А ми продовжуємо знаходити відповіді на цікаві запитання ваших чомусиків. У другій добірці ми з'ясували:
- Чому динозаври вимерли?
- Як літак злітає і тримається в повітрі?
- Чому в кішки очі світяться в темряві?
- Чи може бджола вжалити бджолу?
- Чому ми гикаємо?
У сьогоднішній статті ми підготували 5 наступних відповідей на запитання, які навіть дорослих можуть поставити у глухий кут.
1. Як птахи знаходять дорогу під час перельотів?
В кінці літа багато птахів у різних кінцях світу залишають свої рідні місця та летять зимувати на південь. Іноді вони відлітають на континенти, розташовані за декілька тисяч кілометрів від їхньої домівки. Навесні ж ці птахи повертаються не тільки в ту ж країну, але часто навіть в те ж саме гніздо в тому ж будинку! Як же вони знаходять дорогу?
Щоб знайти відповідь на це запитання, вчені провели чимало цікавих експериментів. Під час одного з них групу лелек забрали зі своїх гнізд незадовго до настання часу осіннього перельоту і перенесли на інше місце. З цього нового місця їм довелося летіти в іншому напрямку, щоб досягти місця свого зимування. Але коли прийшов час, вони полетіли в тому ж напрямку, в якому вони літали зі свого старого місця!
- Здатність птахів знаходити дорогу додому не менш разюча. Птахів відвозили від їхніх рідних місць на літаку за 400 миль. Коли їх відпускали, вони летіли назад до своїх гнізд!
Загальною особливістю всіх цих експериментів є те, що до такої навігації здатні лише дорослі птахи, які вже мають досвід міграції і бували на місцях своїх зимівель. Що ж допомагає їм знаходити дорогу?
Вчені з'ясували, що птахи орієнтуються за Сонцем і зірками, запам'ятовують ландшафти й мають свої наземні орієнтири. Але не менш точно вони дотримуються свого маршруту, коли Сонце та зорі закриті хмарами, а пейзажі внизу вкриті туманом.
- Цікаві дані були отримані при вивченні ролі запахів у навігації птахів. Так, поштові голуби здатні слідувати по вітру до джерела запаху, який асоціюється в них з голуб'ятником. Але в природі жодні глобальні зміни запахів не сягають більш ніж на кількасот кілометрів, отже вони, швидше, придатні для локальної орієнтації, ніж для глобальної навігації.
Сьогодні відомо, що основну роль в орієнтації птахів відіграє магнітне поле. На даний момент існують докази того, що щонайменше 24 види птахів здатні відчувати магнітні поля та використовувати їх для навігації. Однак, незважаючи на інтенсивні дослідження, вчені до цього моменту не змогли прийти до єдиного висновку щодо механізму роботи пташиного «компаса» та його місцезнаходження. Дві найбільш популярні гіпотези припускають, що органи, які сприймають магнітне поле, знаходяться або в дзьобі птахів, або в очах.
- Нещодавні експерименти з малинівками встановили, що вони «бачать» магнітне поле Землі правим оком. Всі нервові волокна, які йдуть від правого ока, ведуть в ліву половину мозку, яка обробляє інформацію про магнітне поле Землі.
Але для того, щоб навчитись користуватись чуттями магнітного поля, птахам потрібен досвід міграції. Тільки побувавши в різних частинах світу і зрозумівши, що показники магнітних полів закономірно змінюються в просторі, птахи вчаться використовувати їх для навігації.
Міграції молодих птахів більш стереотипні: вони схильні дотримуватись певного (вродженого?) напрямку, але не знають, куди це їх приведе.
2. Чому швейцарський сир дірчастий?
Сири бувають різноманітних форм, кольорів і смаків. Швейцарський сир — загальна назва кількох споріднених сортів сиру, вироблених здебільшого в Північній Америці.
- Назва цих сортів походить від жовтого сиру Емменталь, який почали виробляти у Швейцарії (у долині Емменталь).
Деякі види швейцарського сиру мають специфічний зовнішній вигляд, пронизаний отворами, які називають «дірками» чи «вічками». Саме дірки стали характерною ознакою цього сиру. А швейцарський сир без дірок називають «сліпим».
- Цікаво, що спочатку отвори вважалися ознакою недосконалості сиру, тож його виробники намагалися уникнути їх, стискаючи голівки сиру під час виробництва.
Як же утворюються ці вічка? Ще в 1917 році американський дослідник Вільям Кларк встановив, що причиною виникнення дірок у швейцарському сирі є пропіонові бактерії, які протягом свого життєвого циклу виробляють вуглекислий газ. Бульбашки цього газу й утворюють порожнини всередині сиру.
- До речі, ці ж бактерії надають швейцарському сиру ніжного, м'якого смаку. Загалом, що більше отворів у швейцарському сирі, то вираженіший його смак, оскільки триваліший період ферментації дає бактеріям більше часу для утворення дірок.
Однак, нещодавно виникла альтернативна версія походження отворів у швейцарському сирі.
- У 2015 році група дослідників зі Швейцарського державного центру сільськогосподарських досліджень, вивчаючи швейцарський сир, вироблений протягом останніх 15 років, з'ясувала, що кількість дірок в ньому стрімко падає, а їхній розмір зменшується.
У чому ж причина? Виявляється, під час традиційного доїння корів у відро потрапляють мікроскопічні частинки соломи (сіна), які згодом і призводять до утворення величезних порожнин всередині сирного циліндра. А в наші дні виробники сирів все частіше відходять від багатовікових традицій, переходячи на автоматизовані системи виробництва (з герметично закритими відрами). Завдяки цьому молоко виявляється позбавлене сторонніх домішок, в результаті чого сир позбавляється традиційних дірок.
3. Навіщо кенгуру сумка на животі?
Як і інші сумчасті тварини, самка кенгуру має на своєму животі сумку. Вона потрібна тому, що кенгурята народжуються дуже маленькими та безпорадними, оскільки структура внутрішніх органів кенгуру не дає змоги повністю виносити дитину.
- При народженні кенгурята важать всього кілька грамів, у них немає шерсті, вони нічого не бачать і не чують.
Тож відразу після народження маленьке, трисантиметрове кенгуреня, сліпе та голе, переповзає по животі матері в її сумку.
- Потрібну дорогу кенгуру вказує дитинчаті, облизавши вузьку смужку — найкоротший шлях — до своєї сумки.
Потрапивши в свій новий будинок, дитинча відразу ж підповзає до материнського соска, який знаходиться в цьому шкірному мішку. Там воно буде зростати ще сім місяців, харчуючись молоком, поки не зможе вилізти звідти самостійно.
- Але навіть коли дитинча стає здатним самостійно пересуватися і харчуватися, воно продовжує ховатися в сумці матері від небезпек.
Часто буває й таке, що мама-кенгуру носить відразу три покоління своїх дітей: найдорослішого, який ніяк не хоче покидати матір, середнього малюка, який ще сильно потребує материнського молока, і найменшого, який ще не народився. Бідній матері нічого не залишається, як силою відправляти старше кенгуреня на самостійне проживання.
4. Яка країна найменша в світі?
Коли ми вимовляємо слово «країна», то зазвичай маємо на увазі незалежна держава з певною територією і власним урядом.
Найменшою в світі незалежною державою є Ватикан. Вона з'явилася 1929 року за угодою між Папою й італійським урядом.
Ватикан розташований в центрі столиці Італії — Римі — і має площу всього 0,45 кв.км! Це місце, де знаходяться вищі органи управління католицької церкви.
- Глава держави Ватикан — Папа — управляє країною через губернатора, якого призначає самостійно.
Ватикан має свій прапор, пошту, залізничний вокзал і навіть гроші. Там також є своя телефонна мережа та станція радіомовлення.
- Кошти на фінансові витрати надходять здебільшого за рахунок грошових пожертв католиків у всьому світі і туризму.
Усередині Ватикану, серед садів, розташований Ватиканський палац — резиденція Папи — собор святого Петра. У папському палаці знаходяться музеї та бібліотека. До речі, бібліотека Ватикану є однією з найбільших в світі.
Ватикан також підтримує дипломатичні відносини з іншими країнами, туди прибувають представники держав з усіх кінців землі.
5. Чому кит випускає фонтан?
Насамперед варто пояснити малюкам, що кити — це не риби, а ссавці.
- Вони — теплокровні істоти, їхні дитинчата з'являються на світ живородінням, а не вилуплюються з ікринок. Крім того, малюки харчуються молоком матері, так само, як і інші ссавці.
А предки китів жили на суші. Тому їм довелося пристосовуватися до умов життя у воді. Це означає, що за мільйони років у організмах китів відбулися зміни, які дали їм можливість жити в іншому середовищі.
Але зябра в них так і не з'явилися. Тож вони дихають легенями за допомогою дихальних отворів на голові, які роблять отримання кисню більш легким.
- Під водою дихальні отвори закриваються двома маленькими клапанами. А оскільки повітряний прохід не з'єднаний з ротом, немає небезпеки, що вода потрапить в легені.
Кити зазвичай піднімаються на поверхню, щоб подихати повітрям, кожні 5-10 хвилин, але іноді вони можуть залишатися під водою протягом 45 хвилин! Виринувши на поверхню води, кит відразу ж випускає з легень використане повітря і водяну пару у вигляді фонтану. Ця процедура супроводжується сильним шумом, який можна чути на великій відстані.
Щоб повністю змінити повітря в легенях, кит пускає фонтан кілька разів, після чого він глибоко занурюється у воду.
- Відомо, що деякі кити здатні занурюватися на глибину до 600 метрів. А деякі особливо великі представники здатні піднімати хвіст над водою і стрибати в повітрі, повністю відриваючись від водної поверхні.
Ось такі цікаві факти нам сьогодні вдалося з'ясувати. Сподіваємося, тепер ви зможете впевнено відповісти на ці запитання малюків.
