З настанням осені наші міста та села знову потрапляють у полон диму. Незважаючи на заборони, штрафи та шкоду для навколишнього середовища, українці традиційно починають в цей час спалювати опале листя, стерню на полях та суху траву вздовж доріг. А це призводить не лише до підвищення рівня пожежної небезпеки, а й створення екологічних проблем та загрози нашому здоров’ю.
Чому вдихання задимленого повітря є шкідливим та як вберегти від нього наші легені — розбираємося в сьогоднішній статті.
Чим небезпечний дим від спалювання опалого листя й трави?
При спалюванні рослинних залишків у повітря з димом потрапляють такі шкідливі речовини:
- чадний газ;
- сажа;
- оксиди азоту;
- важкі метали та інші канцерогенні сполуки.
Як зазначає голова ГО «Всеукраїнська організація „Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф“» Максим Фролов:
- «При спалюванні 1 тонни листя виробляється 9 кілограмів шкідливих речовин. Під час нагрівання з цих речовин випаровується бензопірен, через який у людей загострюються хвороби легень, серця, а також з’являються онкологічні захворювання. З димом у повітря також вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що в рази посилює забруднення атмосфери. Наприклад, при згорянні поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70-ти різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.
Шкідливі домішки, потрапляючи в органи дихання разом з повітрям, стають причиною виникнення захворювань дихальних шляхів, серцевих нападів, алергічних реакцій.
Експерти повідомляють, що найнебезпечнішим з компонентів диму є чадний газ (CO — монооксид вуглецю). Це продукт неповного окислення вуглецю — газ без запаху та кольору.
- «Потрапляючи в організм через легені він блокує „тканинне дихання“ — не дає можливості доставляти кисень з легень до органів людини. Особливу небезпеку монооксид вуглецю представляє для дітей та осіб похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи», — повідомляє кандидат медичних наук, психофізіолог Дмитро Коршевнюк.
Як організм реагує на дію диму?
Дим здатний негативно впливати на різні системи нашого організму. Зокрема:
1. Вплив на ОЧІ ТА ІНШІ СЛИЗОВІ:
- подразнення та різь в очах;
- набряк слизової носа.
2. Вплив на НЕРВОВУ СИСТЕМУ:
- запаморочення;
- головний біль;
- підвищена стомлюваність.
3. Вплив на ОРГАНИ ДИХАННЯ:
- першіння в горлі;
- покашлювання;
- ускладнене дихання через ніс;
- загострення хронічних захворювань легень;
- загострення астми.
4. Вплив на СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ:
- підвищення артеріального тиску;
- порушення ритму серця, виникнення болю в грудях;
- загострення серцево-судинних захворювань (внаслідок кисневого голодування).
5. ЗАГАЛЬНА ДІЯ на організм:
- нудота, блювота (яка часто не приносить полегшення);
- загальна слабкість, нездужання.
У здорової людини ці симптоми можуть проявитися в легкій формі (або взагалі бути відсутніми), а от у людей, що страждають на бронхіальну астму, алергічні реакції та мають хронічні захворювання дихальних шляхів, стан може суттєво погіршитися.
У випадку виникнення подібних симптомів потрібно відразу звернутися до лікаря.
Як захиститися від шкідливого впливу?
Педіатр, кандидат медичних наук Євгеній Комаровський дає 10 порад щодо мінімізації негативних наслідків вдихання диму.
Так, він рекомендує:
1. Скорочувати час перебування поза приміщенням.
За словами експерта, це — єдиний спосіб обмежити себе від шкідливого впливу диму.
Якщо немає можливості залишитися вдома, намагайтеся уникати фізичних навантажень, дихати носом (тому що він як фільтр захищає легені від миттєвого проникнення шкідливих частинок), не робити глибоких вдихів.
- Дихання через рот, навпаки, відразу доставляє шкідливі сполуки в легені.
По можливості закривайте волосся головним убором.
2. Відкласти ранкові пробіжки, прогулянки до кращих часів.
- Саме в ранкові години концентрація шкідливих речовин в задимленій атмосфері особливо велика.
А фізична активність змушує нас дихати частіше і глибше, що дуже шкодить нашому здоров’ю в умовах задимленості.
3. Увійшовши в будинок, відразу переодягнутися і прийняти душ.
4. У приміщенні все закрити (двері, вікна кватирки, балкон), ввімкнути кондиціонер (з фільтром), побутовий очисник повітря (за наявності).
- «Але не втрачайте почуття міри — зрештою, завжди можна висунути носа на балкон (варіант — у вікно) і визначити, де легше дихати — у будинку чи на вулиці. Якщо на вулиці легше, то йдіть гуляти.» — зазначає експерт.
Якщо неможливо тримати вікна закритими через спеку, завішуйте їх сітками або марлею, які треба постійно зволожувати. Це дозволить частково запобігти потраплянню продуктів горіння в приміщення.
- Якщо у вашому регіоні задимлення трапляється часто, лікарі рекомендують придбати очисник повітря.
5. Підтримувати в будинку нормальну відносну вологість повітря (40-70%).
- Пам’ятайте: в сухому повітрі ви постійно вдихаєте пилові частки, а в повітрі нормальної вологості вони осідають на підлогу.
Як підтримувати вологість? Включити зволожувач, помити підлогу, відкрити закритий акваріум, походити по будинку з пульверизатором, розвісити вологі рушники тощо.
6. Багато пити (зелений чай, нежирні кисломолочні продукти, морси, слабкі трав’яні настої) та регулярно закапувати ніс сольовими розчинами.
Здатність дихальних шляхів зупиняти і видаляти небажані речовини, які знаходяться у вдихуваному повітрі, визначається станом слизових оболонок, які в жодному разі не повинні пересихати.
- Найпростіше розвести 1 чайну ложку солі в 1 літрі кип’яченої води й отриманим розчином регулярно зволожувати доступні слизові оболонки: капати в ніс, протирати очі, полоскати рот.
7. Уникати будь-яких дій, здатних додатково зіпсувати повітря, — не треба смажити рибу, запалювати ароматичні свічки й каміни. Із цієї самої причини за можливості віддайте перевагу електричній печі замість газової. Відкладіть на потім прибирання з використанням пилососа.
8. Якщо у вас (вашої дитини) є хронічні хвороби легень (бронхіальна астма, наприклад), обговоріть з лікарем необхідність додаткового прийому ліків (корекцію доз).
9. Не намагайтеся самостійно боротися з наслідками вдихання диму (кашель, чхання, кон’юнктивіт) за допомогою таблеток. Особливо небезпечні будь-які «ліки від кашлю». При появі симптомів нездужання — звертайтеся до лікаря.
10. Застосовувати поза приміщенням марлеву маску, змочену водою, для зволоження слизових оболонок, і змінювати її кожні дві години. Але потрібно розуміти: захистити від частинок пилу вона не зможе.
- Лікар пояснює: «Маска, яка здатна реально захистити, коштує величезних грошей і купити її дуже складно. Більшість паперових і тканинних масок, а також будівельні респіратори можуть зупинити лише великі пилові частинки, але знешкодити дим вони не в змозі. Їхнє застосування — це психотерапія: мовляв, „я себе рятую“».
Крім того, спеціалісти рекомендують зменшити вживання жирної, смаженої їжі, адже для її засвоєння організму потрібно більше зусиль. Натомість вживайте більше фруктів та овочів, багатих клітковиною й антиоксидантами. Це допоможе швидше вивести отримані з димом токсини з організму.
А людям, які носять контактні лінзи, лікарі радять утриматися від цього під час задимлення. Справа в тому, що це може погіршити стан очей: пори в лінзах забиваються мікрочастинками диму, око починає гірше дихати, і це може призвести до більш серйозних захворювань.
- Окрім того, дрібні частинки, потрапивши між лінзою й оком, можуть спричинити мікротравми рогівки та викликати запальні процеси.
Після закінчення періоду задимленості атмосфери рекомендується активне виконання ранкової зарядки і плавання (можна в басейні). А от людям похилого віку та дітям варто додатково робити дихальну гімнастику — це допоможе швидше «вигнати» з легенів пил і гар.
