Ось вже й перший місяць осені наближається до свого завершення. Школи та садочки відчиняють щоранку двері для діток, у садах і на городах збирають смаколики, а птахи готуються відлітати у вирій. Осінні клопоти і зміни в природі можуть стати гарною можливістю для ознайомлення діток з цікавими забавлянками.
Пропонуємо під час прогулянок з дитиною восени вплітати у ваші спостереження і розмови загадки, вірші та скоромовки, які допоможуть їй дізнатися про цю пору року та її сезонні явища більше. Крім того, така ігрова діяльність чудово тренує пам’ять, збагачує словниковий запас, розвиває мислення і мовлення дитини.
І. ЗАГАДКИ
- Це, мабуть, найулюбленіша забавлянка багатьох діток. У їхніх очах ніби вогники запалюються, коли пропонуєш знайти нову відгадку.
Загадки про осінь та осінні явища в природі:
* * *
Без пензлика, без олівця
Розфарбувала деревця.
(Осінь)
* * *
Прохолодно. Жовкне листя.
Горобина у намисті.
Птах у вирій відлітає.
В яку пору це буває?
(Восени)
* * *
Дрібненький дощик сумно плаче,
І листячко жовтогаряче
З дерев поволі опадає.
Яка пора це наступає?
(Осінь)
* * *
Сонечко не хоче
Землю зігрівати.
Листячко пожовкло,
Стало опадати.
Часто дощик ллється,
Птахи відлітають,
На городі та у полі
Врожаї збирають.
Відгадайте, діти,
Коли це буває?
(Восени)
* * *
В жовте листя фарбувала,
Урожай з полів зібрала.
Золотила вербам коси
Чарівна цариця — ...
(Осінь)
* * *
Хто за серпнем приходить,
Літо червоне проводить,
Бабине літо закликає,
В школу діток відправляє?
(Вересень)
* * *
Чарівник прийшов у ліс,
Фарби, пензлика приніс.
У діброві та садочку
Стали жовтими листочки.
(Жовтень)
* * *
Капле з неба, дахів, стріх
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад,
Що за місяць?
(Листопад)
* * *
Ці стрункі грибочки
Зайняли пеньочки.
Шапки в них кругленькі.
Кличуть їх ....
(Опеньки)
* * *
У барлогу піду спати,
Щоб зиму перечекати.
Коли тепло прийде назад-
І я повернуся до вас.
(Ведмідь)
* * *
Солов’їними гаями
відшуміло літо.
Вже холодними дощами
землю оповито.
У імлі сріблясто-сірій
журавлі летять у ...
(Вирій)
* * *
В кожушку рудому
вирушає з дому
припасти в комору
на зимову пору:
шишки та горішки,
ще й грибочків трішки.
(Білка)
* * *
Без рук, без ніг,
Під вікном стукає —
В хату проситься.
(Вітер)
* * *
То чорна, то сива
По небі ходила;
Набив її вітер —
Сльози розпустила.
(Хмара, дощ)
* * *
Довкола пеньочків
вмостились грибочки.
Більші та маленькі,
а звуться ...
(Опеньки)
* * *
Золоті метелики з дерева летять,
Крильцями своїми сумно шарудять...
(Листопад)
* * *
На городі восени
Лежать жовті кабани,
Прив’язані за хвости,
Щоб не здумали втекти.
(Гарбузи)
* * *
Листя жовте облетіло,
Парки та сади укрило.
Та поглянь на гілочки,
Що горять, немов свічки...
Восени зачервоніла
Рясно-рясно...
(Горобина)
* * *
В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав!
(Гриб)
* * *
Коли нема — чекають,
Коли прийду — тікають.
(Дощ)
Можна також запропонувати дитині вигадати загадку про осінь самостійно або з вашою допомогою. Нам здається, така ідея їй також сподобається.
ІІ. СКОРОМОВКИ
Скоромовка є чудовою вправою для удосконалення мовлення дитини, що у формі гри спонукає до чіткості і виразності мовлення.
- Під час промовляння логопеди радять батькам і педагогам звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова повільно та чітко, правильно вимовляючи складні звуки. Коли діти почнуть гарно вимовляти кожен звук, можна вже виконувати скоромовки в більш швидкому темпі.
Щоб перетворити процес промовляння у гру і потренувати голосовий апарат, можна повторювати скоромовки таким чином:
- пошепки-повільно;
- тихо-трішки швидше;
- голосніше-ще трішки швидше;
- дуже голосно-дуже швидко.
Можете при цьому «диригувати» рукою, показуючи різні рівні (знизу вгору чи навпаки), а дитина буде з відповідною силою голосу вимовляти звуки.
Доцільно також навчати дітей промовляти скоромовки з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму тощо.
Cкоромовки про осінню пору:
* * *
Стигле гроно винограду
Ганна принесла із саду.
* * *
В горішнику горішенька
Горішками обвішана.
Оришка і Тимішко
Обтрушують горішки.
* * *
У діброві — дуби,
Під дубами — гриби,
Трава — між грибами,
Хмарки — над дубами.
* * *
Край узлісся на осичці —
Листя шелестіло,
Лисенятам і лисичці —
Стежинку золотило.
* * *
Їжак, їжаченя,
Їздять по гриби щодня.
Їжачиха помагає,
Сироїжки їм збирає.
* * *
Лис малий і більший лис
По гриби ходили в ліс.
Заздрить білка в лісі лису
— Лис лисички ніс із лісу.
* * *
Стриб-стриб-стриб — підстрибує по стерні рідня:
Перепілка, перепел, перепеленя.
* * *
Чорно-білий чорногуз
У болото чорне вгруз.
* * *
Ми до школи швидко йшли,
Кущ шипшиновий знайшли.
Також пропонуємо вам під час прогулянки з дитиною роззирнутися навкруги, прислухатися до шурхоту листя, стукоту дощових крапель, шарудіння птахів і комах та спробувати вигадати власну скоромовку.
- А ще можна влаштувати Домашній фестиваль скоромовок: вивчайте скоромовки разом, а потім влаштуйте змагання — хто кого перескоромовить.
ІІІ. ВІРШІ
Вірші про осінь для дітей:
* * *
Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.
(Галина Шевчук)
ЖАБКА
Журилась під осінь малесенька жабка:
«Уже потемніла у соняха шапка
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще і досі зелена-зелена!»
(Лідія Повх)
ЗАЖУРИЛАСЬ КВІТКА
Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.
(Дмитро Павличко)
ОСІНЬ НАМАЛЮЮ
Вітерець-пустунець
Між дерев гарцює.
Я візьму свій олівець,
Осінь намалюю.
Верби в жовтому вбранні
Опустили віти.
Відлітають журавлі,
Журяться за літом...
(Валерій Зінченко)
ІДЕ ОСІНЬ
Вже зриває вітер
Золото беріз.
Застогнали віти,
Похилились вниз.
Листячко тріпоче,
Сумно шелестить,
Заховатись хоче,
Боязко тремтить.
Осінь йде полями,
Стелить килими.
Вже не за горами
Білий кінь зими.
(Марко Вовчок)
ЖОРЖИНИ
Уже і вересню кінець,
Настали дні холодні,
До нас, я чула, морозець
Прийде вночі сьогодні.
Впаде на луки, на гаї,
Побілить лист на вишні...
Погасить сонечка мої —
В саду жоржини пишні.
Та я морозцеві тому
Не дам жоржин стоптати:
На руки ніжно їх візьму
І понесу до хати!
(Марія Познанська)
ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
(Анатолій Житкевич)
ОСІНЬ
Коли вона загляне в сад -
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть наче мед.
Коли огляне баштани -
Надмуться гордо кавуни.
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках -
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим:
— Заходь у гості, щедра осінь!
(Інна Кульська)
ОСІНЬ ПЕНЗЛИКА ВЗЯЛА
Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички, дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки...
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.
(Марія Пономаренко)
БІЛОЧКА ВОСЕНИ
На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай-но
Ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.
Буде холодно на дворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!
Але білочці не спиться.
Дятел стукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.
(Ліна Костенко)
ЛЕЛЕКИ
Ходять лелеки по лузі,
Ходять лелеки у тузі:
Завтра у вирій далекий
Будуть летіти лелеки.
Шкода їм кидати літо.
В рідному краї, а треба,
Треба у вирій летіти:
Он уже осінь у небі.
Ой, уже осінь усюди
Сіє туманами мжичку!
Скоро вже холодно буде:
Жаби ховаються в річку.
Завтра ранесенько-рано,
Сонце лиш сходити стане,
В сизім осіннім тумані
Клекіт лелечий розтане.
(Марія Познанська)
Я НАМАЛЮЮ ОСІНЬ
Я намалюю осінь у селі:
Над річкою схилю журливі верби,
Вони іще в красі, хоча й сумні,
Хмаринки білі кину в воду з неба.
Я намалюю осені лице:
Очиці з терну, губоньки з калини,
Все інше домалюю олівцем,
Берізок насаджу серед долини.
Я намалюю осінь і засну,
Порину в тихий стан, напівказковий,
Омріяну чекатиму весну
Під килимом, м’якесеньким, листковим.
Я намалюю осінь...
(Ганна Верес)
Сподіваємося, наша добірка забавлянок сподобається вашим діткам. Бажаємо вам теплого та затишного осіннього дозвілля!
