Третій місяць країна живе у стані хронічної тривоги та потенційної загрози повномасштабної війни. Ми віримо, що цю кризу вдасться вирішити дипломатичним шляхом і до військового вторгнення справа не дійде. Але разом з тим розуміємо, що знання, як діяти в момент загрози, може стати вирішальним для захисту нашого життя та життя наших дітей.
Тому в сьогоднішньому матеріалі публікуємо практичні поради від освітнього омбудсмена Сергія Горбачова і Центру комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики щодо дій у разі виникнення надзвичайної ситуації військового характеру.
Ми розглянемо рекомендації, які стосуються:
- підготовки свого житла;
- дій після отримання сигналу «УВАГА ВСІМ»;
- евакуації дітей із навчальних закладів;
- підготовки «тривожної валізки»;
- дій у разі обстрілу.
Як підготувати своє житло до надзвичайної ситуації?
Фахівці радять насамперед поставити собі 3 важливі запитання:
- Чи маю я достатній запас харчів і питної води?
- Чи є у мене необхідні документи?
- Чи зможу я своїми силами забезпечити обігрів оселі в холодний період року?
Аби краще обладнати своє житло на випадок надзвичайної ситуації і захистити себе та близьких, автори рекомендують:
- за можливості дізнатися, де знаходяться найближчі укриття і перевірити стан підвального приміщення;
- перевірити наявність аварійного виходу;
- зробити запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;
- перевірити наявність в аптечці засобів надання першої медичної допомоги і продумати, які ліки можуть знадобитися протягом тривалого часу;
- підготувати засоби пожежогасіння;
- подбати про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики, свічки);
- підготувати засоби для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
- зібрати найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховищ;
- подбати про справний стан приватного транспорту і запас палива для вчасної евакуації з небезпечного району;
- у холодну пору подумати про альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення.
Що робити, якщо ви опинилися в зоні бойових дій або потрапили в надзвичайну ситуацію за участі озброєних людей?
1) Зберігайте спокій і концентрацію уваги. Від цього залежатиме, наскільки вправно та швидко ви зможете впоратися з кризою і мінімізувати її наслідки.
- В кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема емоції. Тому пам’ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними і сфокусованими, не реагувати на можливі провокації.
2) Не сповіщайте про свої майбутні дії і плани малознайомим людям, а також знайомим з ненадійною репутацією.
3) Завжди носіть з собою документ, що посвідчує особу. Гроші і документи тримайте в різних місцях — так ви матимете більше шансів їх вберегти.
4) Тримайте біля себе записи про групу крові (свою та близьких родичів) та інформацію про можливі проблеми зі здоров’ям (наприклад, алергію на медичні препарати, хронічні захворювання).
5) Дізнайтеся, де розташовані сховища та укриття, найближчі до вашої оселі, роботи та місць, які ви часто відвідуєте.
6) Намагайтеся якнайменше знаходитись поза житлом і місцем роботи, зменшіть кількість поїздок без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.
7) При виході із приміщень дотримуйтеся правила правої руки і пропускайте вперед тих, хто потребує допомоги, ― це допоможе уникнути тисняви.
8) Не втручайтеся у конфлікти з незнайомими людьми ― це допоможе уникнути можливих провокацій.
9) У разі надходження інформації з офіційних каналів державних органів влади про можливу небезпеку передайте її іншим людям: родичам, сусідам, колегам.
10) При появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покиньте небезпечний район, якщо маєте таку можливість.
11) Уникайте колон техніки і не стійте біля військових машин, які рухаються.
12) Поінформуйте органи правопорядку, місцеві органи, військових про людей, які здійснюють протиправні і провокативні дії.
13) У разі потрапляння в район обстрілу сховайтеся у найближчому сховищі або укритті і не виходьте ще деякий час після закінчення обстрілу.
14) Якщо таких сховищ поблизу немає, використовуйте нерівності рельєфу (наприклад, канави, окопи, вирви від вибухів).
15) У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу сховищ ― ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрийте голову руками або речами.
16) Якщо поряд з Вами поранено людину, надайте першу допомогу і викличте швидку, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності ― військових.
- Не намагайтеся надати допомогу пораненим, поки не завершився обстріл.
17) Якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій (наприклад, арешту, викрадення, побиття), спробуйте зберегти якнайбільше інформації про обставини подій.
У жодному разі не варто:
- наближатися до вікон, якщо почуєте постріли;
- спостерігати за ходом бойових дій, стояти чи перебігати під обстрілом;
- сперечатися з озброєними людьми, фотографувати і робити записи у їхній присутності;
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
- підбирати покинуту зброю та боєприпаси;
- торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце ― натомість негайно повідомте про їхнє розташування територіальним органам ДСНС та Національній поліції за телефоном «101» та «102»;
- носити армійську форму або камуфльований одяг ― краще одягайте одяг темних кольорів, що не привертає уваги, й уникайте будь- яких символів, адже вони можуть викликати неадекватну реакцію.
Що робити після отримання сигналу «УВАГА ВСІМ»?
Якщо ви почули звуки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «УВАГА ВСІМ».
Вам необхідно:
1) Увімкнути телебачення або радіо: інформація передається офіційними каналами протягом 5 хвилин після сигналу.
2) Виконати інструкції, озвучені в повідомленні.
3) Залишити теле- і радіоканали увімкненими — через них може надходити подальша інформація.
Після отримання повідомлення можливі наступні варіанти дій:
1) Залишатися вдома. При цьому необхідно пристосувати своє житло.
- За можливості повідомте отриману інформацію сусідам.
2) Перейти до укриття або евакуюватися в інший район.
- Перед виходом з будинку перекрийте газо-, електро- та водопостачання, зачиніть вікна і вентиляційні отвори.
- Візьміть з собою індивідуальні засоби захисту дихання і найнеобхідніші речі.
- Прямуйте до укриття або на збірний евакуаційний пункт.
- Допоможіть тим, хто потребує допомоги.
Як здійснити евакуацію із навчальних закладів?
Освітній омбудсмен України Сергій Горбачов наводить такі правила евакуації для педагогів:
1) Евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація.
2) Нагадайте дітям про головну мету евакуації (їхня безпека) та правила евакуації:
- Не говори — щоб чути вчителя.
- Не біжи — щоб не постраждати.
- Не штовхайся — щоб не постраждали інші.
- Не повертайся — щоб залишатися в безпеці.
Учнів також просять дотримуватися всіх вказівок педагогів та, у разі потреби, на прохання дорослих, допомогти іншим дітям евакуюватися.
3) Закрийте двері та вікна.
4) Візьміть з собою шкільний аварійний набір, відро (може бути складним), сумку для швидкої допомоги.
- У більшості країн є вимога, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги, відро та пакети для створення приватної зони для туалету.
5) Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
6) Під час евакуації радять об’єднувати два класи, і під час переміщення один вчитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів.
7) Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
8) Евакуація здійснюється до певного визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
9) Після прибуття на визначене місце, перевірте наявність усіх дітей за списком.
10) Залишайтеся зі своїм класом і просіть учнів бути усім класом разом, нікуди не розходитися.
11) Якщо небезпечні умови зникли, здійсніть зворотну евакуацію назад до класів, дотримуючись тих самих правил.
Як підготувати «тривожну валізу»?
В разі евакуації або переходу до безпечнішого району вам знадобляться найнеобхідніші речі. Заздалегідь підготуйте найважливіше:
1) Паспорт і інші необхідні документи/копії (свідоцтво про народження, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, документи на власність).
- Фахівці радять паспорт тримати так, аби його можна було швидко дістати. Решту документів запакуйте в герметичний пакет: підійдуть, наприклад, великий пакет з замком Zip Lock або канцелярська папка, обклеєна скотчем.
2) Гроші (готівку та банківські картки).
- Готівку варто розділити на кілька частин: частину покласти із документами, частину заховати на дно рюкзака, частину тримати в кишені.
3) Зарядні пристрої для мобільних телефонів.
4) Радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів (мультитул), ніж, пакети для сміття, блокнот, олівець, нитки, голки, герметично запаковані сірники, запальнички, рулон широкого скотчу.
5) Теплий одяг (якщо є така можливість, підготуйте також термоковдру), нижню білизну, надійне зручне взуття, дощовик.
6) Гігієнічні засоби (зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, туалетний папір, сухі та вологі серветки).
7) Аптечку, включно з медичними препаратами, які вживаєте щодня, а також рецепти на медикаменти.
8) Посуд, в якому зможете приготувати, розігріти і зберігати їжу.
9) Воду і продукти харчування на 3 доби, які довго зберігаються і не потребують додаткового приготування.
Складіть речі у місткий, зручний рюкзак і тримайте його напоготові. В разі надзвичайної ситуації це скоротить час на збори.
- Рюкзак не має бути яскравого кольору, і так само краще обійтися без кольорів хакі.
Найважчі речі складайте на дно рюкзака. Зверніть увагу: речі з гострими кутами не повинні торкатись спини. У вільні місця кладіть одяг. Ті речі, які знадобляться насамперед, кладіть у зовнішні кишені рюкзака; те, що може деформуватися, — нагору.
Що має бути в аптечці?
За рекомендаціями Міністерства Охорони Здоров’я України аптечку слід укомплектувати відповідно до ваших потреб. Важливо перевірити заздалегідь термін придатності всіх препаратів.
Базовий набір:
- сухий та медичний спирт;
- 2 пари гумових рукавичок;
- активоване вугілля;
- крем від поверхневого ураження шкіри;
- жарознижувальний препарат;
- протиалергійні, знеболювальні засоби;
- ліки проти діареї;
- ліки, що Ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози;
- клапан з плівкою для проведення штучного дихання;
- засоби для зупинки кровотечі — джгут, кровоспинний бинт з гемостатичним засобом;
- марлеві серветки різних розмірів і нестерильні марлеві бинти;
- еластичні бинти з можливістю фіксації;
- бактерицидні пластирі різних розмірів;
- атравматичні ножиці для розрізання одягу на потерпілому;
- великий шматок тканини, якою можна зафіксувати кінцівку постраждалого;
- антисептичні засоби — дезінфікуючий засіб для рук, спиртові серветки, перекис водню.
Як діяти під час обстрілів?
Під час обстрілу стрілецькою зброєю:
1) Під час стрілянини найкраще сховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль.
2) Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку.
- Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками — вони часто стають мішенями.
3) Де б ви не знаходилися, тіло повинне бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде хоча б протягом 5 хвилин.
4) Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) — це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.
Під час артобстрілів:
1) Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишайтеся в під’їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі об’єкти неміцні, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.
2) Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави.
3) Закривайте долонями вуха та відкривайте рот ― це врятує від контузії, убереже від баротравми.
4) Не починайте розбирати завали самостійно, чекайте фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.
Під час артилерійських обстрілів системами залпового вогню:
Снаряд (ракету) можна помітити та зреагувати, залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень — димні сліди ракет. Тому:
1) Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте у полі зору будівлі та споруди, які знаходяться поруч та які можливо використовувати як укриття. Після сигналу спостерігача є декілька секунд для того, щоб сховатися.
2) Ховайтеся у підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Обирайте місце у кутку між несучими стінами та недалеко від вікон та дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у випадку попадання снаряду.
3) Не виходьте з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.
Сподіваємося: нам ніколи не доведеться застосовувати ці поради на практиці. Нагадуємо, що в попередньому матеріалі ми публікували рекомендації психолога Світлани Ройз про те, як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій.
