Вже традиційно в останню недiлю березня в Україні здійснюють перехід на літній час. Тож 31 березня, о 3 годині ночi, ми знову переведемо стрілки годинника нa годину вперед.
Крім України, літній/зимовий час зараз застосовують у понад 100 країнах світу. Зокрема така практика поширена майже в усіх європейських державах. Також сезонні переведення годинника відбуваються у США, Канаді, Мексиці, Ізраїлі.
З якою метою переводять годинники? Як перехід на літній час впливає на наш організм? І як допомогти дитині адаптуватися протягом цього періоду?
Давайте розбиратися разом.
Коли і навіщо було запроваджено літній час?
Переведення годинників має досить давню історію. Першим ідею переведення годинників озвучив американський вчений та політик Бенджамін Франклін ще в 1784 році. Потім ця думка прийшла в голову англійця Вільяма Вілетта, який в 1907 році написав статтю «Про розтринькування денного світла».
Тож вперше час перевели в 1908 році в трьох британських маєтках за наказом короля Едварда VII. Однак перехід на літній час у масштабах країни першою запровадила Німеччина. 30 квітня 1916 року, під час Першої світової війни, німці пересунули стрілки годинників на годину вперед, а 1 жовтня відвели їх на годину назад. Таке нововведення було внесене з метою заощадження вугілля, яке використовували для генерації електричного струму.
Невдовзі такі ж зміни запровадила Велика Британія. Це відбувалося в умовах бойових дій і пояснювалося військовими потребами.
Перехід на літній/зимовий час у Радянському Союзі відбувся лише у 1981 році, і тривав до 1991 року — періоду розпаду СРСР. Лише в 1996 р. в Україні було законодавчо затверджено сезонні переходи на літній та зимовий час.
Чи справді переведення стрілок є доцільним?
Зазначимо, що в різних країнах вже кілька десятиліть точаться дискусії щодо доцільності сезонного переведення годинників. Як ми згадували, традиція переходу на літній/зимовий час пов’язана з подіями Першої світової війни.
Однак з того часу обсяги використання електроенергії неймовірно зросли. Головні споживачі електроенергії — міста — палять електрику цілодобово, і виникає питання, чи справді в сьогоднішніх умовах можна говорити про економію.
Як повідомляє Еспресо, у 2007 році вчені університету Осаки (Японія) розробили комп’ютерну модель для розрахунку сезонних переведень часу. Ця модель показала відсутність помітної економії енергії. Того ж року вчені Кембриджського університету у Великій Британії у своїх дослідженнях з’ясували, що перехід на літній час не зменшує, а навпаки стимулює рівень споживання електроенергії.
Наразі дослідження не дають однозначної відповіді, чи є реальна потреба скасування переходу на літній час, однак фіксують негативний вплив на людське здоров’я.
Тож у відповідь на ініціативи і прохання деяких країн Євросоюзу (відповідну петицію, наприклад, підписали 70 тисяч громадян Фінляндії) в Європарламенті минулого року створили Комісію, яка оцінювала доцільність переходу на літній час і провела онлайн-опитування, в якому взяли участь близько 4,6 млн жителів ЄС. Понад 80% респондентів виступили за скасування переведення годинників. Тож на початку березня 2019 р. на сайті Європарламенту з’явилася інформація, що країни-члени ЄС зможуть востаннє перевести годинники у 2021 році:
- ті країни ЄС, які бажають залишитися в режимі «літнього часу» останню зміну часу зможуть здійснити останньої неділі березня 2021 року;
- країни-члени ЄС, які вважають за краще зберігати свій стандартний час, також відомий як «зимовий», можуть востаннє перевести стрілки годинника останньої неділі жовтня 2021 року.
Оскільки Україна взяла курс на євроінтеграцію, є ймовірність скасування переходу на літній і зимовий час і в нашій державі, слідом за країнами ЄС.
Як переведення годинника впливає на організм людини?
Лікарі вважають, що зимовий час є більш прийнятним для організму людини, оскільки відповідає його біологічним ритмам. А ось переведення годинників на літній час провокує проблеми зі здоров’ям. Серед негативних наслідків такого переходу дослідники виділяють:
1.Зниження тривалості і якості сну.
2. Підвищення ризику серцево-судинних захворювань:
- зокрема, в 2014 р. вчені університету Колорадо (США) підтвердили, що кількість серцевих нападів у перший понеділок після переведення годинників зростає на 25% порівняно з будь-яким іншим понеділком року. а, за даними вчених Фінляндії (2016 р.), кількість інсультів у перші два дні після переведення підвищується на 8%.
3. Загострення хронічних хвороб.
4. Погіршення самопочуття, виникнення головних болів (внаслідок «збивання» циркадних ритмів («внутрішнього годинника»).
5. Зниження концентрації уваги та підвищення втомлюваності.
Останні дослідження доводять, що діти страждають від зміни звичного режиму значно більше, ніж дорослі. У них можуть з’являтися характерні симптоми порушення біологічного годинника: небажання спати або зайва сонливість, швидка стомлюваність, відсутність апетиту, поганий настрій, капризи тощо.
На нашому самопочутті, окрім забраної години, також негативно позначається пережита зима, зниження імунітету, нестача вітамінів. Тривалість адаптації до нового часу в середньому становить 2-3 тижні й залежить від стану здоров’я та індивідуальних особливостей кожної людини.
Як підготувати дитину до переведення годинників?
Лікарі стверджують, що до переходу на літній час потрібно починати готуватися за два тижні, щоб для організму зміна режиму не стала ударом.
Аби полегшити дитині період адаптації до нового часу, спеціалісти рекомендують:
1. Регулювати сон. Змінювати графік сну малюка потрібно обережно (вкладати спати і будити не більше ніж на 10 хвилин раніше). Так можна грамотно стабілізувати біологічний годинник дитини. Вже через 8-10 днів вона звикне і її розпорядок дня вирівняється.
- За словами Отто Стойки, головного лікаря Київського міського центру здоров’я, рекомендації щодо якості сну надзвичайно важливі для дітей. Їхній вечір перед сном має проходити у спокої і тиші (ніяких екранів — телевізорів чи смартфонів — проти ночі. А будити малюків потрібно спокійно і неквапом (протягом 10-15 хвилин).
2. Дотримуватися правильного харчування (виключити жирну, гостру, копчену їжу, фастфуд, не налягати на солодощі), збагатити раціон продуктами, багатими на вітаміни.
3. Більше рухатися, гуляти на свіжому повітрі, знизити надмірні навантаження на дитину.
- «Перехід на літній час має допомогти переглянути спосіб життя на користь здорових звичок, які додають здоров’я й адаптаційних можливостей у будь-яких умовах. Це прогулянки на свіжому повітрі, спокійне спілкування, читання перед сном. Важливо, щоб люди звикали якісно закінчувати день і бадьоро його починати — процедурами, що гартують, і зарядкою», — відзначає Отто Стойка.
Лікарі наголошують, що особливо складна адаптація у перші дні переходу на літній час. Недаремно переведення відбувається у вихідні — щоб пом’якшити його, дати більше можливості для пристосування. Тож фахівці радять перевести годинники на годину вперед заздалегідь, ще у другій половині дня або в суботу звечора, 30 березня — щоб почати вже ввечері адаптуватися і лягти спати за новим часом.
А готувати організм до переведення годинників краще розпочинати вже з сьогоднішнього дня, аби квітень ви і ваші малюки зустріли з гарним настроєм і бажанням розпочинати новий день.
