Освіта в Литві, Латвії та Естонії відзначається високою якістю, вищі навчальні заклади є одними з кращих у Європі, а дипломи університетів цих пострадянських країн визнаються в усьому світі.
Як же організований навчальний процес в прибалтійських державах?
Пропонуємо дізнатися в нашій статті.
Які особливості освітньої системи в Литві?
Освіта в Литві будується на трьох основних рівнях:
1. Початкова освіта.
Вона передбачає відвідування дитиною дитячого садка з 3-річного віку. Початкова освіта є обов’язковою для всіх дітей і триває 4 роки. Здебільшого вона розрахована на розвиток моторики, навичок спілкування та логічного мислення. Заняття проходять у вигляді розвивальних ігор, які краще допомагають дитині засвоїти матеріал і здобути необхідні навички.
Оцінок за результати дітей в дитсадках Литви не ставлять, але проводяться батьківські збори, на яких обговорюються успіхи малюків. По закінченню дошкільного навчання діти проходять тестування, за результатами якого йдуть в перший клас. Наразі в Литві існує система фінансування освіти через ваучери, коли гроші, виділені державою на навчання дитини, надходять безпосередньо в обраний нею заклад (як державний, так і приватний). Завдяки цьому в країні суттєво зросла кількість приватних дитсадків, що працюють за різними освітніми методиками.
2. Середня освіта, отримання якої розпочинається з 6-7 років.
Провести в школі литовцям потрібно 10 років, після чого перед учнем стоїть вибір — вступити до коледжу або продовжити навчання ще 2 роки.
Програми навчання незначно відрізняються у приватних і державних навчальних закладах. Максимальне навантаження отримують учні закритих шкіл і гімназій, де діти ще в школі торкаються наукових дисциплін, беруть участь у практичних дослідженнях.
Склавши іспити з литовської мови і трьох предметів на вибір, школярі отримують атестат про повну загальну середню освіту, який відкриває перед ним двері університетів.
Варто зауважити, що середня освіта в Литві є безкоштовною, а учні відіграють важливу роль у житті школи — вони впливають на прийняття важливих рішень і мають власний парламент. Зокрема, школярі разом із батьками та вчителями беруть участь у виборах директора школи.
А ще в Литві існують професійні школи, де можуть навчатися діти з 14 років. Але професійна освіта не дуже популярна серед литовської молоді, оскільки передає надзвичайно вузькі знання, яких за сучасних умов не вистачає для адаптації на ринку праці. Багато молодих людей хотіло б здобути ґрунтовнішу освіту, необхідну для роботи у приватному секторі або для відкриття власної справи.
3. Вища освіта передбачає можливість отримання ступеня бакалавра (3-4 роки), магістра (1-2 роки) і доктора наук (3-4 роки) в таких навчальних закладах:
- університети;
- академії;
- семінарії;
- колегії.
Як навчаються діти в Латвії?
Освітня система Латвії складається з таких рівнів:
- Дошкільна.
- Середня (9 обов’язкових і 3 не обов’язкових роки).
- Академічна чи професійна вища.
Дошкільна освіта в Латвії обов’язкова. Діти мають вступати в садочки у віці 5-6 років, однак, певні заклади пропонують програми і для молодших дітей. Особливістю латвійської дошкільної освіти є обов’язковий запис дитини в дитсадок через велику чергу бажаючих. Тож мами в Латвії поспішають подати заявку в дошкільний заклад відразу після народження малюка. Освіта в державних і муніципальних садочках — безкоштовна, в приватних — близько 350 євро на місяць (але без черг і заявок).
Базова шкільна освіта (Sākumskola) є обов’язковою для дітей віком від 7 до 16 років. Це 1-9 класи. Діти, досягнувши семирічного віку, записуються у школу за вибором батьків. Однак, вони мають право розпочинати навчання на один рік пізніше або раніше залежно від стану здоров’я та психологічної готовності, побажань батьків та порад сімейного лікаря. Державна школа в Латвії дозволяє отримувати освіту безкоштовно. У приватних вартість одного року навчання складає приблизно 1000-1200 євро за рік.
Кількість учнів у класі: мінімум — 8; максимум — 30. Школярі мають право вибирати навчальні програми, які пропонують школи. Зміст будь-якої програми середньої освіти передбачає 8 обов’язкових предметів (латиська мова та література, математика, дві іноземні мови, історія, фізкультура, інформаційно-комунікаційні технології, основи економіки) і 3 на вибір. Вчителі мають право вибору підручників та методики викладання предметів, затверджених Міністерством освіти і науки.
Тривалість уроку — від 40 до 45 хвилин (на розсуд директора школи). Рівень знань, умінь та навичок учнів в 5-9 класах оцінюється за допомогою 10-бальної шкали.
Після закінчення 9 класу учень може вступити в коледжі чи гімназії. Програма навчання в таких закладах може бути:
1) Загальною, яка готує учнів до продовження навчання, даючи максимальный багаж знань за трьома напрямками:
- загальноосвітньою;
- гуманітарно-соціальною;
- математико-біологічною.
2) Професійною, що спрямована на отримання конкретних професійних навичок у мистецтві, бізнесі чи, скажімо, медицині.
Вища освіта, як і повна середня, здійснюється за двома програмами:
- Академічною (за якою готують наукових співробітників, що будуть займатися розробками та дослідженнями). Таку освіту можна здобути лише у вищій школі.
- Професійною (спрямованою на отримання конкретних навичок). На відміну від академічної, професійна програма викладається як у вищих школах, так і коледжах.
Як організований навчальний процес в Естонії?
Система освіти естонців не ділиться на початкову та середню, але при цьому складається як з державних навчальних закладів, так і з приватних шкіл, навчання в яких будується на єдиних правилах.
Дошкільну освіту в Естонії здобувають майже в кожній родині, навіть не дивлячись на те, що більша частина дитячих садків — платні і приватні. За місцевими законами держава оплачує близько 50% від вартості утримання дитини в такому закладі. Діє чітке правило: батьки не мають витрачати суму, що перевищує 20% від своєї зарплати на дошкільну освіту. Основна увага в дошкільних закладах спрямована на формування соціальних, навчальних та ігрових навичок у дітей. Крім того, в садочках готують до занять у школі. Як правило, весь навчально-виховний процес ведеться естонською мовою.
По досягненню семирічного віку, дитину зараховують до школи і вона переходить на новий етап, розпочинаючи отримання середньої освіти. Зазвичай діти ходять у школу свого муніципалітету (місцевого самоврядування — найменшої адміністративної одиниці Естонії — прим.ред). Держава надає місце за партою в закладі, розташованому якомога ближче до будинку майбутнього школяра. Якщо ж учень вирішує піти в школу поза межами свого муніципалітету, той мусить перераховувати гроші за його навчання.
Тобто в Естонії реалізується той принцип фінансування навчальних закладів, коли «гроші ходять за дитиною» — у школу надходять гроші з державного фінансування на навчання цієї дитини (субвенція), а також кошти від муніципалітету, з якого дитина пішла. Мінімальна заробітна платня вчителя в Естонії — 958 євро на місяць при навантаженні 35 годин на тиждень.
Навчальний процес поділяється на чотири стадії:
- з 1 по 3 клас;
- з 4 по 6 клас;
- з 7 по 9 клас;
- з 10 по 12 клас (гімназійна освіта).
Перехід з класу в клас відбувається тільки після засвоєння учнем потрібної інформації. У разі низької успішності школяра можуть зобов’язати пройти додаткове навчання в період літніх канікул.
Закінчивши дев’ять класів, учень отримує сертифікат відмінника або вкладиш з оцінками (вони, в свою чергу, виставляються за англосаксонською системою: від 1 до 5 балів). Учень має право продовжити навчання в загальноосвітній школі, збільшивши термін свого перебування в ній до дванадцяти років, або ж вступити в будь-яку установу середньої спеціальної освіти.
Зупиняючись на першому варіанті, школяр приступає до академічної або професійної освіти (саме на ці ступені ділиться гімназичне навчання). Вибір між ними здійснюється безпосередньо з подальших цілей учня: він або планує продовжити навчання в університеті (тоді вибирає академічну), або має намір отримати можливість працевлаштування (в такому випадку вибирає професійну, наприклад, медичну освіту).
Вступ абітурієнтів до вищих навчальних закладів здійснюється на основі підсумкових іспитів, проведених школами. Саме за результатами оцінок, виставлених у вкладишах і сертифікатах, проходить конкурс на місця. Всі вузи діляться на два типи: прикладні навчальні заклади та університети. Відмінність у них тільки одна — в прикладних закладах є всього один конкретний напрямок навчання, в той час як університети пропонують здобуття ступеня не тільки бакалавра, а й магістра або доктора наук з різних спеціальностей. В середньому на бакалавра в Естонії навчаються не більше трьох років, отримати ступінь магістра можна за 2 роки.
Звісно, задля досягнення високого рівня освіти в країнах Прибалтики проводиться чимало реформ, серед яких і зміни у фінансуванні навчальних закладів, і формування нової генерації вчителів, які могли б створити навчальне середовище, де звертається увага на розвиток потенціалу кожної дитини. Маємо надію, що реформування навчального процесу в нашій країні також призведе до підвищення якості української освіти й конкурентоспроможності наших випускників на світовому ринку праці.
