Саморегуляція — це уміння визначати свої емоції і коригувати поведінку залежно від ситуації. Складно переоцінити важливість цієї навички та її вплив на різні сфери нашого життя. Тож у сьогоднішній статті ми підготували професійні поради для розвитку навички саморегуляції дітей 3-6 років від фахівців у сфері психології та педагогіки — команди UNICEF Ukraine, Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» та відомого українського психолога Світлани Ройз.
- Інші їхні рекомендації щодо розвитку важливих навичок у дошкільнят можна знайти на платформі «НУМО».
Як розвинути навичку саморегуляції дошкільника?
За словами розробників, регулювати свої реакції дитина зможе ближче до 7 років, коли її дії та поведінка стануть більш усвідомленими і керованими. А до цього віку великий внесок у розвиток навички саморегуляції роблять батьки та педагоги.
Наводимо 10 ПОСТУПОВИХ КРОКІВ (сходинок) до розвитку навички:
1 СХОДИНКА — ДИТИНА ЗНАЄ ТА ДОТРИМУЄТЬСЯ РЕЖИМУ ДНЯ
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Як ви гадаєте, чи орієнтується моя дитина в тому, що її очікуватиме впродовж дня?
Ідеї для розмови:
Можна розповісти дитині історію з власного досвіду. Наприклад, про те, якого хорошого «помічника» (розклад дня) ви мали в дитинстві та як він вам допомагав. Тому що коли ви прокидалися вранці, то інколи забували почистити зуби. Однак потім вам почав нагадувати про це «помічник».
Завдання:
Складіть разом із дитиною режим дня, позначаючи послідовність режимних моментів символами, зрозумілими дитині.
2 СХОДИНКА — ДИТИНА ДОТРИМУЄТЬСЯ ЧЕРГИ: може почекати, коли це важливо (у кав’ярні, під час гри тощо)
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Дитині важко дотриматися черги на гойдалку, коли ми гуляємо. Як навчити її цього?
Ідеї для розмови:
1) Розкажіть дитині історію, як ви не могли знайти іграшку, але хотіли отримати її тут і зараз. Ви пожалілися мамі. Вона присіла, глянула вам в очі й пообіцяла допомогти, коли домиє посуд. Ви дочекалися маму й разом швидко знайшли іграшку.
2) Запитайте в дитини, чи є користь від терпіння й наполегливості в повсякденному житті? Коли вони нам потрібні?
3) Обговоріть з дитиною, що нам допомагає стримуватися.
Ігри та поради:
1) Корисними будуть ігри в піжмурки або в мовчанку, які допомагають тренувати терплячість.
2) Діти схильні до наслідування, тому, стоячи в черзі, намагайтеся не нервувати. Протягом очікування можна пограти в гру (наприклад, асоціації). Час пролетить непомітно, а дитина зрозуміє, що терпіння — дієвий спосіб отримати бажане.
3 СХОДИНКА — ДИТИНА МОЖЕ РОБИТИ ПОСЛІДОВНІ ДІЇ, САМА СТВОРЮЄ ПРОСТИЙ АЛГОРИТМ ДІЙ
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Дитина намагається робити щось послідовно, але швидко відволікається й плутається, сердиться на себе. Як їй допомогти?
Ідеї для розмови:
Можна розповісти дитині, як ви в дитинстві зацікавилися тим, що готує мама на кухні, і теж захотіли зварити кашу. У рольовій грі разом повторіть алгоритм приготування каші.
Цікаві ігри та вправи:
1) «Нагадайки»: наприклад, від столу до мийки може вести зелена стрілка, що нагадує прибрати посуд після обіду. У ванні можна прикріпити малюнок з усміхненим ротом, в який малюк щодня домальовує зуб після чищення.
2) Гра «Робот»: дитина перетворюється на інженера, який програмує робота для виконання певної дії. Вона має назвати послідовність кроків, які необхідно виконати роботу (наприклад, щоб іти вперед, підняти праву ногу, зігнути коліно тощо).
3) Гра «Одягни ляльку»: дитина розкладає одяг у порядку вдягання. Можна жартома провокувати спочатку покласти шубу, потім — білизну.
4 СХОДИНКА — ДИТИНА ДОТРИМУЄТЬСЯ ПРАВИЛ ГРИ, РЕАГУЄ НА «СТОП»
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Чи може моя дитина зупинитися під час гри, коли це важливо?
- Чи завжди вона дотримується правил?
- Що допомагає навчитися їх дотримуватися?
- Що мені робити, коли дитині не вдається дотримуватися правил?
Ідеї для розмови:
Розкажіть дитині про гру «Фігуро, замри». Акцентуйте увагу дітей на тому, як усі намагалися дотримуватися правил і писля слова «замри» не рухалися. Запропонуйте пограти в таку гру.
Цікаві ігри та вправи:
Гра «Світлофор». Один з батьків — світлофор, а дитина — машина. Усі переміщуються по кімнаті, коли горить зелений. Якщо ж світлофор каже «червоний», машини зупиняються. Можна помінятися з дитиною ролями.
- За допомогою такої гри дитина дізнається про важливі правила і отримує досвід «зупинись, коли це важливо». Так можна розпочати розмову про правила дорожнього руху й важливість слова «стоп».
5 СХОДИНКА — ДИТИНА ЗАВЕРШУЄ ЗАНЯТТЯ (прибирає за собою)
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Чи вдається моїй дитині самостійно прибирати за собою?
- Якими словами ви заохочуєте таку самостійність/уміння?
Ідеї для розмови:
Можна розповісти дитині, як ви любили ліпити з тіста (майструвати), як вам завжди вдавалося все швидко й самостійно прибрати, як ви пишалися цим, як вас хвалили батьки: «Ти так добре прибрав! Дуже швидко й охайно!».
Цікаві ігри та вправи:
1) Гра «Перетворення на підйомний кран». Доторкніться до дитини «чарівною паличкою», яка перетворить її на підйомний кран або самоскид. Дитина може підняти й перемістити іграшку до місця зберігання (ящик). Щоразу, завершуючи дію, плескайте в долоні й вигукуйте: «Ура!».
2) Розділіть великі для дитини завдання на маленькі кроки. Запитуйте в дитини, з чого вона розпочне.
6 СХОДИНКА — ДИТИНА РОЗУМІЄ ТА МОЖЕ ПОЯСНИТИ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ГРУПІ
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Чи розуміє дитина правила групи?
- Чи вдається їй дотримуватися цих правил?
- Що допомагає їй у цьому?
Ідеї для розмови:
Розкажіть, як відвідували садочок, де вам з дітьми часто хотілося бігати. Вихователька піднімала руку вгору й нагадувала про правило: рухатися групою спокійно. А щоб ми не забували про правила, на стіні були картинки-нагадування.
Ігри та поради:
1) Коли поведінка дитини здається непродуктивною, розробники радять виконати такий алгоритм дій:
- проаналізувати поведінку дитини і припустити, яка потреба дитини її зумовила;
- назвати емоцію/потребу дитини;
- запропонувати дію, що змінить поведінку.
2) Гра в цуценят, які дістають щось зі столу, дряпають підлогу, скавучать. Хтось із батьків має підійти до «цуценяти», пригорнути, пояснити, що так робити не можна, і встановити правила, які допоможуть змінити поведінку.
7 СХОДИНКА — ДИТИНА СКЕРОВУЄ ПОВЕДІНКУ Й ЕМОЦІЇ В ІНШЕ РУСЛО ЗА НАЯВНОСТІ ДОПОМОГИ (просить про допомогу)
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Коли дитина засмучена, чи вдається їй самій переключитися на щось інше?
- Як ми, дорослі, можемо допомогти в цьому?
Ідеї для розмови:
Розкажіть, як дорослі просять про допомогу одне в одного. Наголосіть: просити про допомогу — сила, а не слабкість.
Ігри та поради:
1) Гра «Канатоходець». Розкладіть на підлозі яскраву мотузку. Дитина ходить по ній, балансуючи. За потреби підтримуємо дитину й розповідаємо про важливість «страховки».
2) Використовуйте іграшками, які говорять «Допоможи мені, будь ласка».
3) Читаючи книжку чи дивлячись мультфільм, звертайте увагу на те, як герої просять про допомогу та хто їм допомагає.
4) Говоріть дитині, що вона завжди може розраховувати на вашу допомогу.
5) Стежте за словами: не «йду пожаліти», а «підійди, поспівчуваю».
8 СХОДИНКА — ДИТИНА ВИРАЖАЄ ГНІВ (ЧИ ІНШІ ПОЧУТТЯ) ЗА ДОПОМОГОЮ СЛІВ
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Чи може дитина пояснити свій гнів, смуток, злість? Якими словами?
- Що допомагає їй пояснити причину її гніву?
Ідеї для розмови:
Можна розповісти, як ви колись не отримали бажаної ролі героя в казці. Згадайте, як важко було сказати, що ви ображені, і що висловити свою образу допомогла вихователька, запитавши: «Ти зараз засмучений? Ти гніваєшся? Що тебе засмутило?». І ви відповіли: «Я злюся, бо мені не дісталася роль».
Цікаві ігри та вправи:
1) Гра «Барометр емоцій»: великий палець вгору — радість, вниз — смуток, убік — злість. Ставимо запитання «Як ти почуваєшся?». Дитина показує жест, а потім озвучує емоцію.
2) Намалюйте емоції на картках. Проживаючи певну емоцію, дитина бере відповідну картку й розповідає, що відчуває (можемо показати самі).
9 СХОДИНКА — ДИТИНА МОЖЕ ПОЯСНИТИ СВОЮ ПОВЕДІНКУ Й ПОПРОСИТИ ПРО ДОПОМОГУ, ЯКЩО ЦЕ ПОТРІБНО
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Як заохотити дитину пояснювати свою поведінку?
Ідеї для розмови:
Розкажіть, як одного разу у вас зламалася машинка (лялька) і як ви засмутилися. Потім ви звернулися до дідуся по допомогу й разом полагодили іграшку. Тоді дідусь сказав вам, що ви завжди можете звернутися по допомогу, коли це потрібно.
Цікаві ігри та вправи:
1) Обіграйте разом з дитиною ситуації, в яких вона має казати «тому що». Наприклад, «я всміхаюся, тому що...».
2) Граємо в чарівника, який знає все про емоції (може показати емоцію, розказати про неї). Дитина може «перетворювати» вас на різні емоції, а ви маєте запропонувати дитині розказати про цю емоцію. Наприкінці скажіть, що кожен з нас може бути чарівником, перетворюючи емоції.
10 СХОДИНКА — ДИТИНА ЗНАЄ ТА ВИКОРИСТОВУЄ ЗАПРОПОНОВАНІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ
- Копінг-стратегія (від англ. «coping» — долати) — це спосіб подолання стресової ситуації.
Запитання, які можна поставити вихователям або психологу:
- Коли дитина розлючена (засмучена тощо), що допомагає їй заспокоїтися?
Ідеї для розмови:
Можна розповісти дитині, що в дитинстві вам було важко стримувати гнів. Мама відкрила вам таємницю про те, як із цим упоратися. Вона підготувала «чарівну коробку» з газетами, папером та олівцями, сказавши: «Коли хочеться все руйнувати, відкрий її та шматуй газети досхочу». Після цього я почувався дуже добре.
Цікаві ігри та вправи:
1) Гра «Намалюй свій стан». Ви називаєте емоційний стан («я злюся»), а дитина малює, на що це схоже. Це може бути не малюнок, а просто штрихування.
2) Зробіть «оголошення» з наліпками, які показують, що можна робити для заспокоєння (випити води, попросити обійняти, глибоко подихати).
3) Вигадайте «віршики-замовляння» від образи, злості, суму тощо.
Бажаємо успіхів на шляху опанування цієї важливої навички!
- Радимо також ознайомитися з нашою статтею «Ігри та поради для розвитку емоційної компетентності дошкільника».
