Нагадаємо, 22 травня 2019 року Кабінет міністрів ухвалив нову редакцію Українського правопису, яка замінить версію 1992 року. Користуватися оновленими нормами українці можуть вже з 3 червня.
Однак поки триває перехідний період і норми лише впроваджуються, ми вирішили детально розглянути основні зміни до правопису та з’ясувати, чому його введення було необхідним.
Для чого нам новий правопис?
Ксенія Туркова, філолог, журналіст Голосу Америки, виділяє три причини, які роблять зміни в українській орфографії важливими з точки зору суспільно-політичних процесів:
1. Стрімке оновлення мови
- «Український правопис не змінювався з 1989 року, а скільки всього з тих пір відбулося! Розпад Радянського Союзу, поява приватної власності, бізнесу. Інтернет, смартфони, месенджери і соцмережі, убер, коворкінг і каршерінг. Однак правил, що регулюють те, як писати слова, пов’язані з усіма цими явищами, не було. Тому кожен дотримувався своєї норми, а не якоїсь спільної. Тепер загальна норма з’явиться: і для айфонів з Айпад, і для Ютьюб, і для Фейсбук з твіттером. Мова живе, з’являються нові слова, нові моделі слів, тому і словники повинні реагувати на все це швидше.»
2. Зміни в суспільстві
- «Одне з головних нововведень в новому українському правописі — офіційне закріплення фемінітивів. До цього гендерні процеси в мові ніяк не регулювалися. [...] Тут важливо зафіксувати: лінгвісти, які стверджують норми, реагують на зміни в суспільстві і зміни в мові, вони не роблять вигляд, що „таких слів немає“. До речі, зовсім недавно фемінітиви були офіційно затверджені і Академією французької мови.»
Важливо, що новий український правопис пропонує варіативність: в більшості випадків ви можете вибирати, якій орфографічній нормі слідувати — старій або новій. Щоправда, як стверджує Ксенія Туркова, що тут старе, а що нове — це теж питання. І саме з цим пов’язана, на її думку, третя, найголовніша причина, чому ці зміни можуть бути цікаві жителям інших країн, а не тільки України.
3. Повернення деяких особливостей правопису 1928 року, які є частиною української орфографічної традиції і які були скасовані радянською владою.
- «Справа в тому, що новий звід повертає норми так званого Харківського правопису. Вони були затверджені в 1927 році мовознавцями, більшість яких в сталінську епоху піддавались репресіям. У 1933 році радянський уряд визнав харківський правопис „націоналістичним“, скасував його і ввів інші норми, які наближали норми української мови до норм російської.»
Так, з алфавіту було свавільно вилучено букву ґ, що вплинуло на функціонування графічної й фонетичної систем мови, а українську наукову термінологію переглянуто й узгоджено з російсько-українськими словниками.
Однак репресований «харківський» правопис з деякими змінами й доповненнями залишався чинним на західноукраїнських землях поза Українською РСР і в переважній частині української діаспори.
- До речі, з 2000 року телеканал СТБ послуговується окремими правилами цього правопису у передачі новин «Вікна».
З огляду на останню причину стає зрозуміло, що оновлений український правопис певною мірою є поверненням до тих норм, що відбивають оригінальні риси української фонетико-морфологічної системи.
Які зміни вводяться новою редакцією українського правопису?
Фахівці Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України умовно поділяють основні зміни на дві великі групи: власне зміни у написанні слів (без варіантів) і варіантні доповнення до чинної норми.
У сьогоднішній статті ми розглянемо першу велику групу оновлених норм, а норми другої групи детальніше розглянемо в наступній статті.
I. Зміни у написанні слів (без варіантів)
1. НАПИСАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ
1) Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: бу́єр, конве́єр, пле́єр, фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, ін’є́кція, проє́кт, проє́кція, суб’є́кт, траєкто́рія, фоє́, є́ті, Го́я, Саво́я, Феєрба́х, Ма́єр, Кає́нна, Іса́я, Йога́нн, Рамбує́, Со́єр, Хая́м, Хеєрда́л, Юно́на, Їтс.
2) Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к (без подвоєння приголосних -кк-):
- Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем, Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок.
2. НАПИСАННЯ РАЗОМ
1) Разом пишемо слова:
а) з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-:
- архіскладни́й, гіперма́ркет, екстракла́с, макроеконо́міка, мікрохви́лі, мультимільйоне́р, преміумкла́с, суперма́ркет, топме́неджер, топмоде́ль, ультрамо́дний, флешінтерв’ю.
б) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-:
- антиві́рус, контруда́р, віцепрем’є́р, віцеко́нсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезиде́нт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіце́р, оберлейтена́нт, оберпрокуро́р, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адміра́л.
2) Невідмінюваний числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо:
- пів а́ркуша, пів годи́ни, пів відра́, пів мі́cта, пів огірка́, пів о́строва, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Євро́пи, пів Ки́єва, пів Украї́ни.
Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом:
- піва́ркуш, пі́вдень, півза́хист, півко́ло, півку́ля, півмі́cяць, піво́берт, півова́л, піво́стрів.
3. РОСІЙСЬКІ ПРІЗВИЩА
Прикметникове закінчення -ой російських прізвищ передається через -ий:
- рос. Донской — Донськи́й, рос. Трубецкой — Трубецьки́й;
- Крути́й, Луговськи́й, Полеви́й, Соловйо́в-Сєди́й, Боси́й. Виняток — Толстой.
4. ЗМІНИ В ОКРЕМИХ СЛОВАХ
1. Подвоєння букв на позначення приголосних маємо,
а) якщо збігаються однакові приголосні кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я):
- день — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, туман — тума́нний;
- башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Вíнниця;
б) дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н:
- зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний— тума́нність— тума́нно.
2. Разом пишемо складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них:
- адмінресу́рс, Міносві́ти, профспі́лка, Святве́чір.
5. ВЕЛИКА БУКВА
1. Назви товарних знаків, марок виробів.
- Автомобілі марки «Жигулі» вироблялися з 1970 по 2014 рік. З малої букви, якщо вживається як загальна назва, наприклад: Він приїхав на старих обшарпаних «жигулях» (...на новому блискучому «фольксвагені»).
2. З великої букви пишемо перше слово назв церков:
- Украї́нська правосла́вна це́рква, Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, Украї́нська лютера́нська це́рква, Ри́мсько-католи́цька це́рква, Вірме́нська апо́стольська це́рква.
3. В офіційних складених назвах органів влади, установ і організацій, товариств і об’єднань з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до складу назви:
- Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни, Ра́да націона́льної безпе́ки та оборо́ни Украї́ни, Організа́ція економíчного співробíтництва і ро́звитку, Міжнаро́дний валю́тний фонд;
- Управлі́ння осві́ти Шевче́нківської в мі́сті Киє́ві держа́вної адміністра́ції, Прокурату́ра мі́ста Ки́єва, Апеляці́йний суд Закарпа́ської о́бласті, Націона́льний банк Украї́ни.
4. У назвах найвищих органів влади і державних установ України (Верхо́вна Ра́да Украї́ни, Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни, Конституці́йний Суд Украї́ни, Верхо́вний Суд Украї́ни) з великої букви пишемо всі слова.
5. Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (тві́тер, ґуґл).
- Назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбу́к», енциклопе́дія «Вікіпе́дія»).
- Назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса)
Варіантні доповнення до чинних норм та думки експертів щодо нового українського правопису ми розглянемо в наступній статті. Легкого вам засвоєння нових правил!
