.
5. Жіночий аспект
Нещодавнє дослідження показало, що регулярні коментарі та публікації у соц. мережах можуть призводити до збільшення щастя. Але глибше занурення у подібну поведінку виявляє деякі проблеми. У своїй книзі «Американські дівчата» Nancy Jo Sales ілюструє, які типові коментарі з’являються під фото, які публікують дівчата, — слова на кшталт «чудова», «сексуальна» або «гаряча». І багато дівчат складають свою думку про власну зовнішність та красу на основі лайків та позитивних коментарів у соціальних мережах. Їхня власна цінність стає вимірюваною. Якщо ж фото, яке дівчина викладає у мережу, не набирає потрібної кількості лайків, то воно видаляється. А після цього витрачаються цілі дні і тижні, щоб зробити те саме, ідеальне фото.
6. Розвиток мозку
Повторні, сенсорні дії змінюють спосіб обробки інформації мозком. Такі побоювання були висловлені десятиліттями тому, коли діти почали дивитися телевізор у своїх будинках, коли відео-ігри увійшли до наших віталень, а також, коли були введені персональні стереосистеми. Деякі дослідники стверджують, що занепокоєння щодо впливу розвитку соціальних медіа не є новим — типовий, тривожний підхід до технології, яку доросла людина не розуміє.
Інші стверджують, що екрани, безумовно, утворюють нові зв’язки в мозку, зміцнюючи певні шляхи і сильно послаблюючи інші.
7. Депресія
Підлітки і дорослі люблять «налаштовуватись» і відпочивати, прокручуючи соціальні мережі. Дехто вважає, що це схоже на біг для розслаблення. Спосіб оновлення. Деякі з них можуть називати соц. мережі щасливим місцем. У невеликих дозах це може працювати.
Проте дослідження показують реальну залежність між часом, проведеним в Інтернеті, і меншими показниками щастя. У експериментах діти, яких попросили провести тиждень без соціальних мережах, мали значно більший рівень благополуччя та задоволення. Це важливо, оскільки рівень депресії протягом останніх шести років у підлітковому віці становить понад 50%, а серед молодих дівчат-підлітків рівень самогубств у той же період часу становить 30%.
8. Кібер-залякування
Як і багато інших аспектів людського життя, соціальні мережі не призвели до винаходу залякування. Однак, вони здатні породжувати жорстокість у всіх її формах, за рахунок більш вразливої аудиторії. Це прискорює поширення пліток і робить образи більш постійними та видимими. Зосереджуючись на останніх новинах про соціальні мережі, створюється враження, що кіберпростір — це агресія та образи.
Кібер-залякування — це проблема, але підлітки дивляться на неї інакше. Більшість з них вважають насилля дорослою поведінкою, яка найчастіше виникає у середній школі. Однак, для них воно існує у світі онлайн. Навіть слова «пранк» та «лол» є образливими для значної кількості дітей. Вони можуть викликати агресію та знущання. Тут не може бути жодної помилки, жорстокість — це жорстокість, незалежно від семантики. Тому не дивуйтесь, якщо знущання в Інтернеті одного дня стане реальністю для вашої дитини.
9. Бізнес
Кожна соціальна медіа-платформа — це бізнес, і кожний клік, ретвіт, публікації для когось означають реальні гроші. Чим частіше люди звертаються до соціальної мережі, тим вищою стає її ціна. Постійна аудиторія означає, що мережа може додатково залучати інші компанії для реклами. Ці рекламодавці готові платити, адже соціальні мережі дозволяють продавати товари більш таргетовано. Тобто будь-який продукт може знайти свого покупця. Це чудові новини для власників бізнесу, адже за допомогою соціальних мереж збільшується стимулювання збуту та підвищується загальний рівень нашої економіки.
10. Грамотність
Серед дорослого населення існує загальноприйняте поняття, що спілкування у соціальних мережах та текстові повідомлення погіршують письмові навички у спілкуванні. Як гіперболізовані слова, буквено-цифрові написання, загадкові абревіатури та смайлики підтримують грамотність підлітків?
Американець Девід Крістал у своїй книзі «Txting: gr8 db8», досліджує складність короткої мови тексту та обміну миттєвими повідомленнями і, визнаючи наслідки її використання, наводить свідчення того, що це допомагає, а не шкодить грамотності.
Отже, наші причини дозволяти або забороняти дітям соціальні мережі саме такі. А ви як думаєте, дітям потрібен світ онлайн-друзів? Чекаємо на ваші думки у коментарях!
