Сьогодні батьки, прагнучи виховати всебічно розвинених дітей, із раннього віку починають їх водити на численні заняття: спортивні секції, мовні курси, художні й танцювальні гуртки. Причому часто — на все і відразу.
Орієнтуючись на розрекламовані заняття та поради знайомих, ми вважаємо, що якщо наша дитина не буде відвідувати якісь гуртки та секції, то вона чогось не досягне в майбутньому чи буде відставати від своїх однолітків. Але, в гонитві за численними досягненнями, батьки забувають про особливості вікового розвитку малюка та функціональні можливості його організму. А ще ми ігноруємо незаперечний факт — дитині потрібне дитинство!
Які основні ознаки перевтоми малюка? Чому для дитини настільки важливою є ігрова діяльність? Та як не допустити помилок при виборі секції або гуртка?
Відповіді на ці запитання з коментарями спеціалістів ми підготували в нашій статті.
Які основні ознаки перевтоми дитини?
Чимало сучасних дітей протягом дня позбавлені повноцінного відпочинку, оскільки на це просто не вистачає часу. А надмірне навантаження неодмінно призводить до перевтоми — хворобливого фізіологічного стану організму, що виникає внаслідок надмірного навантаження.
Діагностувати її в дошкільника значно складніше, ніж у дорослого. Адже перші ознаки з’являються задовго до виникнення серйозних проблем, зокрема неврозів (якими страждають близько 70% дітей, що займаються в більше як двох гуртках і секціях). Окрім цього, перевтома й ослаблення організму призводять до: зниження імунітету, порушення зору, виснаження нервової системи.
Спеціалісти наводять такі ознаки перевтоми малюків:
1) Порушення сну — дитина лягає спати раніше визначеного режимом часу, але ще довго не може заснути; часто прокидається серед ночі, розмовляє уві сні; удень постійно хоче спати. Такі симптоми свідчать, що через виснаження нервової системи малюк навіть під час сну не може розслабитися й відпочити.
2) Порушення апетиту — дитина втрачає апетит або, навпаки, починає споживати надмірну кількість їжі. Внаслідок цього вона або стрімко худне, або набирає зайву вагу.
3) Часті хвороби — внаслідок зниження імунітету підвищується сприйнятливість організму малюка до хвороб. Головними супутниками дитини, яка відчуває психологічну або фізичну перевтому, стають головний біль та підвищення артеріального тиску.
4) Шкідливі звички — дитина гризе нігті, длубається в носі, постійно робить монотонні рухи ногами або руками.
5) Порушення концентрації уваги — малюк не може зосередитися, постійно щось шукає, хоча потрібні йому речі лежать перед ним.
6) Порушення мовлення — дитина запинається, намагаючись висловити свою думку.
7) Погіршення поведінки — малюк вередує, може впадати в істерику, грубо поводиться з іншими. Такі зміни є ознакою емоційного дискомфорту. Якщо дитина виявляє підвищену активність й агресивність, стає надто рухливою та непосидючою це свідчить про виснаження нервової системи — рухливість дитини-дошкільника — це своєрідний захист від перевантажень.
8) Неврологічні розлади — у дитини з’являються тремор кінцівок, тики. Час від часу такі прояви можуть зникати, але за умови підвищення нервового напруження (збільшення кількості занять чи їхньої інтенсивності тощо) з’являються знову, і зазвичай мають яскравіші прояви.
Поява в дитини синців під очима, зміна кольору обличчя свідчать про те, що перевтома поступово переходить у хронічну форму. А це вже означає, що дитина потребує термінової допомоги. Передусім слід припинити навантажувати її різними видами діяльності й дати змогу добре відпочити. За потреби варто звернутися до лікаря або психолога.
- «Додаткові заняття дитини в різних секціях — це додаткові навантаження. Вони можуть призвести до перевтоми. Адже провідна діяльність дитини — це гра. Вона має право сама обирати: грати чи ні, втомилася чи це їй просто не цікаво. Обираючи гуртки, батьки часто орієнтуються не на бажання і здібності дитини, а на свої уявлення про необхідність чи корисність певних занять. Батьки бояться втратити кожну вільну хвилину. Але дітям необхідний час, щоб побайдикувати, нічим не займатися», — розповідає Gazeta.ua кандидат психологічних наук Ірина Губеладзе.
Чому для дітей настільки важливою є ігрова діяльність?
Провідною діяльністю дитини в дошкільному віці є гра — сенсомоторна, сюжетно-рольова чи гра за правилами. Якщо дорослі «економлять» час на ігровій діяльності малюка, в нього істотно знижується швидкість розвитку уяви й фантазії, а також зменшується інтелектуальна активність.
Психологи наголошують, що саме в грі дошкільник засвоює складні взаємозв’язки навколишнього світу й поступово починає орієнтуватися в житті дорослих людей. Сюжетно-рольова гра і спонтанний малюнок — це основні способи, за допомогою яких дитина має змогу осмислити ту велику кількість невідомого, яке її оточує, і відобразити свої враження від світу.
Ігрова діяльність є запорукою гармонійного розвитку дошкільника. Тому «економити» час на ній неприпустимо. У дитини має бути змога повноцінно гратися декілька разів на день — щоразу не менше, ніж 40-45 хв.
Ірина Губеладзе відзначає:
- «Діти, які в дитинстві були максимально завантажені, у дорослому житті не можуть самостійно обрати рід діяльності та організовувати своє дозвілля. Адже раніше це робили батьки. Тому потрібно кожний день давати дитині можливість побути на самоті, самостійно обирати собі ігри та заняття. Якщо вона погано почувається чи не хоче ходити на гуртки, не варто наполягати. Батькам потрібно навчитися прислухатися до бажань своїх малят».
Як не допустити помилок при виборі секції або гуртка?
Спеціалісти радять, обираючи з дитиною гуртки та секції, звернути увагу на такі поради:
1. Орієнтуватися на здібності й бажання дитини. Не нав’язуйте те, що їй насправді не до вподоби. Додаткові заняття мають приносити задоволення, а не бути тягарем. Для того щоб дізнатися, що любить та чого хоче дитина, перш за все, треба в неї запитати, що їй взагалі цікаво, почути відповідь і не піддавати це критиці. Не зайвим буде й поспостерігати за малюком.
2. Відвідати пробне заняття. Як правило, вони безкоштовні. Зате допомагають уникнути розчарувань. Іноді й одного заняття вистачає, щоб дитина зрозуміла, що певна секція або викладач їй не підходять.
3. Продумати логістику. Вибирайте гуртки ближче до дому або школи, щоб заощадити час на дорогу. Можна поцікавитися, які цікаві курси є поблизу вашого дому.
4. Оптимізувати навантаження. Для того, щоб додаткові заняття приносили дитині радість і мали користь, вводьте їх поступово й уважно спостерігайте за реакцією дитини. Нехай вона краще ходить до однієї секції, але при цьому буде мати час для відпочинку, спілкування з однолітками і прогулянок.
Психолог Валентина Кузіна-Рудан наголошує, що одного базового гуртка достатньо, аби дитина розвивалася різносторонньо:
- «Не треба перевантажувати дитину гуртками. Бажано, аби був один базовий. Зазвичай робота в гуртках так і побудована — є щось базове і до цього напрямку є певні додаткові речі. Наприклад, якщо мова йде про якісь художні школи, то тут дітей навчають і ліплення, і малювання олівцями, і малювання пастеллю, і крейдою. А це вже буде різносторонній розвиток».
6. Чергувати види діяльності. Якщо дитина все ж відвідує два або більше гуртки, то бажано, щоб інтелектуальні або творчі заняття чергувалися зі спортом або іншими секціями, пов’язаними з фізичним навантаженням. Зміна виду діяльності вчить швидко перемикати увагу й концентруватися, підвищує пластичність мозку, допомагає знизити стрес і знімає втому.
Як ми бачимо, заняття в гуртках і секціях будуть корисними та цікавими для дитини лише за умови правильного батьківського підходу до їхньої кількості та необхідності. Тож, піклуючись про всебічний розвиток малюків, дуже важливо вчасно відчути ту грань, за якою реалізація потенціалу дитини відбирає в неї дитинство.
