Страх перед медичними процедурами — зовсім не рідкісне явище. Багато дітей, почувши про візит до лікаря, починають панікувати ще вдома або в черзі біля дверей маніпуляційного кабінету.
Батьки, на жаль, часто не знають, як діяти в подібних ситуаціях і також не демонструють виваженості. Тому не можуть допомогти дитині, підтримати її.
Що ж робити, якщо в дитини з’явився страх перед візитом до лікаря? Як подолати цей страх і зробити так, щоб малюк не боявся лікарів?
Давайте з’ясуємо разом.
Чому дитина опирається медичним процедурам?
Основна причина, чому діти бояться лікарів, це страх перед раптовим болем, який їм довелося одного разу пережити під час візиту до лікаря. Це могло статися під час проведення ін’єкцій, щеплення чи іншого впливу на шкіру або внутрішні органи. Відчувши біль одного разу, дитина запам’ятовує ситуацію в найдрібніших деталях. Тому, коли вона потрапить у подібні обставини наступного разу, то відчує страх, зокрема, перед новою загрозою болю.
Важливе також і ставлення самої мами до лікарів і мамин страх. Діти добре відчувають емоції людей навколо: хвилювання матері легко передається маленькому пацієнту і він починає також боятися та вередувати.
Іноді страхи вселяють самі батьки або близькі родичі. Часто медпрацівники стають інструментом маніпуляцій або залякувальним фактором. Мама чи тато каже: «Не будеш слухатись, відведу тебе в лікарню. Нехай тобі там зроблять укол!». Після таких погроз, зовсім не дивно, що малюк буде підсвідомо боятися «сташних» лікарів, які завдають дітям біль. І кожен візит до лікарні в нього буде прирівнюватися до покарання батьків за непослух.
Ще одна причина страху — невідомість, адже багато батьків, які вирушають з дітьми на щеплення або інші пов’язані з болем або неприємними відчуттями процедури, не розповідають,з чим доведеться зіткнутися дитині. Дбайливі тато і мама всіляко заспокоюють малюка, запевняючи, що боляче не буде. І коли дитина відчуває біль, вона розуміє, що була обманутою, і таке може повторитися знову. Причому після цієї своєрідної зради можуть з’явитися не тільки страхи, але й недовіра до батьків.
Іноді страхи викликає саме медичний заклад, особливо державний. Це може бути обумовлено відсутністю ремонту, гнітючою атмосферою, великою кількістю людей, характерними запахами тощо. Деяких дітей лякає медичний одяг (білі халати, головні убори, маски).
Та фахівці стверджують, що впоратися з подібними страхами дитини цілком можливо, і починати боротьбу з ними краще з раннього віку.
Що може допомогти в подоланні страхів дитини?
Ірина Тюрютікова, психолог-консультант, рекомендує батькам такі інструменти для подолання дитячого страху перед медичними процедурами:
1) Гра.
Щоб уникнути першого негативного враження, яке є частою причиною страхів, перед візитом до лікаря варто ознайомити дитину з медичними процедурами за допомогою гри. Відкрийте свою домашню лікарню, де в ролі пацієнтів будуть іграшки, а ви з дитиною будете лікарями.
- Підказуйте, що необхідно робити, як лікар оглядає пацієнта (обмацує животик, дивиться в горло, слухає за допомогою стетоскопа тощо). Нехай дитина все повторює за вами.
Спеціалісти радять періодично обмінюватися ролями, щоб дитина змогла побувати не лише в ролі пацієнта, а й мами чи тата, лікаря чи медичної сестри. Переживання позитивного досвіду в ігровій формі — чудовий шлях до підвищення рівня стресостійкості дитини.
2) Експресивне мовлення
Дитина швидко звикає до тону голосу й поведінкових реакцій батьків, особливо матері, тож рано чи пізно вона перестає всерйоз сприймати деякі слова й зауваження. Саме тому експресивне мовлення є доволі важливим під час взаємодії з дошкільником. Навіть про відвідування закладу охорони здоров’я дитині потрібно розповідати, використовуючи різну міміку, жести, інтонації: говорити то захопливо, то таємниче, то радісно, то серйозно. Безумовно, не варто гіперболізувати. Розповідь батьків має бути максимально наближеною до правди.
3) Обізнаність
Майже кожній мамі й татові в дитинстві пояснювали, що укол — це лікування (щось боліло, а тепер не болітиме), щеплення — профілактика (щоб не захворів животик), а кров беруть на аналіз, аби дослідити організм і дізнатися, як його лікувати. Тож перш ніж психологічно підготувати дитину до медичних процедур, батьки самі мають розумітися в цих питаннях.
- Якщо в дитини виникають додаткові запитання, відповідати на них потрібно спокійно, у жодному разі не наголошувати на неприємних моментах медичних процедур. Навпаки, можна сказати, що завдяки діям лікаря носику чи животику стане легше, і вони подякують їхньому маленькому господареві.
4) Книги
Спробуйте читати книги про лікарів, щоб дитина сприймала їх як виключно позитивних і добрих героїв і припинила їх боятися.
- Спеціалісти рекомендують твір «Айболить» К. І. Чуковського. Добрий лікар, який подобається більшості дітей, зможе зацікавити малюка й сформувати позитивний образ лікаря.
- Видавництво Артбукс підготувало також цікаву книжечку про лікарів та медичні заклади — «У лікаря. Моя перша енциклопедія» (С.Леду). Ця книжка пояснить дитині, хто такий педіатр, навіщо чистити зуби, коли потрібно звертатись до швидкої допомоги та як проходить операція. А ще вона показує дитині, що люди в білих халатах допомагають нам видужувати й піклуватися про здоров’я.
5) Нагорода за відвагу
У приватних лабораторіях за мужньо зданий аналіз часто обдаровують цукерками, медалями та грамотами, тому діти йдуть туди охоче. Однак, якщо можливості здати аналіз у приватній клініці немає, можна придумати нагороду дитині «від мами», яку вона отримає після того, як справу буде зроблено.
- Щоб не надавати надважливості такому простому процесу, як здача аналізів або огляд доктора, краще не обіцяти малюку велосипед або планшет — придумайте якийсь невеличкий подаруночок. Можна також сходити з дитиною в кіно, в парк або в ляльковий театр.
Яких порад варто дотримуватися, плануючи візит до лікаря?
Спеціалісти радять батькам дотримуватися таких рекомендацій:
1. Виховувати базову довіру до лікаря
Щоб уникнути ймовірних труднощів під час візиту до лікаря, в дитини з раннього віку необхідно формувати позитивний образ «людини в білому халаті». Наведемо деякі ігрові варіанти формування позитивного образу медичної допомоги:
- Розбите коліно. Помастили розчином йоду або зеленки; якщо боляче, разом подули; все зажило, тому можна побігати й пострибати разом від радості.
- Біль у животі. Прийняли мікстуру; погладили животик; вже не болить.
- Біль у горлі. Пополоскали; зробили інгаляцію; побризкали «чарівною» рідиною з «чарівного» флакончика; вже не болить.
- Кашель. Прийняли лікарські препарати; йдемо на процедури в заклад охорони здоров’я; сидимо в кабінеті фізіопроцедур, робимо інгаляціїі, слухаємо, складаємо разом казки (дитина, захопившись казкою, зможе відволіктися від процедури або навіть спробує продовжити її, аби дослухати казку до кінця); кашель минув.
2. Попереджати про відвідування лікаря
Несподівані візити до лікарні можуть насторожити дитину. Тому розкажіть заздалегідь, що ви збираєтеся до лікаря, і повідомте, з якою метою. Планувати візит до лікаря бажано на час, коли малюк бадьорий, ситий і веселий.
3. Використовувати позитивні стимули
Наприклад, пообіцяйте, що після процедур ви зробите разом щось приємне. Замість докорів чи погроз використовуйте слова підбадьорення й підтримки. Якщо дитина переживає, можна також взяти з собою її улюблену іграшку чи книгу. Пам’ятайте: позитивні емоції сприяють одужанню.
4. Пояснювати все, що відбувається
Діти мають розуміти, де вони перебувають і що відбувається. Пояснюйте їм, що робить лікар, за можливості, розповідайте щось приємне, щоб відволікати від процедур. Але робити це потрібно, враховуючи вік дитини. Так, однорічному малюку марно пояснювати важливість щеплень — він просто не зможе цього зрозуміти.
5. Говорити правду
Не менш важливою у розмові з дитиною є правдивість ваших слів. Описуйте події простою, зрозумілою мовою. Оскільки брехня може призвести до ще більшого опору наступного разу. Переконуючи дитину, що «буде зовсім не боляче» або «ти навіть не відчуєш», ви свідомо заганяєте дитину в пастку майбутнього розчарування та недовіри. Втрачену довіру дуже складно відновити і наступного разу вам буде дуже складно вмовити малюка на черговий візит до лікаря.
- Краще поясніть дитині спокійним доброзичливим тоном: «Укол зроблять швидко, ти відчуєш легкий дотик».
6. Підтримувати й співчувати
Моральна підтримка й співчуття — те, чого насамперед потребує дитина за будь-якої медичної маніпуляції. Навіть дорослому легше переносити біль, як фізичний, так і психічний, якщо хтось цей біль з ним розділяє. Декілька теплих слів допоможуть дитині дещо розслабитися.
- Наприклад: «Я розумію, що тобі не хочеться, аби лікар зараз щось робив. Мені також не подобається, коли мені роблять уколи (змащують горло)».
Важливо пам’ятати, що діти дуже чутливі до нещирості та брехні, тож бажано бути максимально чесними, намагатися не вживати медичної термінології та невідомих для дитини слів.
Не варто вимагати від дитини ідеальної поведінки, прийміть її емоції і допоможіть їх пережити. Не забороняйте дитині плакати — це природна реакція на біль і страх, у цьому немає нічого ганебного Якщо малюк заплакав, заспокойте його, підтримайте, вселіть впевненість у собі. А за хорошу поведінку обов’язково похваліть.
7. Подбати про себе
Перебування в лікарні — не завжди спокійний досвід і для батьків через переживання та надмірну кількість емоцій. Ваша втома та поганий настрій можуть передаватися дитині. Тому не забувайте турбуватись і про себе, адже якщо ви покажете страх чи інші негативні емоції — діти можуть почуватися так само. Спокійні та позитивно налаштовані батьки передають такий настрій і своїм дітям.
- Якщо перед кабінетом лікаря довга черга, постарайтеся зайнятися з малюком чимось цікавим і відвернути його від страшних думок. Непогано заздалегідь взяти з собою улюблену або куплену спеціально для даного випадку книжку. Разом з малюком розглядайте картинки, читайте. Нехай дитина відчує, що немає нічого жахливого або дивного в тому, що має відбутися і нічого катастрофічного не наближається. Дитина обов’язково підхопить ваш гарний настрій і заспокоїться сама.
8. Подавати власний позитивний приклад
Регулярно відвідуйте лікарів і ніколи не озивайтеся про них негативно, навіть якщо думка буде виправданою. Робіть акцент на тому, що лікарі допомагають людям бути здоровими, і обійтися без них ніяк не можна.
- Якщо малюка лякає сама лікарня, спробуйте змінити її. Деякі дитячі клініки та кабінети оформлені яскраво і залишають тільки позитивні враження. Якщо ж дитина навідріз відмовляється йти в поліклініку, спробуйте викликати платного лікаря на дім, причому кілька разів. Можливо, з часом вигляд медпрацівників та їхні маніпуляції перестануть лякати дитину.
- У тому випадку, якщо в дитини є старший братик або сестричка, можна разом з’їздити до лікаря тоді, коли огляду буде піддаватися старша дитина. Нехай маленький пацієнт подивиться, що нічого страшного лікар не робить, і його страх поступово може зійти нанівець.
- Якщо дитина не дає себе оглянути, домовтеся з лікарем, нехай він спочатку огляне вас. Звичайно, цей метод підходить не для всіх процедур, але іноді він дуже рятує ситуацію.
Як і в будь-якій ситуації зі страхами до малюка потрібно знайти підхід, а батькам запастися терпінням. А якщо ви під час перших відвідувань лікарні правильно побудуєте розмову з дитиною, будете вірити самі в те, що нічого страшного не станеться, то у вас може й не виникнути приводів долати страхи малюка.
Приємних вам візитів до лікаря і міцного здоров’я!
