Ось і закінчився вересень, а це означає, що пройшов перший місяць навчання за новим державним стандартом. Саме час робити перші висновки. Та спершу варто розібратися в основних змінах, що відбулися в середній освіті.
Що очікує школярів у стінах оновлених навчальних закладів? З якими труднощами зустрічаються вчителі, впроваджуючи нові стандарти освіти? Пропонуємо вам з’ясувати це в нашій статті.
У чому полягає реформа?
Нова українська школа (НУШ) — це довгострокова реформа Міністерства освіти і науки (МОН), спрямована на зміну середньої освіти в Україні.
За влучним висловлюванням одного директора школи: «Випускник української школи не вміє застосувати набуті знання в житті. Він, як фарширована риба: нібито і риба, але не плаває».
Тому головна мета реформи — створити школу, в якій учням буде приємно навчатися і яка даватиме дітям не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.
Скільки триватиме навчання?
У новій українській школі учні навчатимуться 12 років:
- 4 роки в початковій школі (навчання розпочинається в 6-річному віці);
- 5 років у гімназії (після закінчення якої школярі здаватимуть іспит у формі ЗНО);
- 3 роки в ліцеї або закладі професійної освіти (після закінчення яких випускники також проходитимуть ДПА у вигляді ЗНО).
Як пояснюють в МОН, введення додаткового року навчання в старшій школі пов’язане з низкою впроваджень, які неможливо вмістити в 11-річну школу. Втім, 12-й клас додадуть не раніше 2029 року, коли будуть введені нові стандарти, підготовлені вчителі і нові підручники.
Загальна тривалість навчання — разом із отриманням вищої освіти — при цьому не зміниться. Нова українська школа дозволить перейти від чотирирічного бакалаврату в закладах вищої освіти до трирічного за більшістю спеціальностей.
Яким бачать випускника НУШ?
Творці реформи вірять, що через 12 років школа випустить покоління всебічно розвинених українців, які зможуть повести нашу країну вперед у ХХІ столітті.
Випускник нової української школи — це:
- особистість (освічена й здатна до критичного мислення);
- патріот (з активною позицією);
- інноватор (здатний змінювати світ довкола себе, конкурувати на ринку праці й вчитися впродовж життя).
Крім того, випускники мають володіти компетентностями, потрібними для успішної самореалізації. До них відносять:
- вільне володіння державною (іі рідною в разі відмінності) мовами;
- спілкування іноземними мовами;
- математичну компетентність;
- основні компетентності в природничих науках і технологіях;
- інформаційно-цифрову компетентність; вміння вчитися впродовж життя;
- ініціативність і підприємливість;
- соціальну та громадянську компетентності;
- обізнаність та самовираження в сфері культури;
- екологічну грамотність і здорове життя.
Як навчають першокласників у НУШ?
Цього року 448 тисяч першачків відкрили двері в нову українську школу, місія якої — допомогти розкрити та розвинути таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
З цією метою в перших класах нової української школи запроваджено:
1. Особистісно-орієнтовану модель освіти, в рамках якої школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси. В НУШ прислухаються до думки дітей, вчать критично мислити, не боятися висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами.
2. Нову модель оцінювання результатів навчання. Ця модель є описовою й базується не на кількісних (скільки помилок), а якісних показниках. Наприклад, як працював учень, чи співпрацював з іншими, чи ставився до навчання з цікавістю. Відтепер оцінювання слугуватиме для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів.
- Для інформування батьків про сильні сторони дитини й напрями її розвитку педагог заповнює свідоцтво досягнень учня за 51 показником, серед яких є вміння:
- вирішувати конфлікти мирним шляхом;
- додавати й віднімати числа в межах 10;
- висловлювати своє ставлення до мистецьких творів;
- читати вголос доступні тексти (словами і складами).
Варто зазначити, що інформація в цьому свідоцтві є суто конфіденційною (відомою лише батькам дитини).
3. Проектну, командну роботу в педагогічному процесі, що дозволяє учням створювати власні продукти, вчитися вести переговори, ухвалювати спільні рішення й разом аналізувати результати своєї діяльності.
4. Новий освітній простір, спрямований на розвиток дитини та мотивацію її до навчання. Відтепер організація освітнього простору навчального кабінету потребує широкого використання ІТ-технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання, що здійснюється через такі осередки:
- осередок навчально-пізнавальної діяльності з одномісними партами/столами і стільцями (які регулюються відповідно до зросту дитини);
- змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки/ фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями та стратегіями, карти тощо;
- осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор;
- осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт;
- куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);
- осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям;
- дитяча класна бібліотечка;
- осередок вчителя, оснащений столом, стільцем, комп’ютером, полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.
5. Помірне навантаження на дитину. Згідно з новою реформою першокласникам не будуть давати домашніх завдань на вихідні та свята, а в будні — значно обмежуватимуть їхній обсяг.
6. Педагогіку партнерства (між учителем, учнем і батьками). В новій українській школі важлива роль відводиться батькам, яких міністр освіти Лілія Гриневич закликає до діалогу, взаємодії та співпраці з педагогом. Це та інші відповіді на найпоширеніші запитання батьків можна переглянути у відеороликах «Правила школи», підготовлених спільно з командою Сніданок з 1+1.
Школа ж має ініціювати глибшу залученість родини до освітнього процесу, допомагати батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини, ефективні способи її виховання.
7. Інклюзивну освіту. Згідно з реформою до школи тепер можуть ходити всі діти. Для учнів з особливими потребами буде створено умови для навчання спільно з однолітками: розроблюватимуться індивідуальні програми розвитку, зокрема корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і необхідні засоби навчання.
Варто зазначити, що протягом вересня в першокласників тривав адаптаційний період — вони спільно з вчителем працювали над виробленням правил класу та щоденних алгоритмів роботи.
Як фінансується НУШ?
Нова українська школа фінансується з державного та місцевого бюджетів.
З державного бюджету виплачують:
- заробітну плату педагогічним працівникам;
- цільові стимулюючі дотації (наприклад, на закупівлю обладнання й меблів для першокласників).
З місцевого бюджету здійснюють:
- оплату технічного персоналу;
- решту видатків, пов’язаних з утриманням школи.
Які виникають труднощі впровадження реформи?
Однією з найбільших проблем нової української школи є фінансове забезпечення. Так, досі існують труднощі з закупівлею необхідних меблів, мультимедійного обладнання й підручників. І справа не у відсутності коштів, яких було виділено державою 1 млрд гривень.
МОН стверджує, що гроші були передані місцевим радам, які не провели вчасно тендери й не здійснили закупівлю. Тобто в школи й власне до першокласників кошти ще не дійшли.
Крім того, Віктор Громовий, освітній експерт та заслужений вчитель України, відзначає на своїй сторінці в мережі Facebook, що формування нового освітнього простору в типовій українській школі не може бути організованим через велику наповнюваність класів й водночас малу площу класних приміщень. Педагог не в змозі забезпечити достатню кількість зон для повноцінного навчання дитини.
Тому поки що більшість першокласників навчається в звичайних класах за двомісними партами, без осередків (але з конструктором LEGO), мультимедійного забезпечення та підручників. В МОН пропонують учням користуватися електронними версіями книг, а друкованими обіцяють забезпечити до кінця листопада.
Тож, як ми бачимо, нова освітня реформа поки що викликає багато питань, а її впровадження є досить нерівномірним. Та сподіваємося: найближчим часом труднощі будуть подолані й наші діти будуть ходити до школи, в якій їм цікаво, й де навчання не травмує, а наповнює.
