Вже багато років до українських діток приходять два дідусі з подарунками — Святий Миколай і Дід Мороз. Їх чекають з нетерпінням, їм пишуть листи і вчать віршики. Та чи знають наші діти, чому саме ці дідусі їх вітають зі святами?
Пропонуємо сьогодні познайомитися з деталями «біографій» Святого Миколая і Діда Мороза, аби бути готовими до запитань своїх маленьких чомусиків.
Десять цікавих фактів і легенд про Святого Миколая:
1) Святий Миколай — це християнський священник, який завдяки своїм вчинкам був канонізований до лика святих. Тобто це — реальна історична постать, а не вигаданий казковий персонаж. Народився Миколай в родині греків у III столітті нашої ери в місті Патарі, в Римській імперії. Зараз це територія сучасної Туреччини.
- На основі археологічних та анатомо-антропологічних досліджень європейські вчені з’ясували, як виглядав святий Миколай. Він був невисокого зросту (167 см), мав карі очі, смагляву шкіру. чітко виражене підборіддя і вилиці.
2) Миколай ріс у дуже побожній родині, згодом став єпископом міста Міри, найбільшого міста Лікії (зараз місто Демре, Туреччина).
- Відомо, що в молодості Миколай здійснив паломництво до Єгипту та Святої Землі (Палестини).
3) Коли його батьки померли, він отримав великий спадок, але не став жити заможно. Натомість гроші він поступово, невеликими частинами, роздав бідним. Про його добрі вчинки було складено чимало легенд.
- Цікава історія-легенда про трьох сестер, які не могли вийти заміж, тому що жодна з них не мала приданого. Згідно зі звичаями тих часів, дівчата були змушені стати повіями.Аби цього не сталося, Миколай потайки вночі через вікно підкинув у їхню домівку 3 мішечки із золотими монетами, на які кожна з дівчат змогла придбати собі придане та вийти заміж.
Дослідники сходяться на думці, що саме завдяки цій легенді засновано традицію анонімних подарунків у День святого Миколи, особливо бідним та дітям.
4) Святий Миколай став сиротою у зовсім юному віці, тому його вважають опікуном усіх сиріт. Крім того, він вважається покровителем мандрівників та моряків. Так, його дуже шанують у Греції, Нідерландах та інших морських країнах.
5) Під час переслідувань християн Святого Миколая ув’язнили майже на 20 років.
- Професор Луїджі Мартіно, який проводив антропологічні досліди над тілом святого, зазначає: «Пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святитель Миколай у в’язниці — його катували на дибі». Ці зміни викликані довгим багаторічним впливом тюремного холоду і вогкості.
6) Помер Миколай 19 грудня 345 року (за юліанським календарем). Католики ж вшановують його пам’ять 6 грудня.
- У 1087 році італійські купці, побоюючись, що з останками щось станеться під час занепаду Візантійської імперії, викрали мощі з гробниці у Мірі й переправили їх до Італії, в місто Барі. Саме там, у базиліці Святого Миколая, вони зберігаються досі.
7) День Святого Миколая перетворився на дитяче свято, найімовірніше, у середньовічній Німеччині, де напередодні свята батьки дарували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в дива святого.
- За легендою, Святий Миколай проживає в Раю. Але, раз на рік, він спускається на землю, щоб відвідати діток та зробити їм подарунки за чемність, гарну поведінку та старанне навчання.
Подарунки клали в черевики чи у шкарпетки, що сушилися на каміні. Неслухняним діткам клали різку. З Німеччини звичай поширився до Австрії, Польщі, звідки, ймовірно, перейшов на українські землі.
8) В Україні святкування Дня святого Миколи стало поширеним у XIX столітті, коли в Галичині почало розвиватися шкільництво. Напередодні свята діти вчили пісні та віршики, проводили конкурси та змагання.
- За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня святий Микола приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей на заході України встановилася традиція писати святому Миколаю листа, у якому дитина вказує, що хорошого та поганого вона вчинила протягом року, і просити про подарунки. Крім того, на Західній Україні для подарунків від Миколая ставлять на підвіконня черевички.
9) Після встановлення радянської влади вшанування святого в Україні було заборонено. Згодом, у 1937 році, на заміну йому створили Діда Мороза, який дарує подарунки на Новий Рік.
- Однак на Західній Україні та в Центральній Україні традиція збереглася і була відроджена 19 грудня 1990 року, коли в Києві влаштували перше офіційне свято Миколая дітей-сиріт та дітей з багатодітних сімей.
10) Наразі в Україні існує резиденція Святого Миколая, яка знаходиться у Карпатах, у Національному природному парку «Гуцульщина». Туди кожен може завітати на екскурсію до доброго дідуся.
Три цікаві факти про Діда Мороза:
1) Дід Мороз — це казковий персонаж, створений на основі слов’янського фольклору. У давніх вірування наших предків існував образ Мороза — повелителя зимових холодів. Його уявляли в образі дідуся низенького зросту з довгою сивою бородою, який бігав полями і стукотом викликав тріскучі морози.
- Це божество також називали Морозком, Карачуном, Студенцем, Тріскуном, Зимником тощо. В давнину наші пращури намагалися всіляко задобрювати Мороза, запрошуючи його до святкового столу: «Мороз, мороз. Іди до нас кутю їсти».
Фольклорист, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України Олена Чебанюк відзначає: «З усього видно, що сценарій радянського нового року писали добре обізнані з історією вірувань науковці. Адже зуміли зберегти язичницькі традиції».
- З язичницькими символами, збереженими у радянському Новому році, можна ознайомитися за посиланням в інтерв’ю Олени чебанюк.
2) У звичному нам образі Дід Мороз вперше з’явився в 1937 році, коли в СРСР було вирішено замінити різдвяні святкування — новорічними, а Святого Миколая — власним персонажем.
- Дід Мороз урочисто дебютував у Кремлівському палаці. Його зображують у довгій до п’ят синій або червоній шубі, підперезаній поясом, з довгою білою бородою, в хутряній шапці й валянках.
3) Російський Дід Мороз став єдиним серед «різдвяних» дідусів, який має внучку — Снігуроньку.
- З’явилася Снігуронька у 1873 році завдяки однойменній п’єсі-казці Олександра Островського. Цікаво, що в п’єсі Снігуронька — дочка Мороза та Весни, холодна та байдужа до людських почуттів. Онучкою її вже зробили радянські ідеологи, аби надати образу дитячих рис.
До створення зовнішнього вигляду Снігуроньки мали відношення декілька відомих художників: Віктор Васнецов, Михайло Врубель, Микола Реріх. Сучасний вигляд Снігуроньки увібрав у себе окремі риси художніх версій всіх трьох майстрів.
Сподіваємося: наш коротенький екскурс в історію був для вас корисним та пізнавальним. Гарних вам свят у колі родини!
