До порад героїні британського телешоу «СуперНяня» прислухаються багато батьків з різних країн. Дитячий психолог за освітою і няня з 15-річним досвідом, Джо Фрост вчить дорослих, як реагувати на примхи малюків і створювати в сім’ї здорову атмосферу, завдяки якій діти будуть рости щасливими.
- «Батьки мали б зрозуміти, що наші діти — це не просто наші діти, це майбутні дорослі, і ми удостоєні честі виховувати їх. Виховання дітей — спосіб змінити світ, і ми можемо спробувати змінити його в стінах наших власних будинків» — впевнена Джо.
Тож пропонуємо вашій увазі 10 основних принципів виховання від британської суперняні:
1. Похвала і нагорода
Діти завжди мають знати, що ними задоволені. Заохочувати малюка можна не тільки іграшками, але й такими простими словами, як «молодець», «розумник», «моя гордість». Дуже важливі для дитини тактильні відчуття, тому Джо Фрост радить обіймати малюків якомога частіше.
- Добре працює система заохочень, коли ви нагороджуєте дитину зірками або іншими відзнаками за будь-які досягнення. Нагороди можна вішати на холодильник або інше видне місце, щоб дитина їх частіше бачила, адже це може стати чудовою мотивацією поводити себе краще.
2. Послідовність
Дитина має знати, що слово «не можна» — це непорушний закон. Тому обмежень, встановлених для дітей, мають дотримуватися всі члени вашої родини і ті люди, які з ними спілкуються. Якщо вашому чаду не можна пити газовану воду, дивитися телевізор перед сном, користуватися гаджетами батьків, повідомте про це всіх людей, які піклуються про дитину, і попросіть їх дотримуватися цих правил.
3. Режим
Дитина більш впевнено себе почуває, коли певні події відбуваються в один і той самий час. Тому дорослі повинні сформувати та підтримувати дитячий режим, завдяки якому малюк буде знати час, коли йому доведеться займатися певними справами. Саме режим допомагає впоратися з такою поширеною проблемою, як небажання дитини засинати або прокидатися вчасно. Тому привчати до нього дітей потрібно змалку.
4. Встановлені межі
Дитина має чітко розуміти, що їй можна, а що — ні. Багато батьків вважають, що діти мають самі знати, що можна, а що — не можна. Насправді така думка є помилковою, адже малюк не має досвіду або знань, щоб самостійно визначити, що таке добре і що таке погано. Тому Джо радить дорослим допомогти дитині в цьому й пояснити навіть такі очевидні, з їхньої точки зору, речі, як те, що не можна битися, обзиватися, заподіювати шкоди живим істотам.
- «Якщо дитина ображає батьків, говорить неприпустимі речі, потрібно, по-перше, звернути на це увагу і, по-друге, зрозуміти, що є причиною цього гніву. Це емоційний стан чи відчуття, що дитину не розуміють, або ж це просто тупання ногами через неотримання того, що вона хоче? Якщо ви зможете визначити причину, ви навчитеся справлятися з проблемою» — радить Джо Фрост.
5. Дисципліна
Встановлення рамок рідко обходиться без дисциплінарних покарань. Якщо дитина порушила встановлені вами правила, вона має знати, якими будуть наслідки. Залежно від ступеня порушення, покарання можуть бути різними — від суворого голосу до заборони виходити на вулицю або вилучення улюбленої іграшки. Тут батькам варто зрозуміти, що покарання — це дія, а не погрози. Тому якщо дитина завинила, то слід зібрати волю в кулак і здійснити покаральні заходи.
- Джо наголошує: «Дуже важливо враховувати вік дитини: якщо дитина маленька — ви визначаєте дисциплінарні заходи, якщо дитина старша — ви розмовляєте з нею і визначаєте ці заходи разом».
6. Попередження
Це дуже важлива частина спілкування з дитиною, яка дозволяє їй відкоригувати свою поведінку. Попередити дитину можна двома способами: добрим і суворим. До добрих попереджень відносяться фрази на зразок «Поквапся, ми виходимо, а ти ще не одягнений», «Через півгодини вечерю, час збирати іграшки».
Бувають і суворі попередження, які слід використовувати в тих випадках, коли дитина поводиться погано. Якщо малюк пустує, йому спочатку слід зробити зауваження і, якщо ситуація не виправилася, — суворе попередження. Наприклад, «Якщо ти зараз не перестанеш так себе поводити, ти будеш покараний». Якщо ваша дитина не зверне увагу на попередження, тоді можна переходити до покарання.
7. ЇЇ величність Очевидність
Дитина не народжується з розумінням того, що добре і що погано. Тому батькам потрібно простою мовою пояснити їй прописні істини: «Потрібно допомогти бабусі — поглянь, яка вона старенька, і як їй важко нести сумку»; «У мами болить голова, їй потрібно відпочити, тож поводьмо себе тихо, ми в родині піклуємося одне про одного».
- Найкраще їх написати на плакаті, який буде знаходитися перед очима дитини. На папері може бути написано, що виховані діти завжди прибирають у своїй кімнаті, допомагають літнім людям тощо.
8. Самовладання
Як би погано не поводилася дитина, будьте стриманими. Говоріть спокійно та суворо, дотримуйтеся своїх слів, але не кричіть.
- «Головне завдання батьків — навчитися контролювати себе. Важливо пам’ятати, що ми повинні подавати приклад, встановлювати планку, бути дорослими, своїм прикладом демонструвати поведінку, яку ви хотіли б бачити.» — запевняє суперняня.
До того ж, зберігаючи самовладання, ви набагато краще зможете пояснити дитині свою думку.
9. Відповідальність
Зважаючи на вік дитини, вигадуйте для неї домашні обов’язки. Так ви зміцните в ній впевненість у собі та зможете привчити до відповідальності.
- При цьому не варто давати малюкам такі завдання, в яких спочатку мало шансів на успішне виконання. П’ятирічний хлопчик не зможе полагодити зламану іграшку, але відмінно впорається з протиранням пилу.
Певна річ, що дитина виконуватиме щось незграбно. Однак ваше завдання — повірити в неї, підбадьорити та похвалити.
10. Право на відпочинок
Бажання багатогранно розвивати свою дитину чудове. Але пам’ятайте, вона, як і ви, хоче відпочинку.
Намагайтеся, щоб у дитини не було занадто насиченого графіка, оскільки надлишок факультативів, секцій та гуртків може зробити дитину втомленою та нещасною. У малюка має бути час, коли він зможе робити те, що йому хочеться.
Сама Джо глибоко переконана, що, наприклад, істерики 5-річного британського малюка не відрізняються від таких самих істерик його однолітка будь-якої іншої національності. А все тому, що проблеми в різних сім’ях часто дуже схожі. Так що свої поради Джо вважає універсальними.
- «Погана поведінка дітей завжди визначається особливостями сім’ї і тим, що є причиною зриву. І якщо ми хочемо подолати перешкоди на шляху виховання наших дітей, ми маємо бути готовими витратити достатню кількість часу та сил, щоб змінити ситуацію. Дуже важливо знайти час для своїх дітей в реальності, в якій хронічно „немає часу“» — нагадує нам британська суперняня.
Сподіваємося, що її поради допоможуть і вам знайти підхід до своєї дитини й покращити ваше спілкування з нею. Не забуваймо, що ми виховуємо наше майбутнє.
