У питанні додаткової освіти батьки мають різні погляди: одні вважають її зайвою й непотрібною. Вони аргументують це тим, що шкільна освіта дає все необхідне для розвитку дитини. Інші схиляються до думки про те, що без додаткової освіти розкрити потенціал дитини неможливо.
На додаткових заняттях діти працюють над тим, що їм подобається, фокусуючись на процесі, а не на результаті. Оцінки за тести та контрольні роботи не є пріоритетом та ціллю, натомість важливим є розвиток творчості. Під час таких занять дитина має можливість розкрити свій творчий потенціал без обмеження з боку вчителів та освітніх програм.
Чи можливий повноцінний розвиток дитини без додаткової освіти?
Хоча в документі «Про освіту» й написано, що одна з її цілей — це формування гармонійно розвиненої особистості, не завжди школи можуть забезпечити для цього відповідні умови. У шкільних закладах діє низка обмежень, котрі гальмують цей процес: усі навчальні предмети підпорядковуються загальним вимогам, планам, а значна частина роботи на уроках спрямована на те, щоби діти могли скласти необхідні тести та написати контрольні роботи. У таких умовах не вистачає часу на креативну діяльність. Вчителям фізично дуже складно реалізовувати індивідуальний підхід та враховувати потреби та особливості кожної дитини, часто в списку їхніх пріоритетів є лише виконання вимог навчальної програми, а не розкриття талантів кожного учня в класі.
Додаткова освіта дає таку можливість. Через те, що такі заняття проходять у невеликих групах (6–10 учнів) та мають вузький напрям, кожна дитина може максимально розкрити свій творчий потенціал, займатися тим, що їй подобається без обмежень з боку планів і програм. Викладачі в галузі додаткової освіти мають більше свободи в плануванні та організації роботи, вони не обмежені чіткими навчальними цілями та вимогами.
Переваги додаткової освіти для дітей
Якщо батьки вагаються щодо того, чи варто завантажувати в позашкільний час дитину додатковими заняттями, вони повинні оцінити всі переваги такого типу організації дозвілля. Для додаткової освіти характерні такі риси:
- варіативність. Батьки можуть вибирати для дітей різні напрями, змінювати їх та комбінувати, враховуючи потреби і здібності дітей. На відміну від шкільного розкладу, графік додаткових занять дуже гнучкий, його можна коригувати відповідно до запитів конкретної дитини;
- комфортність. Заняття зазвичай проходять у невеликих групах — до 10 осіб. Така кількість школярів дозволяє викладачу приділити максимум уваги кожній дитині та гарантує реалізацію індивідуального підходу. У групі з 8–10 осіб кожна дитина отримує шанс бути почутою, побаченою та оціненою, чого важко досягнути в стінах школи, де один вчитель працює з класом, у якому 20 і більше учнів;
- спеціалізованість. Додаткова освіта — це питання вибору. Діти займаються лише тим, що їм до вподоби й відповідає їхнім потребам та зацікавленням. Якщо у школі відмовитися від уроків математики неможливо, то додаткові заняття можна змінювати в будь-який час. Сучасна додаткова освіта пропонує велику кількість напрямів від програмування для дітей до курсів письменницької майстерності. Від батьків вимагається лише з’ясувати, що саме цікавить їхню дитину.
Зазвичай у питанні організації додаткової освіти для дітей батьки розподіляються на дві групи: одні вважають, що в цьому немає потреби й у дитини повинне бути дитинство з іграми у дворі. Інші батьки переконані, що чим більше дитина завантажена у вільний час, тим гармонійніше та цілісніше вона розвивається. Розписуючи її день погодинно, батьки переконані, що в такий спосіб вберігають дитину від негативного впливу сучасного соціуму. Правильної відповіді тут немає: оцінивши позитивні та негативні сторони, типові помилки у виборі типу додаткової освіти, дорослі повинні організовувати дозвілля школярів так, щоб у ньому був час і для «дитинства у дворі» і для додаткових занять.
5 причин сказати «так» додатковій освіті
Батьки вирішують включити в життя своєї дитини додаткову освіту, щоб:
- допомогти дитині відкрити таланти та творчі здібності. Деякі діти не знають, що їм подобається й чим вони хочуть займатися. Додаткова освіта допомагає з’ясувати це: пробуючи різні заняття — творчі, спортивні, технічні, — школярі намагаються знайти те, що сподобається їм найбільше;
- допомогти впоратися з труднощами в школі. Наприклад, якщо дитина має проблеми із математики чи української мови, то її записують на відповідні гуртки; підвищити рівень мотивації. Поширеною є ситуація, коли дитина не хоче вивчати в школі якийсь предмет: їй важко, не подобається вчитель або нецікаво на уроках. Тоді батьки обирають додаткові заняття з цього спрямування, щоби дитина відкрила для себе цей предмет з іншого боку й легше сприймала його в школі;
- знайти однодумців, допомогти влитися в компанію дітей зі схожими здібностями й нахилами. Діти з особливими талантами можуть почуватися в класному колективі самотніми та невпевненими. Додаткові заняття допомагають їм зрозуміти цінність свого таланту, познайомитися з однолітками, які мають схожі захоплення.
Не все, що дитина отримує в школі на уроках, може знадобитися їй у подальшому житті. Шкільна освіта потребує реформування, й поки метою школи є не формування компетентностей, а передача не завжди актуальних знань, додаткова освіта залишається єдиним способом пошуку улюбленого заняття, яке може в майбутньому стати справою життя.
Напрями додаткової освіти
Популярними напрямами в галузі додаткової освіти є такі:
- технічний — заняття, на яких здійснюється розвиток логіко-математичних умінь і навичок: математичні гуртки, логіка, ейдетика, шахи;
- науково-хімічний розширює знання дітей про навколишній світ, формує основи наукового мислення. Це гуртки з природознавства, хімії;
- естетично-художній розвиває естетичний смак та художні вміння. Це заняття з живопису, малювання, ліпки, аплікації. На таких гуртках діти працюють із кольорами, формами, образами, за допомогою різних методів у них розвивають уяву, просторове мислення, дрібну моторику рук, вміння імпровізувати;
- оздоровчо-фізкультурний напрям спрямований на фізичний розвиток організму. Це заняття танцями, гімнастикою, фігурним катанням, легкою атлетикою;
- біолого-екологічний спрямований на формування екологічної свідомості. Це гуртки юних натуралістів, заняття з біології та її основ;
- економіко-правовий формує базові поняття з економіки та правової свідомості: дітей ознайомлюють із їхніми правами, з основами фінансової грамотності;
- туристичний спрямований на розширення знань дітей про світ, планету, країни. Це можуть бути комбіновані заняття, наприклад, поєднання географії та біології або історії та географії.
Традиційно дорослі вибирають два напрями для дітей — спортивний та творчий. Така кількість допомагає зберегти баланс між шкільними заняттями та додатковими. Три і більше напрями можуть призвести до перенавантаження дитини.
5 помилок батьків під час організації додаткової освіти для дітей
Широкий вибір джерел додаткової освіти призводить до ситуації, у якій батьки губляться й не можуть раціонально розподілити час своєї дитини. Початковий захват і мотивація від нових творчих чи спортивних занять із часом змінюється повною байдужістю до будь-чого і відсутністю бажання вчитися в дітей. Є 5 головних причин, які призводять до такого «вигоряння»:
- перезавантаженість дитини. Додаткові заняття не повинні негативно впливати на заняття в школі. Поширеною є проблема, коли діти не встигають через брак часу виконувати шкільні домашні завдання, виконують їх не дуже якісно і швидко. Батьки повинні чітко розставити пріоритети в організації дозвілля й не допускати таких ситуацій;
- відсутність вільного часу. Намагаючись дати дітям максимум знань та всьому навчити, батьки іноді настільки завантажують дитину, що вона не має вільного часу: зі школи йде на додаткові гуртки, а після гуртків — на курси. Треба пам’ятати, що дитина завжди повинна мати вільний час — для прогулянок, проведення часу з друзями чи наодинці;
- несистемність занять. Запорукою успішності будь-яких занять є системність. Будь-які заняття треба відвідувати регулярно, намагатися уникати пропусків. Несерйозне ставлення до додаткових занять, систематичне невідвідування або відвідування «для галочки» призведе до того, що дитина втратить інтерес та мотивацію, бо за таких умов не зможе побачити власних результатів та користі.
- відсутність зацікавленості з боку батьків. Предметом зацікавленості дорослих повинна бути не тільки шкільні оцінки та результати, але й досягнення в додаткових заняттях. Важливо демонструвати свою зацікавленість у творчості та діяльності дитини: відвідувати виставки, концерти, презентації, спілкуватися з викладачами додаткових занять, цікавитися результатами. Це дає дитині розуміння того, що її діяльність важлива для батьків, і те, що вона робить поза школою, теж має неабияке значення.
Як вибрати додаткові заняття для дитини
Визначивши, що додаткова освіта — необхідний компонент розвитку школяра, батьки стикаються з новою проблемою: як вибрати саме ті заняття, на які дитина буде ходити з радістю?
Можна виокремити два способи визначення дитячих вподобань:
- скласти перелік занять, які цікавлять дитину, та відвідати пробні заняття за кожним напрямом. Проте інколи діти не можуть чітко сформулювати, що їм подобається: вони не дають конкретної відповіді на запитання, говорять, що їм подобається все. Тоді доречно скористатися другим способом; ·
- самостійно з’ясувати, що цікаво дитині, та спрямувати всі зусилля на один напрям. Для цього треба спостерігати за дитиною, звертати увагу на те, які заняття цікавлять її найбільше, поспілкуватися зі шкільними вчителями. Додатково можна проконсультуватися з психологом: наприклад, визначити схильність дитини до чогось допомагають індивідуальні заняття з арт-терапії.
Після визначення напряму треба вибрати місце для занять. Тут є низка особливостей, на які треба звернути увагу. Батькам може допомогти такий перелік критеріїв вибору:
- практична користь. Дитина повинна бачити результат своєї діяльності. Результат може бути у вигляді творчих робіт — картин, проектів. Він також може проявлятися нематеріально, наприклад, впливати на успішність у школі;
- близькість розташування. Дорога до додаткових занять не повинна займати багато часу. Якщо для того, щоби дістатися до гуртка чи курсів, треба витратити більше ніж 1 годину часу чи користуватися різними видами транспорту, це буде негативно впливати на стан дитини: такі поїздки втомлюють та притуплюють найпалкіший інтерес. З часом заняття на гуртку чи в студії будуть асоціюватися не з творчістю та розвитком, а з тривалою поїздкою містом. Тому місце для занять повинно бути максимально близько до дому чи школи;
- організація занять. Перед початком занять треба поцікавитись, як вони проходять. Бажано, щоб організація роботи мала якомога менше спільного зі шкільними уроками: це може бути нестандартне розміщення столів у кабінеті, можливість займатися на килимках, з мольбертами, практикуватися на сцені, працювати в колі, у парах, мікрогрупах;
- відкритість викладачів. Важливо, щоби викладачі легко йшли на контакт із батьками: розповідали про методику роботи, план діяльності, ділилися інформацією про успіхи, труднощі й досягнення дитини на додаткових заняттях.
Коли дитина бачить, що результати її діяльності цікавлять викладачів та батьків, вона усвідомлює важливість своєї роботи, стає більш відповідальною та вмотивованою.
Аналізуючи переваги й недоліки додаткової освіти, підшукуючи заняття відповідно до критеріїв, батьки повинні не забувати найголовніше правило, яким треба керуватися під час організації дозвілля дітей: треба прислухатися до них, спостерігати за ними, вчитися їх слухати й чути. Бо заняття, які відповідають усім критеріям та правилам, не принесуть жодної користі, якщо в дитини немає бажання їх відвідувати.
