Підлітковий вік — це період, якого багато батьків очікують з острахом. Здається, ще недавно дитина прибігала до вас засинати з м’якою іграшкою, і раптом між вами починає рости стіна напруження та нерозуміння. За твердженням психологів, складний період у стосунках з дитиною може початися з 10 років і тривати до 18-ти, а часом і довше.

Як же спілкуватися з дітьми в цей період і яких поширених помилок краще уникати — розбираємося в сьогоднішній статті.

Яких помилок припускаються сучасні батьки в спілкуванні з підлітками?

Тетяна Кононова, медичний психолог консультативно-діагностичного Центру для дітей «ЮВЕНТА» відзначає, що до конфліктів з підлітками приводять такі батьківські переконання та дії:

1. «МОЯ ДИТИНА»

Часто батьки не сприймають дитину як особистість, у якої є власні бажання, мрії, право на свою думку і відстоювання власної позиції. Такі матусі й татусі хочуть, щоб дитина відповідала їхнім бажанням та очікуванням, і не враховують інтереси та особливості власне дитини.

Такі батьки схвалюють і підтримують позицію підлітка лише до того моменту, поки вона їм зручна. Але як тільки батькам стає некомфортно, вони починають боротьбу, часто відкрито виявляючи авторитаризм і диктатуру: «Іди і роби. Тому що я так сказав (сказала)!».

Однак тиск завжди викликає відторгнення і бунт, а не прояв поваги чи вдячності за турботу. Тож подібна авторитарність і позиція «згори вниз» призведе до розпалювання ще більших конфліктів.

Батькам потрібно зрозуміти, що їхня дитина є окремою людиною зі своїми смаками та вподобаннями і її думка має значення. Підліток гідний поваги так само, як і ви, тож спробуйте поспілкуватися з ним на рівних.

2. ПОСТІЙНА КРИТИКА

Нескінченні докори призводять до низької самооцінки та невпевненості дитини у своїх силах. Звісно, здорову критику ніхто не скасовує, але треба розрізняти — ви висловлюєте своє ставлення до вчинку дитини і хочете разом вирішити проблему чи просто оцінюєте її і караєте колючими словами?

Пам’ятайте: підлітки дуже потребують вашого підбадьорення та схвалення. Воно додає дитині сил рухатися далі та допомагає легше пережити невдачі.

3. ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМИ ДІТЬМИ

Психологи давно закликають батьків відмовитися від порівняння дитини з іншими дітьми (однокласниками, сусідами, дітьми друзів, знайомими). Говорити дитині про те, що інші кращі неї в чомусь, вихованіші чи досягли більшого, категорично не рекомендують.

Всі діти — різні, у всіх свої особливості розвитку, сильні та слабкі сторони. Постійним концентруванням на помилках і похвалою інших дітей ви підриваєте віру в себе, принижуєте гідність підлітка і руйнуєте його самооцінку.

До слова, це ж стосується і порівняння дітей між собою в родині. Набагато краще фокусуватися на досягненнях і вміннях кожної дитини, а якщо й порівнювати, то лише попередні досягнення дитини з поточними:

4. ЗАБОРОНА НА ВИРАЖЕННЯ ВЛАСНИХ ПОЧУТТІВ

Тетяна Кононова відзначає, що такі фрази знецінюють емоції дитини і вселяють їй думку, що вони не важливі.

Натомість психолог радить дати можливість підлітку виплеснути накопичені емоції і показати, як діють в таких ситуаціях дорослі — вирішують проблему, що розізлила, ведуть конструктивний діалог, висловлюють претензії в прийнятній формі. А такі почуття, як злість, образу, ревнощі не тримають у собі, а проговорюють і проробляють за допомогою спорту, медитацій, творчості тощо.

Пам’ятайте: немає хороших і поганих почуттів! Кожне почуття є важливим, його потрібно вчитися проживати, а не боротися з ним.

Тож намагайтеся сприймати всерйоз все те, що відбувається з дитиною, поважайте її почуття, цінуйте її довіру. Дайте їй знати, що ви її розумієте і приймаєте, що її почуття для вас важливі.

10 помилок у спілкуванні з підлітками на Learning.ua

5. ВІДСУТНІСТЬ ПРАВИЛ І ПОСЛІДОВНОСТІ У ВИХОВАННІ

Правила передбачають відповідальність. А ми, дорослі, і самі не дуже охоче її на себе беремо. Часто батьки позбавляють дітей від обов’язків, вважаючи, що вони ще малі. Вважають, що навчання або курсів досить, а від побутових справ можна їх захистити, тож до 13-14 років ніяких правил їхні діти не дотримуються. А потім від них раптом починають щось вимагати. Але ж досвіду поділу відповідальності, прийняття рішень, вибору немає.

Пам’ятайте — всепоглинаюча любов є так само руйнівною, як тотальний контроль і жорстоке поводження. Тож психолог наголошує дотримуватися золотої середини.

Часто зустрічається і непослідовність виховання. Наприклад, коли в схожих ситуаціях хтось з батьків то дозволяє щось, то забороняє. Така непослідовність викликає в дитини розгубленість і нерозуміння, як в таких ситуаціях вона має поводитися.

6. ІДЕАЛЬНІ БАТЬКИ

Часто дорослі бояться бути з дітьми прямолінійними, показувати свої переживання, справжні почуття. Однак, намагаючись бути ідеальними, вони стають нещирими.

Коли підліток усвідомлює, що батьки грають роль ідеальних, а насправді в чомусь неспроможні, не знають відповідей на питання, не можуть впоратися з проблемою, то втрачають до них довіру, аж до повного розчарування і втрати авторитету дорослого.

Для дитини важливі справжні почуття мами і тата — краще поруч з ним бути самим собою, відкрито виражати почуття, не боятися показати, що ви теж можете робити помилки і стикаєтеся з труднощами, і це нормально.

7. ПЕРФЕКЦІОНІЗМ і РЕАЛІЗАЦІЯ ВЛАСНИХ БАЖАНЬ

Часом батьки хочуть, щоб їхня дитина була найкращою в усьому. ЇЇ завантажують уроками, додатковими заняттями, мовами, спортом, танцями тощо.

Звичайно, багато підлітків починають бунтувати — нічого не хочуть робити або надолужують те, чого були позбавлені. Наприклад, кидають університет, роботу — щоб знайти себе.

Не забувайте — на все свій час! У дитини має бути дитинство, ігри з друзями, маленькі і великі радості, вона не зобов’язана реалізовувати ваші бажання. Просто допоможіть дітям розкрити свої особливості, схильності, інтереси.

8. КАТАСТРОФІЧНА ПОМИЛКА

Іноді батьки розглядають будь-який вчинок дитини, який їм не подобається, або її помилку як щось непоправне. Вони роздмухують їх до розмірів глобальної катастрофи зі страшними наслідками. При цьому не забувають підкреслити, що глибоко розчаровані дитиною, вона втратила їхню любов і довіру.

Такий розмах помилки може спровокувати підлітка на саморуйнівну поведінку.

Пам’ятайте: ви не повинні створювати умови, при яких дитина думає, що помилка — це кінець всьому і виходу немає. Потрібно, навпаки, показати, що помилки роблять всі, і катастрофи в цьому немає. Нехай підліток зробить висновки і в майбутньому спробує уникати того, що до них привело. Ну, а якщо є наслідки, покажіть, як з ними працювати, поліпшити становище.

Самим батькам важливо усвідомити, що тільки через помилки дитина може вчитися, набувати досвіду, подорослішати.

9. ЗАУВАЖЕННЯ НА ЛЮДЯХ

Деякі батьки «для кращого виховного впливу», щоб підліток відчув сором і провину, роблять йому зауваження в присутності однокласників, вчителів, сторонніх. Але насправді це руйнує його.

Зауважень у цей момент він не чує, але його накриває образа — адже це вкрай неприємно та принизливо.

Психологи наголошують, що ні до чого хорошого такі методи не приводять, а навпаки, дестабілізують дитину. До того ж, все може закінчитися серйозними конфліктами та віддаленням сина або дочки.

10. ДРУЗІ, А НЕ БАТЬКИ

Звичайно, бути дитині другом необхідно. Але не менш важливо й зберігати батьківський авторитет. Дистанція, хоч і довірлива, повинна зберігатися, адже будь-яке злиття-поглинання зменшує здатність оцінювати один одного, не дає батькові об’єктивно побачити підлітка, і навпаки.

Не варто забувати, що все-таки син/дочка — ще діти. У них немає соціального й емоційного досвіду. Вони ще не знають, що таке безпечна свобода. Більше того, не завжди можуть оцінити наслідки своїх дій і слів. В їхніх очах ви повинні мати повагу, авторитет і бути тією людиною, в якої є знання і ресурси, щоб вийти з будь-якої скрутної ситуації.

10 помилок у спілкуванні з підлітками на Learning.ua

Звичайно, це список помилок, які ніколи не пізно виправити. Ми всі помиляємося: і діти, і батьки. Але, якщо ви щиро хочете налагодити відносини з вашими дітьми і почнете робити перші кроки, підлітки оцінять це і зроблять кроки назустріч.

До слова, Мішель Ленардт серед типових батьківських помилок у спілкуванні з підлітками називає невміння вибачатися.

Бажаємо вам успіхів у цей непростий період дорослішання!