13 липня 2021 року Міністерство освіти і науки (МОН) затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.
- З повним текстом наказу можна ознайомитися за посиланням на сайті МОН.
А в сьогоднішній статті ми вирішили опублікувати найважливіші тези документу.
На що спрямоване оцінювання учнів?
МОН рекомендує розглядати оцінювання як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють. Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею.
Оцінювання доцільно здійснювати з метою:
- створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці;
- формування у нього/неї компетентностей та умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб;
- визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.
Згідно з Державним стандартом початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:
- формувального оцінювання, мета якого — відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
- підсумкового оцінювання, мета якого — співвіднести навчальні досягнення учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.
Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб’єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/її до самооцінювання/взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.
Які результати навчання будуть оцінювати?
Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання — це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які дитина здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.
Враховуючи вікові особливості учнів 1-4 класів, МОН рекомендує виокремлювати:
- об’єктивні результати навчання — знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов’язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти;
- особистісні надбання учня/учениці, які дитина виявляє у процесі досягнення результату навчання (активність, ініціативність, старанність, наполегливість, комунікабельність, здатність співпрацювати, самостійність, відповідальність, ціннісні ставлення).
Як зміняться оцінки?
- МОН пропонує визначати оцінку як показник навчально-пізнавальної діяльності учнів.
На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета або курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учнів, яка крім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.
Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності МОН пропонує оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня результату — рівневою оцінкою.
- Зауважимо, що вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово.
Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами:
- П — «початковий»;
- С — «середній»;
- Д — «достатній»;
- В — «високий».
Для його визначення МОН пропонує використовувати Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (додаток 1). Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання.
- Переглянути додаток можна за прикріпленим посиланням.
Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах — вербальною оцінкою, у 3-4 класах — або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу на підставі рішення його педагогічної ради.
Як правильно формулювати оцінювальні судження?
Основою для формулювання оцінювальних суджень МОН пропонує вважати Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання (посилання наводили вище) та очікувані результати, окреслені в освітній програмі.
Учителю пропонується співвідносити результат виконаного завдання з описом характеристики результатів навчання, конкретизувати його відповідно до змісту завдання, передбаченого для досягнення очікуваного результату, та озвучити/записати оцінювальне судження.
- До прикладу, в Орієнтовній рамці зазначено: визначає спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами. На його основі учитель формулює судження: «Ти правильно обрав пам’ятку для пояснення способу обчислення, водночас дотримуйся послідовності дій».
В оцінювальному судженні вчитель має розкрити прогрес учнів і дати поради щодо подолання труднощів (за їх наявності) у досягненні очікуваних результатів навчання. Оцінювальне судження, зазвичай, виражає не лише емоційне сприйняття результату роботи учня, його прогресу (типу «Молодець!», «Чудово!»), а розкриває суть досягнутого учнем результату відповідно до конкретних очікувань.
- Наприклад, «Іменники в тексті визначено правильно, однак перевір написання слів у рядку...», «Дякую за старанність, хід розв’язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за № 102 на с.34» тощо).
МОН закликає педагогів не допускати формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини.
Кому можна повідомляти оцінку учня/учениці?
У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).
Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці. Учитель може самостійно обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв’язку.
Примірні зразки свідоцтв досягнень учнів можна переглянути та завантажити за прикріпленим посиланням:
- Свідоцтво досягнень учня/учениці 1-2 класу (додаток 2);
- Свідоцтво досягнень учня/учениці 3-4 класу (додаток 3).
У свідоцтві досягнень учня пропонується надавати розгорнуту характеристику результатів навчання учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Обидва примірні зразки свідоцтв досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків».
- Зауважимо, що примірні зразки свідоцтв досягнень учнів можуть бути доповненими з урахуванням особливостей освітньої програми закладу загальної середньої освіти.
МОН повідомляє, що нові методичні рекомендації з питань оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів мають рекомендаційний характер. Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників заклад загальної середньої освіти може розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів, дотримуючись таких її ключових показників:
- система оцінювання дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив постійного розвитку відповідно до власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом;
- система оцінювання не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями;
- система оцінювання має відповідати концептуальним засадам Нової української школи та сприяти досягненню обов’язкових результатів навчання учня, визначених у Державному стандарті початкової освіти.
