Освіта в Польщі стає все більш популярною серед українців. І це стосується не лише вищих навчальних закладів, у які так прагнуть потрапити наші студенти.
Оскільки деякі громадяни емігрують у сусідню країну цілими сім’ями, виникає потреба віддавати дитину в дитячий садок чи школу вже за новим місцем проживання. За словами посла Польщі в Україні Яна Пєкло, сьогодні у його державі проживають, працюють і навчаються 2 мільйони українців.
Як відбувається навчальний процес у польських школах? Що таке «матура»? Та чи можуть діти емігрантів навчатися безкоштовно в навчальних закладах Польщі?
Пропонуємо знайти відповіді разом.
Які особливості польської дошкільної освіти?
Найпершою ланкою освітнього процесу в сусідній країні є відвідування дитиною дошкільних навчальних закладів, які поділяються на 3 рівні:
- Ясла (zlobek), куди набирають діток від від 1 до 3 років (деякі — навіть з 6 місяців). Як правило, ясла є значно дорожчими за звичайні групи.
- Дитячий садок (przedszkole) — з 2,5 до 5 років.
- Підготовча група (zerówka) — обов’язковий «нульовий клас» для 5-6-річних малюків, які через рік підуть до школи. Під час останнього року навчання в ДНЗ дітям надаються базові, необхідні перед школою знання.
Всі дошкільні навчальні заклади можуть бути як державними, так і приватними.
1) Державні ДНЗ:
- є важкодоступними через їхню обмежену кількість;
- набирають групи до 25 дітей з одним вихователем і 1-2 помічниками;
- мають власну територію для прогулянок, ігор, просторі приміщення, спальні з ліжками; з
- абезпечують безкоштовне навчання при відвідуванні садочка з 7:00 до 13:00 (кожна подальша година перебування є оплачуваною);
- їжу для дітей готують у самому закладі;
- заняття проводять з вересня до кінця червня.
2) Приватні ДНЗ:
- є більш доступними (їхня кількість значно перевищує кількість державних);
- набирають групи по 15-20 дітей з двома-трьома вихователями (в яслах — один вихователь на 4-5 малюків);
- навчання — платне (крім місячної оплати, можуть додатково дійснюватися виплати за додаткові заняття, матеріали, тощо);
- часто розташовані на перших поверхах житлових будинків, через що приміщення є невеликими, а спальні — відсутніми (малюки сплять на матрацах, які прибираються). Відповідно, обмеженим є і місце для прогулянок, вуличних ігор.
- мають більшу кількість занять;
- багато уваги приділяють розважальним заходам, екскурсіям, поїздкам в музеї, на пожежні станції, хлібзавод тощо.
- привозять їжу зі спеціалізованих кухонь, де враховуються харчові вподобання кожної дитини, а меню на наступний тиждень надсилається батькам електронною поштою;
- заняття проводять цілий рік.
Незалежно від виду закладу, графік його роботи є фіксованим — з 7:00 до 17:00 (такі робочі години мають більшість поляків, тому дітей вони можуть забирати і о 16:00). Денний сон у ДНЗ Польщі є обов’язковим лише до 3-річного віку, потім замінюється тихим часом — періодом читання казок і спокійного відпочинку.
Яка структура шкільної освіти в Польщі?
Наступним етапом навчального процесу вважається середня освіта. У 2016 році відбулося її реформування, згідно з яким у Польщі відновили дворівневу систему шкільної освіти, скасували освітній рівень гімназії та подовжили навчання в основній школі, ліцеях і технікумах. Тож фактично відбулося повернення до формату освіти, скасованого в 1999 році.
Відмову від гімназій польські урядовці пояснюють тим, що їхня поява обумовила несправедливу та невиправдану селекцію учнів. Отже, з 2017 року актуальна шкільна структура в Польщі виглядає наступним чином:
1) 1 рівень — 8-річна «основна школа» — з 6-7 років:
- Перші 4 роки навчання мають багато спільного з українською початковою школою: з учнями працює один вчитель, навчаючи їх читати, писати й рахувати. Лише заняття іноземними мовами, фізкультурою та музикою ведуть інші викладачі. За бажанням батьків учень освоює факультативні предмети (релігієзнавство, етика). Уроки зазвичай проводяться у формі розвивальних ігор.
- Наступні 4 роки базової школи проходять вже з застосуванням шкали успішності та списку конкретних дисциплін. Основна школа завершується дводенним іспитом з чотирьох предметів: польської мови, математики, іноземної мови та історії.
2) 2 рівень — «старша школа» — навчання за вибором у:
- 4-річному загальноосвітньому ліцеї (кожен клас у ліцеї відрізняється поглибленим вивченням певних предметів — «спеціалізацією»);
- 5-річному технікумі (навчання відбувається вже за обраною спеціальністю);
- 3-річній професійній школі І ступеня;
- 2-річній професійній школі II ступеня.
Загалом у польських школах діти навчаються 12 років.
Після закінчення старшої школи (ліцею, технікуму чи професійної школи) випускник складає спеціальний іспит (matura), який є необхідним для отримання атестату про здобуття середньої освіти та вступу до вищих навчальних закладів. Цей екзамен (аналог нашого ЗНО) складається з обов’язкових предметів (математика, польська мова та іноземна на базовому рівні) та предметів на вибір. Іспити складаються в письмовому вигляді та у вигляді усних презентацій, теми до яких обирають заздалегідь.
Як здійснюється навчальний процес у закладах середньої освіти?
Міністерство освіти Польщі майже не втручається в освітній процес, окреслюючи лише ключові вимоги та базові програмні засади. Педагогу надається максимальна автономія: щодо вибору формату навчання, погодинних планів, підручників та інших навчальних матеріалів.
В цій країні, як і у нас, діє 5-денний навчальний тиждень. Найчастіше навчання розпочинається о 8-00 (в деяких школах — о 8-30). У більшості навчальних закладів навчання відбувається в першій половині дня, тобто в першу зміну. Проте, якщо кількість учнів у школі занадто велика, передбачено 2 зміни: перша розпочинається о 8-00, а друга — в 12-30.
Як і в Україні, для молодших школярів у сусідній країні створюють групи подовженого дня.
«У Польщі в цих групах діти займаються переважно творчістю — малюють, ліплять, майструють, граються, займаються спортом. Домашнє завдання роблять тільки за власним бажанням. На жаль, українська система освіти заганяє дітей в рамки, де надто багато „можна-не можна“. У Польщі такого немає.» — ділиться спостереженнями Наталія Сухобойченко, мама 11-річної школярки, що переїхала в Польщу з анексованого Криму.
Крім того, польські учні користуються електронними щоденниками (e-dziennik), доступ до яких можливий через Інтернет. У такому щоденнику зберігається вся поточна інформація щодо шкільної діяльності школяра — оцінки, перездачі, пропуски, домашні завдання, оголошення від вчителів. Код доступу та пароль учні та батьки отримують на свою електронну адресу.
За чий кошт відбувається навчання дітей у школах Польщі?
Звичайна польська школа має, як мінімум, три джерела фінансування:
- державна субвенція (грошова допомога);
- цільові дотації органам місцевого самоврядування;
- власні прибутки ґмін (громад).
Крім того, територіальні громади можуть залучати гроші через фонди ЄС.
Зазначимо, що фінансування шкіл нерівномірне: воно залежить від кількості учнів, їхньої специфіки (наприклад, на дітей з інвалідністю держава виділяє більше коштів), розташування школи та інших характеристик. Тож освітні заклади конкурують між собою, створюючи такі умови, щоб учні обирали саме їх.
До речі, приватні школи в Польщі також отримують державне фінансування на кожного учня.
Варто підкреслити, що як у державних, так і приватних навчальних закладах, батьки мають оплачувати підручники, страхування та харчування дитини.
Мінімальна заробітна плата вчителя з найнижчою категорією становить 2.717 злотих (близько 16 000 гривень). Зі збільшенням стажу — платня зростає (може сягати 30 тисяч гривень). І це — лише кошти, які передбачені державою як гарантована оплата праці вчителів. Крім неї, є ще доплати, які здійснюють ґміни.
Реформа освіти в Польщ призвела до виникнення цікавого явища — шкіл, які опинилися на утриманні батьків, учителів, волонтерів чи громадських організацій. Це колишні державні малокомплектні школи, які хотіли закривати, але за них вступилася, наприклад, спільнота батьків та вчителів. Тож зараз такі школи самотужки знаходять кошти на існування й продовжують працювати в системі освіти. Часто в них не найкращі умови, та й зарплати нижче за середні, але на їхню автономію ніхто не зазіхає.
Чи потрібно іноземцям платити за навчання в освітніх закладах Польщі?
Вступаючи в Євросоюз, Польща змінила законодавство про освіту. З того часу обов’язковому шкільному навчанню підлягають усі діти віком від 6 до 18 років — незалежно від їхнього походження чи статусу перебування в країні. Держава гарантує безкоштовне навчання й для них.
До того ж, діти-іноземці, які не володіють польською мовою на достатньому для навчання рівні, мають право на додаткові безкоштовні заняття з польської мови. Користуватися ними можна лише протягом перших 12 місяців перебування дитини в Польщі.
Однак у державні дошкільні установи діти іноземців можуть ходити, як правило, відплатно (за зобов’язанням надати матеріальне чи інше благо).
На сьогоднішній день, польська система освіти входить у 10-ку кращих у світі (згідно з глобальним рейтингом, складеним компанією «Pearson»).
Такі результати стали можливими завдяки вдалому реформуванню посткомуністичної освітньої системи, реорганізації навчального процесу та створенню сучасної й цікавої для дітей польської школи.
Будемо сподіватися, що нова українська школа (НУШ) стане також важливим кроком у реформуванні вітчизняної системи освіти.
