Незважаючи на карантин, у цьому році ЗНО все ж відбудеться. Адже одинадцятикласники складатимуть державну підсумкову атестацію саме у формі ЗНО. Щоправда, наразі невідомі точні дати проведення тестування.
У понеділок, 21 квітня, у своєму профілі Facebook генеральний директор директорату вищої освіти МОН Олег Шаров назвав лише орієнтовні терміни проведення: «ЗНО буде проведено орієнтовно з 25 червня до 17 липня. Вступна кампанія на основі 11 класів буде посунута на один місяць (серпень замість липня), навчальний рік для першокурсників ймовірно розпочнеться 15 вересня (для інших курсів він може розпочатись у звичайні строки)».
- Разом з тим, він наголосив, що ці строки можуть бути змінені, якщо заборона на відвідування закладів освіти її здобувачами буде продовжена після 1 червня 2020 року.
Тож, поки у випускників є трохи часу для підготовки до тестування, ми вирішили навести для них поради від експертів щодо написання творчого завдання з української мови. Ділитися корисними лайфхаками з майбутніми випускниками сьогодні будуть викладачка української мови та засновниця онлайн-курсу з написання власного висловлення Анна Огойко і старша екзаменаторка Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Тетяна Трофименко.
Наскільки важливе власне висловлення на ЗНО з української мови і літератури?
Творче завдання ЗНО оцінюють у 20 балів зі 104 (які потім переводять у 200), а отже, хороший твір — це майже 20% успіху.
Що саме входить в цю оцінку? Дванадцять балів екзаменатори можуть поставити за зміст роботи, а саме за наявність:
- Тези — 2 бали.
- Аргументів (двох або трьох) — 2 бали.
- Прикладу із художньої літератури чи іншого виду мистецтва — 2 бали.
- Прикладу з історії чи з власного життя — 2 бали.
- Логічності та послідовності викладу матеріалу — 2 бали.
- Висновків — 2 бали.
За мовне оформлення висловлювання можна отримати 8 балів (4 бали за орфографію та пунктуацію і 4 — за лексику, граматику і стилістику).
Яких рекомендацій варто дотримуватися при написанні творчого завдання?
Анна Огойко, засновниця ресурсу про ЗНО з української navsi200.com, випускниця Києво-Могилянської академії і викладач української мови та літератури у своєму відеоблозі дає 10 порад для успішного написання власного висловлення.
- Відзначимо, що учні, яких навчала Анна, неодноразово здавали ЗНО з української мови і літератури на 200 балів.
Тож давайте розглянемо її рекомендації:
1. Писати твір на 200-220 слів
Гадаємо, ви вже знаєте, що твори обсягом менше 100 слів екзаменаторами взагалі не перевіряються. За нього отримують 0 балів.
Тексти обсягом 100-199 слів, за словами Анни, отримують значно нижчу оцінку, адже вважається, що в такому висловлюванні не повністю розкрита тема, не наведено достатньо аргументів і прикладів.
А, якщо ви напишете текст, більшим за 250 слів, можете наробити багато помилок.
2. Думати про читача
Творче завдання ЗНО перевіряють живі люди — вчителі та вчительки. До того ж, можливо, ваша робота дістанеться їм для перевірки наприкінці робочого дня. Тому спробуйте полегшити завдання екзаменатору, намагайтеся писати розбірливо та охайно.
Анна Огойко рекомендує випускникам почати тренуватися вже зараз і писати свої конспекти і твори каліграфічним зрозумілим почерком.
Також не варто забувати про абзаци. Обов’язково проставляйте їх, орієнтуючись на зміст твору (розмір відступу — орієнтовно ширина великого пальця).
- Тетяна Трофименко, старша екзаменаторка Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти, також наголошує на необхідності структурування роботи за абзацами. Адже їхня відсутність автоматично означає мінус один бал.
3. Орієнтуватися на «сендвіч-структуру» висловлення
Метафора сендвіча вдало передає структурні особливості твору. Так, «хліб» -дві половинки сендвіча — це вступ і висновки висловлення. Вони — ідентичні за значенням. Так, у вступі подається теза, основна думка твору. У висновку наводиться та ж сама теза, але перефразована з огляду на аргументи та приклади.
- Тетяна Трофименко не радить переписувати у висновку тезу слово в слово, просто замінюючи «я вважаю» на «отже». Адже протягом роботи над текстом у вас мали б з’явитися якісь нові думки та формулювання.
«Начинка сендвіча» — сир, помідори, м’ясо, листя салату тощо — це аргументи та приклади, які ви наводите в творі.
- «Якщо у вас будуть одні помідори. чи одна ковбаса, або лише сир — це якось не смачно буде, сухувато. Тобто один аргумент, одна „начинка“ не підходить: потрібно мінімум дві, а краще — три. Тоді буде смачний сендвіч. Так само у творі: мінімум два аргументи, плюс приклади, максимум — три. Максимум три, тому що, коли занадто багато начинки, може статися неперетравлювання», — відзначає Анна Огойко.
Отже, структура твору має виглядати так:
1) Вступ (1 абзац).
2) Аргументи:
- Аргумент 1 + приклад.
- Аргумент 2 + приклад.
- (Аргумент 3 + приклад) — як доповнення, за бажанням.
3) Висновки (1 абзац).
4. Дотримуватися балансу
А саме двох його законів. Перший з них полягає в тому, що вступ має приблизно дорівнювати висновку. Це близько 80 слів — орієнтовно 40 слів для вступу і 40 — для висновку.
- «Це дуже гарно виглядає, повірте, чудово звучить, якщо у вас у творі приблизно однакові за розміром вступ і висновок. Ви маєте розуміти, що у творі ЗНО у вас оцінюють не креативність, а логічність і чіткість», — наголошує викладач.
Не радить Анна також робити надто короткі висновки (наприклад, завершити твір одним реченням). Адже висновок є надзвичайно важливою частиною вашого висловлення. Це — підсумок вашої роботи, з нього має бути видно всі попередні напрацювання.
Другий закон — основна частина має бути більшою за вступ і висновок, разом взяті. У ній потрібно навести аргументи, розгорнуті приклади, можливо, цитати. Тому ми маємо сказати тут значно більше, ніж у вступі чи висновку.
5. Виділяти ключові слова і добирати до них синоніми.
Викладач пояснює суть цієї поради на прикладі теми «Хто над ким володарює — золото над людиною чи людина над золотом?».
Спочатку варто подумати над ключовими словами цієї теми. Це можуть бути: «гроші», «людина», «багатство», «володарювати», «багатий» тощо. Далі спробуйте дібрати до них синоніми. Наприклад:
- «Гроші» — фінанси, прибутки, засоби існування, валюта тощо.
- «Багатий» — заможний, забезпечений, грошовитий тощо
- «Людина» — кожен, ми, люди, суспільство, світ тощо.
Потім синоніми можна рівномірно розподілити по тексту.
- «Намагайтеся не повторювати ці слова більше одного разу. Вжили один раз „люди“, наступного разу напишіть „кожен із нас“. В одному абзаці у вас „гроші“, а в наступному нехай буде „достаток“ чи „прибутки“. Тоді твір буде лексично багатим, цікавим, і залишить гарне враження в того, хто буде його читати і перевіряти», — відзначає Анна.
Звісно, добирати синоніми завдання не дуже просте. Тому, коли ви пишете зараз твори, готуючись до ЗНО чи виконуючи навчальні завдання, користуйтеся словниками синонімів. Це покращить ваш словниковий запас і допоможе при написанні власне тестування.
6. Використовувати «конструкції-перехідники»
- До них належать «На мою думку», «Як було відзначено», «З огляду на це», «Отже» та інші.
Викладач наголошує, що для ЗНО використання цих конструкцій є обов’язковим, його оцінюють балами. Крім того, вони сприяють логічності викладу думок і правильному порядку.
- «Якщо ви у вступі пишете „я вважаю“, то екзаменатор автоматично розуміє, що це ваша теза і перевіряє її як тезу. Якщо в основній частині ви напишете „Свідченням цього є...“, то той, хто перевіряє, знає, що це аргумент. А потім ви ще сказали „Спадає на думку герой...“ — і відразу можна оцінювати ваш приклад», — пояснює Анна.
Прикладами «конструкцій-перехідників» є:
- Теза: «Я думаю (вважаю, підтримую, не погоджуюся, переконаний)», «Мені здається», «На моє переконання», «На мою думку».
- Аргументи: «Свідченням (доказом, підтвердженням) цього є...», «Чому я так думаю? Тому що...», «Спробую переконати вас такими аргументами...».
- Приклади: «Спадає на думку герой...», «Говорячи про..., не можна не згадати...», «Історія також дає багато прикладів... Один із них -...», «Наприклад, у моєму житті...».
- Висновок: «Отже», «Можна зробити висновок...», «Тож бачимо, що...», «Як було зазначено...», «На завершення...».
- Між реченнями: «По-перше», «По-друге», «З одного боку», «З іншого боку», «Отже», «Тому».
Викладач також наголошує, що ці категорії не варто плутати, зокрема, вживати конструкції тези для висновку, і навпаки.
- Екзаменаторка Тетяна Трофименко підтверджує це й щодо інших категорій: «Уживання конструкцій „по-перше“ і „по-друге“ працює тільки тоді, коли далі справді йдуть аргументи. Якщо ви пишете „по-перше, можна навести приклад...“ і далі його наводите, можете попрощатися з двома балами».
7. Застосовувати цитати
У вимогах до творчого завдання ЗНО не вказується обов’язкова наявність цитат, однак вони є дуже бажаними. На думку Анни Огойко, цитати надають твору більшої цінності, стають підтвердженням того, що не лише ви так думаєте. Крім того, вони є чудовим доповненням прикладів.
- Готуючись до ЗНО, ви можете завести «цитатник» — зошит, куди будете виписувати цитати, які вам сподобалися і які, на вашу думку, зможуть стати вам у нагоді.
Не забувайте також дотримуватися правил оформлення цитат:
1) Якщо у вашому тексті слова автора стоять перед цитатою, після них варто ставити двокрапку і відкривати лапки. Якщо речення продовжується, після цитати ставимо кому. Наприклад: Х сказав: «...», що на мою думку, цілком справедливо.
2) Якщо ж слова автора стоять після цитати, то речення варто починати з лапок, а після них — ставити кому і тире. Це виглядає так: «....», - сказав Х.
- Якщо ж цитата закінчується знаком оклику чи знаком питання, то кома вже не потрібна: «....!?» - сказав Х.
8. Не забувати про приклади
Прикладів у творчому завданні має бути щонайменше два — один вигаданий (з літератури, кіно чи інших видів мистецтв), інший — реальний (з історії чи власного життя).
- «Якщо не можете пригадати жодної художньої книжки (української чи зарубіжної), посилайтеся на кінострічку. Підходять навіть аніме чи комп’ютерні ігри, а також мотиваційна література чи так званий нон-фікшн (спогади, щоденники тощо), казки, легенди, Святе Письмо», — радить випускникам екзаменаторка Тетяна Трофименко.
Також вона дає поради щодо правильного оформлення прикладів. Зокрема:
1) Посилаючись на літературний твір, указуйте автора та назву (жанр — не обов’язково).
2) Щодо фільмів — достатньо вказати назву, але намагайтеся її не перекрутити, тому що тому, хто перевіряє, доведеться довго «гуглити» її.
3) Якщо ж ви переплутаєте ім’я автора та назву його твору, це буде помилкою, і за неї знімуть бал.
4) Якщо ж ви не конкретизуєте приклад через художній образ або ж він буде недоречним щодо аргументу чи теми загалом, екзаменатори можуть зняти цілих 2 бали.
- Тетяна пояснює: «Недостатньо просто написати „прикладом може служити роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ Панаса Мирного“ — потрібно неодмінно пояснити, чому життєві ситуації персонажів цього роману (доведеться називати імена!) підтверджують ваші міркування. Звісно, екзаменаторка й так знає, що сталося з Чіпкою, але перевіряють вас, а не її, тому уявіть, ніби наводите приклад людині, яка ніколи в житті не читала цього роману».
Важливим також є те, що приклад має йти після сформульованого аргументу. Тобто спочатку ви пишете свої думки, а потім наводите до них приклад у тому самому абзаці.
9. Перевіряти і перевіряти
Викладач рекомендує перевіряти творче завдання зважено й окремо на:
1) Написання слів (спочатку варто проглянути всі слова в тексті).
2) Вживання розділових знаків (прочитайте твір про себе з інтонацією, щоб зрозуміти, де розділові знаки потрібні, а де вони зайві).
3) Стилістику і вживання слів:
- подивіться, чи у творі немає повторів, підберіть синоніми;
- зверніть увагу на те, чи стилістично правильно вжито слова (Анна Огойко рекомендує випускникам прочитати книгу Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо», в якій є дуже багато цікавих правил стилістики);
- перевірте текст на закони милозвучності («у-в», «й-і», «ся-сь»).
10. Не бути нудними
Викладач рекомендує бути цікавими, спробувати додати в твір трохи гумору, аби екзаменатор хоча б один раз посміхнувся, читаючи ваше творче завдання.
- Наприклад: «Сковорода не міг ніяк жити без свободи, недарма його називають «українським хіпі» або «Мабуть, кожен при підготовці до ЗНО відчув на собі чаклунську силу ліні».
Але, дотримуючись цієї поради, важливо не переборщити. Також Анна радить не писати дуже пафосно, на кшталт «Великий геній українського народу Тарас Шевченко у своєму творі промовив...». Пишіть просто, але щиро, від себе.
- «Кожна тема ЗНО, можливо, й звучить серйозно, але вона стосується кожного з нас. Про гроші, успіх чи свободу — кожному з нас є що сказати на цю тему. Тому просто будьте щирими», — радить викладач.
І наостанок Анна Огойко рекомендує випускникам якнайбільше практикувати. Тому спробуйте написати щонайменше 10 творів, користуючись її порадами. Так ви попрактикуєтеся в добиранні цитат, прикладів, стилістиці, орфографії тощо. Варто також обов’язково дати почитати ці твори комусь — другу, який добре знає українську мову, репетитору чи викладачу.
Бажаємо вам продуктивної підготовки й максимального балу за творче завдання!
