«Дозвольте колядувати!» — історія і тексти українських різдвяних пісень
Поділитися

«Дозвольте колядувати!» — історія і тексти українських різдвяних пісень

Ось і середина грудня уже позаду, незабаром настане одне з найбільших релігійних свят — Різдво, яке ми зустрічаємо веселими колядками. Детально про традиції та обряди Різдва Христового ми розповідали у статті «Різдвяні традиції та обряди українців»

А сьогодні хочемо трішки глибше зануритися в історію різдвяних пісень і навести вам тексти найпопулярніших та найкрасивіших із них.

Що таке Коляда?

 В Україні дуже поширеною різдвяною традицією є колядування — виконання різдвяних пісень, колядок. Дослідники вважають, що назва «коляда» походить від давньоримського слова «календа» (з лат. сalendae), що позначає перший день кожного місяця. Крім того, у Давньому Римі відзначали свято січневих календ, яким завершувався старий рік і починався новий. 

  • «Слово "коляда" огорнуло собою весь різдвяний простір словʼян. Адже колядою звалися і обрядові пісні (колядки), і дарунки колядникам, і вечеря, і різноманітні обрядові страви (наприклад, калачі, кутя, кисіль), і новий вогонь, який розпалювали у печі на Різдво (так робили болгари, македонці, серби), і навіть різдвяна колода — «коладник» у болгар і його семантичний відповідник «дідух» (колідник, коляда, колядний сніп в українців, каляда в білорусів, коленда в поляків)», — відзначає антропологиня Дарʼя Анцибор у книзі «Під подушку чи під ялинку».

Антропологиня зазначає, що наразі немає історичних підтверджень тому, що словʼянське божество нового сонця, яке народжувалося в найдовшу ніч, називалося Колядою. Також, за словами дослідниці, немає підстав стверджувати, що такий культ взагалі існував в українців.

​Яка історія колядування в Україні?

Звичай колядувати є дуже давнім і виник задовго до народження Ісуса Христа.

  • «Явище колядування походить з дохристиянських часів. У доленосний час зимового сонцестояння, коли кожне сказане слово обов’язково збудеться упродовж року, слід особливими примовками, речитативами, піснями й навіть танцями відігнати зло і накликати добро. Вже пізніше в цей обряд додалися мотиви народження Ісуса Христа», — пояснює етнологиня, наукова співробітниця Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» у статті для проєкту «Крафтове Різдво».

У онлайн-курсі про українську традиційну культуру «Знай свою Україну. Різдво», розробленому етнологами, науковими співробітниками Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» наводиться така хронологія становлення колядок:

  • «Спершу колядування означало спілкування між світом живих і світом померлих предків. Колядники ніби просили своїх пращурів про допомогу нащадкам у новому році. Пізніше, у XVIII столітті, поширися християнські різдвяні пісні, їхні сюжети переплелися зі стародавніми колядками. Такими ми їх чуємо і тепер».

Етнологи курсу зазначають: найдавніші колядки розповідали, як створювався світ і небесні світила, трохи пізніші оспівували багатство господарського двору і те, як небесні світила і дощ допомагають це багатство зберегти і примножити. Ще є колядки історичні, де змальовується побут воїнів-дружинників, гетьманів і козаків. І найближчими до нас за часом є колядки про народження Христа, Діву Марію та інші біблійні сюжети, які почали створювати цілеспрямовано у XVIII столітті. 

У XX столітті радянська влада забороняла святкувати Різдво та проявляти наші національні традиції, тож колядувати стали набагато рідше, особливо в містах. Однак, попри заборони, люди продовжували колядувати таємно.

  • «1972 року трапилася подія, яка ввійшла в історію, як арештована Коляда. У Львові колядувала й показувала вертепи українська інтелігенція, а її за це запроторили до в’язниці. У тій коляді взяв участь і видатний український поет Василь Стус — перестрівши колядників, він сказав: «Ви таки зуміли зберегтися. У цьому ваша сила», — розповідають автори книги про українське Різдво «Вул.Різдвяна, 24», написаній у співпраці з етнологинею Оксаною Косміною. 

Наразі традиція колядування в Україні починає відроджуватися: колядники вивчають призабуті колядки, збираються у гурти, що ходять від домівки до домівки із яскравою зіркою й вітають господарів із Різдвом. У святкові дні спів колядок лунає звідусіль: його можна почути у храмах, на сценах театрів і концертних залів, просто на вулиці чи навіть в метро. А в деяких регіонах України досі збереглася автентична коляда, на яку збираютсься подивитися багато туристів. Це, зокрема, знаменита гуцульська коляда в Криворівні.

Як українці колядували?

У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На території східної частини України переважали обходи з різдвяною зіркою, на західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.

Крім того, в різних регіонах України колядки співали у різні дні. Найбільше колядували у перші три дні різдвяних свят.

  • Детально про те, коли прийнято колядувати в Україні, а також про обрядове ходіння з вертепом ми розповідали у вище згаданій статті «Різдвяні традиції та обряди українців» .

Зазвичай колядувати ходили гуртом — ватагою. У гурті колядників обовʼязково були:

  • Звіздар (його ще називали Ватажок , Отаман, Береза) — той, хто очолював ватагу, ніс зірку, знав багато різних колядок і першим подавав голос колядникам;
  • Дзвонар — той, хто сповіщав усіх дзвоном про те, що йдуть колядники
  • Міхоноша, який складав у мішок все наколядоване частування;
  • Скарбник — той, хто збирав у скарбничку гроші. 

До складу ватаги колядників часто також входили музики музики (скрипалі, цимбалісти, трембітарі)  й танцюристи.

Як відомо, першими в Україні колядували дітки, а вже потім дорослі парубки та дівчата.

  • В Галичині ж інколи колядують й господарі.

Групи колядників ходили з двору до двору і питали дозволу колядувати. Під час колядування колядники хвалили господаря, господиню, їхніх дітей і бажали, щоб хата була багатою, «щоб і в полі буйно, і в оборі плідно, на пасіці рійно». У деяких регіонах України наприкінці колядок проказують коротенькі віншування («Віншуємо тебе щастям, здоровʼям, розумом добрим і віком довгим!).

Колядників намагалися щедро обдарувати. Вважалося, що чим більше колядників прийде до оселі, тим щедрішим буде для родини рік.

"Дозвольте колядувати!" — історія і тексти українських різдвяних пісень
"Дозвольте колядувати!" — історія і тексти українських різдвяних пісень

Які колядки особливо полюбилися українцям?

Скарбниця українських колядок є надзвичайно багатою. Композитор, співачка, заслужена артистка України Леся Горова запевняє:

  • «Колядки поширені і серед інших європейських народів, але ніде, крім України, ви не знайдете такого розмаїття світських і церковних колядок, таких різних за мелодією та сюжетами. Це такий скарб нашого народу, якого інші не мають.»

За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші.

Найпопулярнішими колядками в Україні є «Добрий вечір тобі, пане господарю», у якій радіють, що прийшли різдвяні свята і прославляють народження Сина Божого, та «Нова радість стала», що розповідає про вечір народження Ісуса.

Пропонуємо вам добірку святкових авторських і народних колядок для дітей і дорослих.

Розпочнемо з тих колядок, які буде легко вивчити найменшим колядникам.

КОЛЯДКИ ДЛЯ ДІТЕЙ 3-5 РОКІВ:

*****

Маленький Ісусик не спить, не дрімає,

Своїми рученятами весь світ обіймає.

І вашу хатину, і вашу родину,

І всю Україну — Христос ся рождає!

*****

Колядин, колядин,

А я в батька один.

По колінця кожушок,

Дайте, дядьку п’ятачок.

А п’ятак не дорогий,

Дайте, тітко, ще другий.

З Святим Вечором!

*****

Я маленький пастушок,

Загорнувся в кожушок,

На скрипочці граю,

Вас усіх вітаю.

А ви, люди, чуйте,

Коляду готуйте —

Яблучка, горішки

Дітям на потішки.

КОЛЯДКИ ДЛЯ ДІТЕЙ 6-9 РОКІВ:

Я — колядниця маленька

Я — колядниця маленька,

В мене шубка коротенька,

А колядка, бачте, ні:

Вчила я її три дні!

Я зайшла до вас до хати,

Щоб усіх вас привітати

Із Різдвом Святим Христовим!

І нехай усі здорові

У родині вашій будуть,

Мир і дружба хай панують.

Щоб печальних сліз не знали,

Щоб раділи і співали.

Рік Новий — наступне свято!

У дива я вірю свято,

А тому не зволікайте

І бажання загадайте.

В новорічну ніч казкову

Все здійсниться!

Чесне слово!

(С. Крупчан)

Спішить, спішить колядочка

Сніжком запорошило все:

Стежинку і дорогу.

Спішить, спішить колядочка

До нашого порогу.

Несе вона в торбиночці

Про щастя світлу мрію,

Дарує нам колядочка

І віру і надію.

Лунають ніжно дзвоники

Від хати і до хати.

Спішить, спішить колядочка

Нам щастя побажати!

(Л. Антонова)

Коляд, коляд, колядниця

Коляд, коляд, колядниця.

Добра з медом паляниця.

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п’ятака.

Як не дасте п’ятака,

Візьму бика за рога.

Не давайте копійки,

Бо порвуться кишеньки,

Будьте, люди, гонорові!

Дайте гроші паперові.

Зустрічайте коляду!

Хтось веселий надпис вивів

На тоненькому льоду:

«Гей! Свята прийшли у гості!

Зустрічайте коляду!»

Трійка коней прудконогих

Мчить по білому сніжку —

Коляда везе в санчатах

Сто гостинців у мішку!

Чуєш, дзвоники співають:

Тілі-тілі-тілі-бом!

Ідуть ряжені на конях

Нас вітати із Різдвом!

(Л. Антонова)

Коляд, коляд, коляда!

Коляд, коляд, коляда,

Хай обходить вас біда.

І нехай на ваш поріг

Прийде радість в Новий рік.

Щоб в добробуті цвіли,

Щоб щасливо ви жили,

І щоб рік цей молодий

Вам був кращий за старий.

Друзів зичимо багато;

Щоб у будні та на свято

Ваші гнулися столи.

Щоб здорові всі були!

РІЗДВЯНІ КОЛЯДКИ ДЛЯ ДІТЕЙ 10-13 РОКІВ І ДОРОСЛИХ

Нова радість стала

Нова радість стала, яка не бувала,

Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами убого оповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком

На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.

— Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Даруй господарю, даруй господині,

Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

На синім небі

На синім небі

Зіронька стала,

По всій Вкраїні

Звістку подала.

Що в Віфлеємі,

В стайні низенькій,

Дитя родилось —

Ісус маленький.

Ісус родився,

Ручки складає,

Всіх засмучених

Радо вітає.

Тож перестаньте

Вже сумувати,

Вкраїнські хлопці,

Гожі дівчата.

Дівчата й хлопці,

Всі поклонімся,

В добрій надії

Богу молімся.

Щоб ми діждали

Кращої долі,

Щоб розквітали,

Як квітки в полі.

Маленький Ісусик

не спить, не дрімає,

Своїми руками

усіх обіймає —

І нашу хатину,

і нашу родину,

І всю Україну.

Христос ся рождає!

Добрий вечір тобі, пане господарю!

  • Одна з найвідоміших колядок. Яскравий зразок тісного поєднання релігійної та традиційної народної колядковий традиції. Колядка разом з іншою різдвяною піснею «У Віфлеємі ніні новина» звучала в фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

Та кладіть калачі з ярої пшениці

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

Та прийдуть до тебе три празники в гості.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ой перший же празник — то Різдво Христове.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

А другий же празник — Василя святого.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

А третій же празник — Святе Водохреще.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

А що перший празник зішле тобі втіху.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

А що другий празник зішле тобі щастя.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

А що третій празник зішле всім нам долю.

Радуйся! Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився!

По всьому світу стала новина

  • Текст і музика цієї авторської колядки належать відомому українському композиторові Кирилові Стеценку.

По всьому світу сталась новина

Діва Марія Сина зродила,

Сіном притрусила,

В яслах положила

Господнього Сина. (2)

Діва Марія Бога просила:

«В що ж би я Сина свого повила?»

Ти, небесний Царю,

Зішли свої дари

Цьому господарю. (2)

Зійшли анголи з неба до землі,

Принесли дари Діві Марії:

Три свічі воскові,

Ще й ризи шовкові

Ісусові Христові. (2)

Прийшли три царі зі східної землі,

Принесли дари Діві Марії:

Покірно складають

І поклін віддають

Ісусові Христові. (2)

Ой, засіяла звізда на небі,

Прийшли ангели до Діви Марії

Співають Їй пісні

Господній Невісті,

І радість приносять. (2)

Бог предвічний

  • Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Вона є однією із найпопулярніших у Західній Україні. На Галичині саме «Бог предвічний» співають першою за святвечірним столом. Її також виконують у церквах після Літургії.

Бог предвічний народився,

Прийшов днесь із небес,

Щоб спасти люд свій весь,

І утішився.

В Вифлеємі народився,

Месія, Христос наш,

І пан наш, для всіх нас,

Нам народився.

Ознаймив це Ангел Божий

Наперед пастирям,

А потім звіздарям

І земним звірям.

Діва Сина як породила,

Звізда ста, де Христа

Невіста Пречиста

Сина зродила.

Тріє царі несуть дари

До Вифлеєм-міста,

Де Діва Пречиста

Сина повила.

Звізда їм ся об’явила,

В дорозі о Бозі,

При волі, при ослі

Їм ознаймила.

«Тріє царі, де ідете?»

«Ми ідем в Вифлеєм,

Вінчуєм спокоєм

І повернемся».

Ми вирішили заздалегідь підготувати для вас добірку колядок, аби ви мали час їх послухати і вивчити разом з малюками. А на Різдво не забудьте привітати своїм співом рідних, друзів і сусідів!

Гарних вам свят!