Уявімо світ, у якому люди є абсолютно байдужими один до одного, де усі звикли обманювати, принижувати інших і зважати лише на власні інтереси. Чи хотіли б ви жити у суспільстві, де ніхто не знає про доброту, чесність чи повагу один до одного?
Навряд чи. Саме тому протягом багатьох століть формувалися правила й норми поведінки людини у суспільстві, сукупність яких і становить мораль. А моральність особистості є однією з найбільш важливих рис гуманістичної спільноти.
У цій статті ми спробуємо розібратися, у чому ж полягає моральне виховання молодших школярів, для чого воно потрібне і на які особливості дітей даного віку варто звернути увагу, виховуючи моральну особистість.
Що таке моральне виховання?
Насамперед варто зазначити, що моральні якості (справедливість, щирість, милосердя, патріотизм) не передаються генетично. Вони формуються у процесі соціалізації, передусім виховання.
Моральне виховання — це взаємодія дитини і дорослого з метою формування моральних почуттів, переконань та навичок поведінки в соціумі.
Сучасна наука зосереджена на дослідженні таких проблем морального виховання:
- формування субкультури дитинства в інформаційному світі;
- розвиток культури ненасилля і толерантності;
- засвоєння дитиною культур і мов інших народів;
- екологічне виховання.
Не менш значущими є питання милосердя, вміння співпереживати, виявляти турботу до людей.
Дослідники наголошують, що важливим періодом морального розвитку є молодший шкільний вік.
Якими рисами характеризуються молодші школярі?
Молодший шкільний вік — це період розвитку дітей від 6-7 до 10-11 років, що відповідає періоду їхнього навчання в початковій школі.
Забезпечення успішності морального виховання молодших школярів потребує врахування таких вікових психологічних особливостей:
- потреби дитини в ігровій діяльності;
- неможливості довго займатися монотонною діяльністю.
Крім того, дітям даного віку притаманні:
- довільність (здатність свідомо докладати вольових зусиль, здійснюючи певні дії);
- розбіжність між моральними знаннями і реальною поведінкою (діти можуть знати, що вчиняють погано, але схильні керуватися власними бажаннями);
- переоцінювання власних моральних якостей і недооцінювання їх в однолітків;
- схильність до інтенсивного засвоєння моральних знань (завдяки активному накопиченню досвіду соціальної поведінки);
- зростання ролі ровесників у процесі дорослішання (у 1-2 класах діти віддають перевагу взаємодії з учителем, тоді як у 3-4 класах проявляють інтерес до спілкування з однолітками).
На цьому віковому етапі формується ядро моральної поведінки, почуттів і переконань. Дитина не тільки пізнає сутність моральних категорій («добро» і «зло», «честь» і «безчестя», «милосердя» і «жорстокість»), а й вчиться оцінювати їх у власних вчинках і діях інших людей.
Яка роль батьків та педагогів у вихованні дитини молодшого шкільного віку?
Перші елементарні уявлення про те, що добре, а що погано, діти отримують ще до школи: вдома і в дитячому садку. Батьки знайомлять дитину з найпростішими моральними нормами в повсякденному спілкуванні.
З приходом у школу важливою особою для дитини стає вчитель, і саме від нього значною мірою залежить подальший моральний розвиток молодшого школяра.
Для дитини молодшого шкільного віку батьки та вчителі стають моральним прикладом і авторитетом.
Значущий образ дорослого спонукає дитину переймати його модель поведінки:
- розмовляти, як дорослий;
- діяти, як дорослий;
- зрештою, бути, як дорослий.
Які рекомендації можна дати батькам та вчителям для успішного морального виховання дитини?
Процес засвоєння моральних знань дітьми молодшого шкільного віку залежить від навчання їх правильному сприйманню ситуації, адекватній оцінці моральних вчинків, розумінню моральних мотивів.
Педагоги та психологи радять:
- враховувати вікові психологічні особливості морального розвитку дитини;
- займати стійку моральну позицію в організації виховного процесу, під час оцінки поведінки дитини;
- чітко усвідомлювати цінності, що пропонуються дітям, й дотримуватися їх.
Задумайтеся, чи буде дитина милосердною, якщо значущі дорослі відвертаються від тих, хто просить про допомогу, чи поважатиме вона старших, якщо мама і тато цього не роблять. Мабуть, ні.
Саме батьки мають стати зразком моделі поведінки, яку вони намагаються сформувати в дитини. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина проявляла турботу про інших, уміла відрізнити хороші вчинки від поганих, будьте для неї прикладом.
Крім того, дуже важливим для морального виховання є спілкування з дитиною, обговорення конкретних вчинків з точки зору моралі. Тут ми можемо говорити про те, що навчаючись аналізувати, робити висновки про гарні вчинки, дитина починає набувати необхідних моральних знань.
Але знання мають обов’язково проходити через емоційну сферу, переживатися. Тільки тоді, коли знання стануть емоційно відображені, вони перетворяться у мотиви вчинків, стануть стимулами дій.
Вчителям та батькам необхідно подбати про створення умов для виникнення тих почуттів, що необхідні для справжнього співпереживання іншій людині, прагнення надавати допомогу. Одних лише знань недостатньо для того, щоб вони керували поведінкою дитини.
Вітчизняні й зарубіжні дослідники з’ясували, що значний вплив на формування моральності молодшого школяра має використання різних видів мистецтва (живопис, скульптура, театр, література, кіно).
Емоційні переживання, отримані через залучення до прекрасного, надовго залишаються у пам’яті дитини й перетворюються у мотиви поведінки, полегшуючи процес формування переконань.
Знайомство з творами мистецтва може відбуватися як з допомогою батьків, так і за участю педагога (прослуховування/перегляд фрагментів обраних робіт з елементами бесіди; створення емоційної ситуації з фоновим вкрапленням мотивів творів мистецтва; участь дітей у творчих постановках, концертах, святах тощо). Запорукою успіху при цьому є грамотний підбір демонстраційного матеріалу.
Та все ж, чому виховувати моральність потрібно саме у молодшому шкільному віці?
Дослідники стверджують, що важливість морального виховання на даному віковому етапі пояснюється такими факторами:
- молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для формування моральності людини;
- моральна обізнаність дає дитині уявлення про наслідки власних вчинків, готуючи її до життя у соціумі;
- у молодшому шкільному віці закладаються основи життєвої позиції особистості.
Психологи наголошують, що нехтування моральним розвитком на цьому віковому етапі компенсувати пізніше дуже важко, а то й взагалі неможливо.
