Ось і наступила найбільш очікувана пора року діток і багатьох дорослих. Час, коли всі мимоволі починають вірити у диво, чекати снігу і веселих свят. Природа теж відчуває прихід зими: землю сковує мороз, майже всі дерева вже стоять без листя, а лісові звірі одягаються в теплі кожушки чи впадають у сплячку.
Гарним способом ознайомлення діток з зимовими турботами і змінами в природі є використання загадок, скоромовок та поетичних творів. До того ж, вони тренують пам’ять, збагачують словниковий запас, розвивають мислення і мовлення дитини.
Тому сьогодні пропонуємо вам добірку цікавих забавлянок про зиму і її сезонні явища.
І. ЗАГАДКИ
Мабуть, немає жодної дитини, яку б не зацікавив процес відгадування загадки. Адже це весело й цікаво. А ще — корисно для розумового розвитку.
1) Загадки про зиму та зимові явища в природі (українською мовою):
* * *
Раптом в лісі посвітліло,
Стало всюди чисто й біло.
А тепла чогось нема.
Це прийшла до нас...
(Зима)
* * *
Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє — коли це буває?
(Взимку)
* * *
Кружляє ніжний білий пух,
Міняє зайчик свій кожух.
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички.
Ведмідь в берлозі вже дріма...
Яка пора, скажіть?..
(Зима)
* * *
Прийшла до нас бабуся
у білому кожусі.
Поля причепурила —
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна?
(Зима)
* * *
Розсипає з неба сніг
Білим килимом до ніг.
Миколайчики приносить,
Новий рік у гості просить.
(Грудень)
* * *
Новий рік розпочинає,
Зі святами привітає,
Діток щедрувати водить,
На ялинці хороводить.
(Січень)
* * *
Із морозом бешкетує,
Сніговіями лютує.
Бо, напевно, добре знає,
Що зима уже минає.
(Лютий)
* * *
Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають,
І малюночки зникають.
(Мороз)
* * *
Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто...
(Сніг)
* * *
Він легкий, неначе пил,
З неба він летить без крил,
Наче мох, м’який-м’який,
І холодний, і блідий.
З’їсть його весною сонце.
Хто скоріш вгадає —
Що це?
(Сніг)
* * *
На долоню зірка впала,
Я дмухнув — вона розтала.
То не зірка вже, краплинка,
А була вона...
(Сніжинка)
* * *
У небі їжачки літають,
А візьмеш в долоньки — тануть.
(Сніжинки)
* * *
Для пташок у цій хатинці
Є завжди смачні гостинці.
Сойки, снігурі, синички —
Всі летять до ...
(Годівнички)
* * *
Зимно стало дуже-дуже,
Аж замерзли всі калюжі
І за щічки щипле хтось.
То прийшов Дідусь...
(Мороз)
* * *
Росте вона холодною зимою,
Росте вона додолу головою,
А тільки сонечко засяє,
Вона заплаче і розтане.
(Бурулька)
* * *
Взимку скляр прийшов на річку
Наче склом накрив водичку.
Бавитися там не слід —
Бо крихкий на річці...
(Лід)
Автор — Юлія Турчина
* * *
Дерев’яні коні по снігу йдуть,
А в сніг не провалюються.
(Лижі)
* * *
У зимову веселу пору
Ми — кращі друзі дітвори.
Вивозять діти нас на гору,
А ми веземо їх з гори.
(Санки)
* * *
Зроблений зі снігу,
В нього ніс — морквинка.
Нас розвеселяє
Він біля будинку.
До морозу й вітру
Цей товстунчик звик.
Від тепла і сонця
Тане...
(Сніговик)
* * *
Ой, немає їм ціни!
По льоду біжать вони —
Швидконогі...
(Ковзани)
* * *
Невеличкі дві хатини,
В них м’які і теплі стіни.
По п’ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.
(Рукавички)
* * *
З неба падають сніжинки,
Люди всі несуть ялинки.
Рік старий кудись утік —
Так приходить...
(Новий Рік)
* * *
Що за гостя в нас така:
І зелена, і струнка,
Зірка сяє угорі,
На гіллячках —ліхтарі,
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки і горішки.
(Новорічна ялинка)
2) Загадки про зиму та зимові явища (російською мовою):
* * *
После осени пришла.
И сугробы намела.
(Зима)
* * *
Запорошила дорожки,
Разукрасила окошки,
Радость детям подарила
И на санках прокатила.
(Зима)
* * *
С каждым днем все холоднее,
Греет солнце все слабее,
Всюду снег, как бахрома, -
Значит, к нам пришла...
(Зима)
* * *
На поля и на луга
До весны легли снега.
Только месяц наш пройдет,
Мы встречаем Новый Год.
(Декабрь)
* * *
На морозце от зари
Заалели снегири.
Эй, мороз, сильней ударь,
Начинай же год, ...
(Январь)
* * *
После брата Января
Служить очередь моя.
Помогают мне два друга:
Снежная метель и вьюга.
(Февраль)
* * *
Жил я посреди двора,
Где играет детвора,
Но от солнечных лучей
Превратился я в ручей.
(Снеговик)
* * *
Что за чудо-покрывало?
Ночью все вдруг белым стало.
Не видать дорог и рек -
Их укрыл пушистый...
(Снег)
* * *
Что за звёздочки такие
На пальто и на платке -
Все сквозные, вырезные,
А возьмёшь — вода в руке?
(Снежинки)
* * *
Змейкой вьются по земле,
Воют жалостно в трубе,
Засыпают снегом ели.
Это — зимние...
(Метели)
* * *
И не снег, и не лед,
А серебром деревья уберет.
(Иней)
* * *
Подышал он на окно -
Вмиг покрылось льдом оно.
Даже веточки берез
Инеем укрыл...
(Мороз)
* * *
Зацепилась за карниз
И растет, как шишка, вниз.
(Сосулька)
Можна також запропонувати дитині вигадати загадку про зиму самостійно або з вашою допомогою. Гадаємо: їй сподобається така ідея.
ІІ. СКОРОМОВКИ
Під час промовляння скоромовок логопеди радять батькам і педагогам звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова повільно та чітко, правильно вимовляючи складні звуки. Коли діти почнуть гарно вимовляти кожен звук, можна вже виконувати скоромовки в більш швидкому темпі.
Щоб перетворити процес промовляння у гру і потренувати голосовий апарат, можна повторювати скоромовки таким чином:
- пошепки-повільно;
- тихо-трішки швидше;
- голосніше-ще трішки швидше;
- дуже голосно-дуже швидко.
Можете при цьому «диригувати» рукою, показуючи різні рівні (знизу вгору чи навпаки), а дитина буде з відповідною силою голосу вимовляти звуки.
Доцільно також навчати дітей промовляти скоромовки з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму тощо.
1) Cкоромовки про зимову пору (українською мовою):
* * *
Взимку біла вся земля,
Ковзани бере маля.
* * *
Завірюха залетіла,
Замести усе хотіла.
Загула, заметушилась,
За пагорби зачепилась.
(Юлія Хандожинська)
* * *
Біла ковдра землю вкрила,
А озера — біла крига.
* * *
Ген стрибають на морозі
Три ворони на дорозі.
За скоринкою погнались,
На все горло розкричались.
* * *
Притрусив сніжок стіг сіна
І санчата притрусив.
Уже снігу — по коліна,
А він сипле з усіх сил!
* * *
А тим часом спритний Гриць
Годував з руки синиць.
* * *
Ніс сміхунчик сміху міх —
сміх розсипався на сніг.
(Володимир Лучук)
* * *
Миші в шафі шаруділи
Шість шарфів шерстяних з`їли.
* * *
Шило шубку Шурі шило,
Шовком, шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.
2) Cкоромовки про зимову пору (російською мовою):
* * *
Белый снег, белый мел, белый заяц тоже бел.
А вот белка не бела — белой даже не была.
* * *
Подарили Валеньке маленькие валенки.
* * *
Иней лег на ветки ели,
Иглы за ночь побелели.
* * *
Пусть метет метелица,
Белым снегом стелется.
А мы валенки надели —
Не боимся мы метели.
* * *
Сыплет, сыплет снег с небес.
Спит под снегом зимний лес.
Сонный сад в снегу стоит.
Сад под снегом тоже спит
* * *
У шапки-ушанки шнурочки на ушках,
Чтоб кверху завязывать шапкины ушки.
Також пропонуємо вам під час прогулянки з дитиною роззирнутися навкруги, прислухатися до рипіння сніжку під ногами, завивання вітру в кронах дерев, перегукування птахів, і спробувати вигадати власну скоромовку.
- А ще можна влаштувати Домашній фестиваль скоромовок: вивчайте скоромовки разом, а потім влаштуйте змагання — хто кого перескоромовить.
ІІІ. ВІРШІ
1) Вірші про зиму для дітей (українською мовою):
* * *
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
(Платон Воронько)
* * *
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.
(Любов Забашта)
* * *
Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка.
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
(Леонід Куліш-Зіньків)
* * *
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі — лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
(Володимир Кленц)
ЗИМА
Одяглися люди в шуби,
натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
сосни в і нею застигли.
І під кригою на дні
сплять у річці окуні.
А під снігом в підземеллі,
в земляній м’якій постелі,
де немає світла дня,
причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці -
спить вона, мов па перинці,
й тихо снить хороші спи
про веселі дні весни.
(Наталя Забіла)
ЗИМА ОСЬ-ОСЬ ПРИЛИНЕ
Пов’яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.
Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.
В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.
Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
над нею загуля.
Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.
(Дмитро Мегелик)
ВИПАВ СНІГ
Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.
У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!
(Наталя Забіла)
НОВОРІЧНА ЯЛИНКА
Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
— грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!
(Максим Рильський)
ОЙ, ЛЕТЯТЬ СНІЖИНКИ
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій...
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
(Грицько Бойко)
ЯЛИНКА В ДИТСАДКУ
Сьогодні в нас ялинка
В дитячому садку.
Засніжена хатинка
Під нею у кутку.
В хатинці на порозі
Снігурочка сама.
А Дідуся Мороза
На святі ще нема.
І ми, немов сніжинки,
Кружляєм у танку,
Ми пісню круг ялинки
Співаємо дзвінку:
— Мети, мети, метелице,
Лети, лети, сніжок!
Хай Діду пухом стелиться
Дорога в дитсадок.
(Коломієць Тамара)
СІЧЕНЬ
Мороз всі вікна заплете
Льодком, мов павутинкою.
До нас Снігуронька прийде
З веселою ялинкою.
І рік новий почнеться враз
І з нами привітається.
З нових ялинкових прикрас
В нас січень починається.
Січе сніжком, скрипить саньми,
Та ми його не лаємо —
Самі ж володаря зими
Ми січнем називаємо.
(Андрій М’ястківський)
СВЯТВЕЧІР
На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим ангелом летить
(Надія Гуменюк)
2) Вірші про зиму для дітей (російською мовою):
ЗИМУШКА-ЗИМА
В ледяной карете мчится
Зимушка-зима,
Ветер крыльями стучится
В сонные дома.
Расцветают скверы, парки
Снежной белизной.
И мороз возводит арки
Над тропой лесной.
(Татьяна Бокова)
ЗИМА-РУКОДЕЛЬНИЦА
Снова в заботах зима-рукодельница -
Пусть потеплее природа оденется.
Много зима заготовила пряжи,
Белые вещи без устали вяжет:
Сонным деревьям — пушистые шапки,
Ёлочкам — варежки вяжет на лапки.
Шила, вязала и очень устала!
— Ах, поскорее весна бы настала...
(Елена Явецкая)
БЕРЁЗА
Белая береза под моим окном
Принакрылась снегом, точно серебром.
На пушистых ветках снежною каймой
Распустились кисти белой бахромой.
И стоит береза в сонной тишине,
И горят снежинки в золотом огне.
А заря, лениво, обходя кругом,
Обсыпает ветки новым серебром.
(Сергей Есенин)
СНЕЖОК
Снежок порхает, кружится,
На улице бело.
И превратились лужицы
В прозрачное стекло.
Где летом пели зяблики,
Сегодня — посмотри! —
Как розовые яблоки,
На ветках снегири.
Снежок изрезан лыжами,
Как мел, скрипуч и сух.
И ловит кошка рыжая
Веселых белых мух.
(Зинаида Александрова)
САМЫЙ ГЛАВНЫЙ ИЗ ГОСТЕЙ
— Кто в нарядной теплой шубе,
С длинной белой бородой,
В Новый год приходит в гости,
И румяный, и седой?
Он играет с нами, пляшет,
С ним и праздник веселей!
— Дед Мороз на елке нашей
Самый главный из гостей!
(Ирина Черницкая)
КУДА В МАШИНАХ СНЕГ ВЕЗУТ?
Куда в машинах снег везут?
Наверно, в странах жарких
Его ребятам раздают
На Новый год в подарках,
Получат полные кульки -
И все бегом играть в снежки!
Снежки не долетают,
На жарком солнце тают,
И только лужи там и тут...
Куда в машинах снег везут?
(Ирина Токмакова)
СТАРЫЙ ГОД
Все ждут, конечно, Новый год,
А я — жалею Старый.
Ведь он совсем от нас уйдет!
Мне даже грустно стало.
А я уже привык к нему,
Я за год с ним сдружился.
Я с ним сдружился потому,
Что плавать научился,
Что море видел первый раз
И что сестренка родилась.
Мне правда грустно стало,
Что год уходит Старый.
(Елена Григорьева)
Сподіваємося: ця добірка забавлянок сподобається вашим діткам. Бажаємо вам веселої та затишної зими!
