Нам пощастило жити в красивій, багатій мальовничими краєвидами та визначними пам’ятками архітектури, країні. Звісно, об’їхати всі її цікаві місця та куточки за тиждень канікул не вдасться, а от здійснити пізнавальну мандрівку в одне чи декілька місць — цілком можливо.
- Крім того, таке безпосереднє знайомство з географією, культурою та історією запам’ятовується школярами значно краще, ніж вивчення матеріалу за партою.
Тож сьогодні ми вирішили запропонувати вам підбірку із 7 найкрасивіших історико-культурних пам’яток нашої країни, які варто побачити і дорослому, і дитині. До них належать:
- Заповідник «Кам’янець» (м.Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл.);
- Києво-Печерська лавра (м.Київ);
- Дендрологічний парк «Софіївка» (м.Умань, Черкаська обл.);
- Хотинська фортеця (м.Хотин, Чернівецька область);
- Софійський собор (м.Київ);
- Херсонес Таврійський (м.Севастополь, АР Крим);
- острів Хортиця (м.Запоріжжя, Запорізька обл.).
Ці місця та об’єкти були обрані переможцями в номінації «7 чудес України» 7 липня 2007 року шляхом інтернет-голосування, а також завдяки опитуванню 100 експертів із різних галузей (істориків, культурологів та провідних фахівців туристичного бізнесу).
Чому їх визнали унікальними та на що звернути увагу, відвідуючи кожне з цих українських чудес? Шукаємо відповіді в сьогоднішній статті.
1. ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНЕЦЬ»
На скелястому острові на Хмельниччині височіє старовинне місто Кам’янець-Подільський, засноване в XI столітті. Воно є однією з найстаріших історико-архітектурних пам’яток на території нашої країни. Крім того, місто є третім в Україні (після Києва та Львова) за кількістю пам’яток культури.
- Тут розташовано майже 200 пам’яток архітектури, серед яких велична стародавня фортеця, вкриті бруківкою затишні вулички та костели, на яких ще збереглися написи латиною.
Унікальність заповідника «Кам’янець» — в гармонійному поєднанні ландшафту з містобудівною структурою середньовічного міста. Військові інженери, проектуючи місто, створили оригінальну фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі.
- До творення неповторного архітектурного обличчя міста в різні періоди історії долучалися архітектори і скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини.
Зараз у стінах фортеці проводять безліч лицарських турнірів і фестивалів. Відвідувачі заповідника мають змогу стати учасниками нічної театралізованої екскурсії по Старій фортеці, а також покататися на конях, постріляти з арбалетів та луків і навіть власноруч викарбувати пам’ятну монету.
- А навесні і восени в Кам’янці збираються любителі повітроплавання, і в небі над містом з’являються десятки різнобарвних повітряних куль.
2. КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
Києво-Печерська лавра — одна з найбільших православних святинь України, визначна пам’ятка історії та архітектури, заснована в далекому 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм. А власне архітектурний ансамбль Лаври формувався ще дев’ять наступних століть.
- У назві лаври слово «Печерська» походить від слова «печери», адже саме в печерах на її території оселялися перші монахи.
Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження християнства у Київській Русі, згодом — центром літописання.
- У лаврі працювали відомі літописці — Нестор, Никон, Сильвестр.
Сьогодні Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник — найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких — пам’ятки історії і культури. Серед них — 2 унікальних підземних комплекси, храми, численні виставкові приміщення.
Також на території заповідника розміщені музеї:
- Музей книги і друкарства України;
- Музей українського народного декоративного мистецтва;
- Музей театрального, музичного та кіномистецтва України;
- Музей історичних коштовностей України.
Тут можна побачити рукописи старовинних книг, ікони, колекції тканин і вишивок, роботи з дорогоцінних металів та стародавні гравюри.
- У 1990 р. Києво-Печерську лавру було занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
3. ПАРК «СОФІЇВКА»
Національний дендрологічний парк «Софіївка» — одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.
- Парк розкинувся на площі майже 180 га на околиці міста Умань.
Заснував парк польський магнат Станіслав Потоцький на честь своєї дружини-гречанки Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам’яні гроти — все це гармонійно поєдналося в парку і створило неповторну атмосферу казки.
- За задумом архітектора, скульптури в поєднанні з оточуючими ландшафтами втілюють в собі сцени з поем Гомера «Іліада» і «Одіссея».
А будували парк народні майстри-умільці Уманщини. Шість років (з 1796 р. по 1802 р.) вони прокладали алеї, копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади та переносили велетенські гранітні брили. Тут висадили екзотичні рослини, завезені з різних країн світу: болотні кипариси, білі східні сосни, тюльпанові дерева та рододендрони.
- До слова, в парку зберігся 400-річний дуб. За народними переказами, саме під ним збиралися на наради з козаками легендарні українські ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта.
Сьогодні відвідувачі, окрім екскурсій парком та музеєм, можуть покататися на човні підземною річкою або на катамарані, проїхатися верхи або в кареті, у зимовий період — на лижах чи санчатах.
- Для довідки: екскурсії парком проводяться з 1 травня по 15 листопада, а туристичний сезон в Умані триває протягом усього року.
4. ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ
Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників.
- Назва міста походить від дієслова «хотіти» («Хотінь»), оскільки місцевість була бажаним та надійним місцем для давніх поселенців.
Тож, зміцнюючи кордони Київської Русі, князь Володимир створив систему прикордонних фортець, однією з яких і був Хотин. А кам’яні стіни, що сягають 50 метрів, збудував у 1250-х роках Данило Галицький.
- До складу фортечного комплексу входили казарми, майстерні, конюшні, лазні та колодязі.
Хотинська фортеця — свідок численних військових баталій. Вона бачила під своїми мурами військо Османської імперії, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка та Богдана Хмельницького. Завдяки міцній фортеці та вигідному розташуванню, Хотин був центром розвитку ремесел і торгівлі, які, в свою чергу, сприяли розквіту культури та економіки міста.
У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох художніх фільмів, серед яких «Захар Беркут», «Три мушкетери», «Стріли Робін Гуда», «Запорозька Січ» , «Тарас Бульба».
5. СОФІЙСЬКИЙ СОБОР
Найвеличнішою спорудою Національного заповідника «Софія Київська» є Софійський собор — всесвітньо відома пам’ятка архітектури та монументального живопису ХІ ст.
- Заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037 роками. Будівничим Святої Софії літописці називають великого Київського князя Ярослава Мудрого. Разом з тим, джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька, Володимира Великого.
Створений як головний храм Київської Русі, Софійський собор був духовним, політичним і культурним центром держави. Під його склепінням майбутні правителі сходили на великокняжий престол, тут відбувалися церковні собори, приймали іноземних послів, ухвалювали політичні угоди. При соборі велося літописання і була створена перша відома на Русі бібліотека.
Софія зберігає найбільший у світі ансамбль унікальних мозаїк і фресок першої чверті ХІ ст. — 260 кв.м мозаїк (палітра яких налічує 177 відтінків кольорів) та 3000 кв.м фресок. Це найбільша і унікальна колекція живопису епохи раннього Середньовіччя у Європі!
Саме тут відбувалися найвидатніші події у становленні української державності. На початку ХХ ст. на Софійському майдані проголошували Універсали Центральної Ради Української держави 1917–1918 рр. Тут у 1991 р. Всеукраїнським народним віче було підтримано Акт про державну незалежність України.
- У 1990 р. собор разом з ансамблем монастирських споруд на його подвір’ї було занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
6. ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ
В межах міста Севастополя знаходяться руїни Херсонеса — колишнього грецького міста-держави (VI ст. до н.е.). Цей потужний торговельний, ремісничий та політичний центр був заснований вихідцями з Греції. Херсонес протягом свого існування пережив період свого найбільшого розквіту, становлення демократії, створення власної монети. Руїни Херсонеса пам’ятають рабовласницькі часи, війни за територію, завоювання та знищення навалою кочівників у кінці XIV ст.
- Згідно з літописом «Повість временних літ», у 988 р. Київський князь Володимир, здійснивши напад на Херсонес, примусив Візантію видати за нього заміж царівну Анну, а потім хрестився та вінчався з нею. Після цього князь Володимир з військом і грецьким духовенством прибув до Києва, де того ж 988 р. відбулося хрещення киян у річці Дніпро.
До наших днів збереглося багато давніх споруд міста. Серед них — елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, обладнання для засолювання риби, колодязі тощо.
- Серед археологічних знахідок є унікальні — присяга громадян Херсонеса ІІІ ст. до н.е., декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети.
Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тисяч експонатів.
7. ОСТРІВ ХОРТИЦЯ
Острів Хортиця — найбільший острів на Дніпрі (довжина в 12,5 км), унікальність якого — у рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів (тут у мініатюрі представлені зразки всіх ландшафтних зон України), пам’яток геології, культури та історії.
14 жовтня, 2009 року, в День Українського козацтва, на території Національного заповідника «Хортиця» було урочисто відкрито історико-культурний комплекс «Запорізька Січ».
- Адже саме тут в XVI столітті зародилася перша Запорізька Січ — козацька республіка, зруйнована московськими військами у 1709 році.
Комплекс розділений на дві частини: внутрішню (Кіш) і передмістя, де зосереджені ремісничі й торговельні об’єкти. Тут зібрані найвиразніші елементи архітектури, культури та побуту запорізьких козаків. Відвідувачі Хортиці можуть побачити виступи театру козацького бою, почути розповідь про воєнні традиції козаків, подивитися, як жилося нашим предкам в куренях, зайти до церкви.
На території Заповідника є також Музей історії запорізького козацтва, який має експонати як про історію Хортиці з найдавніших часів, так і численні артефакти, пов’язані з життям козаків.
- Переважна більшість експонатів знайдена саме на Хортиці, зокрема у скіфських курганах. Це — кам’яні знаряддя праці, кераміка, зброя, фрагменти старовинних човнів.
За останні 15 років на острові з’явився музей судноплавства, інтерактивний театр, а в острівних землях та водах продовжують знаходити скарби.
- Так, в 2011 році рибалка виловив неподалік Хортиці стародавній меч. Під час реставрації виявилось, що це один із мечів Ульфберта, датованих IX–XI ст., володіти яким могли лише воїни найвищого рангу. Історики допускають, що в цих місцях у 972 році загинув київський князь Святослав Ігорович, і знайдений меч належав саме йому.
Сподіваємось, наша підбірка надихне вас вивчати нашу країну. Гарних вам вражень та чудових мандрівок!
