Як допомогти дитині заснути: поради психолога Світлани Ройз

Ми живемо вже п’ятий місяць в умовах воєнного стану, щоденних повітряних тривог і хронічного стресу. І це не може не відображатися на нашому психологічному та фізичному здоров’ї. Так, багато малюків зараз бояться засинати, тривожаться під час укладання, скаржаться на безсоння чи нічні жахіття.

Як допомогти дитині у цій ситуації — у сьогоднішній статті наводимо поради дитячого і сімейного психолога Світлани Ройз.

Як допомогти дитині заснути?

Світлана Ройз радить у своєму блозі на Facebook:

1. Дотримуватися правил гігієни сну: не дивитися мультфільми в ліжку, за годину до сну не грати в комп’ютерні ігри. Допоможіть дітям у вечірні години переходити в «тихий» і більш повільний режим, який налаштовує на сон.

Нагадуйте їм робити у кімнаті повну темряву, провітрювати її перед сном, відкладати за годину до вкладання у ліжко ґаджети.

2. Створювати ритуали перед сном. Наприклад:

• вмивання;
• переодягання (хоча б маленьку деталь одягу, наприклад, нічні шкарпетки);
• обіймання:
• казки;
• колискові;
• масаж.

«Зараз дітям потрібно більше часу та більше нашої допомоги, щоб відчути хоч відносну безпеку, у якій можна дозволити собі заснути. Ритуали створюють простір передбачуваності — безпеки», — зазначає психолог. За словами Світлани, саме звички-ритуали дають сигнал нашій парасимпатичній системі: «Вмикайся, все спокійно, можна розслаблятися».

• Пропонуємо також переглянути ідеї «сонних ритуалів» у нашому матеріалі «9 спокійних ігор перед сном».

3. Вигадувати і детально описувати чи створити із подушок та пледів «Безпечне захищене місце»

Дітям, які бояться темряви, можна запропонувати ігри з ліхтариками, тіньовий театр.

• Можна також запитати дитину: «Хто буде Хранителем твого сну чи добрих снів?». Психолог пропонує зробити в якості хранителя фігурку ангела з картону (картонної коробки з «Нової пошти» тощо).

4. Фіксувати ресурс. Перед сном Світлана Ройз пропонує питати в дитини: «Що б ти хотіла/хотів із собою взяти із цього дня в новий день?»

5. Якщо протягом дня відбувалося щось складне — психолог пропонує попросити дитину покласти руки на чоло і потилицю (це кінезіологічна вправа) і запитати у неї, що вона хоче залишити в минулому дні (можливо, відпустити з гелієвою кулькою в повітря або скласти в сейф на зберігання).

6. Забезпечити тактильний контакт. Він особливо важливий в умовах стресу та невизначеності.

• «Будуть доречні будь-які масажі, поцілунки, обійми, наші теплі доторки. Можливо, дитина прислухається до нашого серцебиття. Саме зараз важлива наша рука, чи іграшка, контакт з якою можна відчувати», — пояснює психолог.

Як реагувати на страхи і скарги дитини?

Світлана також ділиться з батьками можливими реакціями на скарги, страхи дитини:

Коли дитина говорить:

1) «Я боюся, що щось погане може статися»
Спробуйте разом уявити, що над нами усіма є купол, який нас захищає. Можна молитися, співати разом, бажати всім-всім дітям та дорослим спокою та безпеки, просити наш Рід допомогти нам і захищати.

• «Донька мене кожної ночі питає: „А тривога буде?“. Я їй відповідаю: „Напевно, так“. „А що ми будемо робити, якщо буде сигнал сирени?“ — і вона сама розповідає послідовність дій. Це дає їй відчуття контролю», — ділиться особистим досвідом психолог.

2) «Я ніяк не можу заснути...»
Скажіть дитині: «А ти зараз „внутрішнім зором“ подивись у середину на своє тіло. У моєму тілі є місця, де я відчуваю згустки напруги, важкості. Я їх бачу, вони, як крижинки. Коли я зараз дивлюся на крижинку у мене в потилиці, мій погляд, як сонечко, її розчиняє. Вона тане від мого погляду. А у тебе де крижинки? У ніжках є? Ні? А де?». Торкаємося тих частин тіла, на які вказує дитина.

3) «Я боюся, що не засну..»
Запропонуйте дитині таку гру: «Уяви, що будь-яка думка — це пір’їнка чи метелик. Як тільки-но вона з’явиться, уяви, що відпускаєш її у небо. З’являється нова, ти і її відпускаєш у небо. Дивись, як вона летить — високо-високо».

4) «Коли я лежу, у мене в голівці крутиться те, що я хотіла зробити, але не зробила»
Скажіть дитині: «Уяви, що ти усі думки і справи, як іграшки перед сном, розкладаєш по поличках: кожну справу і кожен спогад — на свою поличку».

5) «А у мене, коли я лежу, у животику щось дрижить і заважає спати»
Запропонуйте дитині таку гру: «Поклади ручку на животик. Відчуй, яка рука тепла і важка. Від неї по животу розтікається тепло. Може, твоя ручка, як кошеня, яке лежить і муркоче. Ти повільно-повільно дихаєш, і кошеня-ручка повільно піднімається та опускається від твого дихання. Або:

• «А ти поклади ручку на животик і потряси нею так само, як і животик. Що зараз відбувається?» або:
• «А ти поклади ручку на животик долонькою вгору й уяви, що те, що в ньому дрижить, з’являється на долоні. Що це? Чого воно хоче? Може, якщо воно цього хоче, накрий його долонькою і вклади спати? А може, його відпустити на місяць і до зірок?».

6) «Я думаю про те, що ніяк не можу заснути. І від цього не можу заснути»
Скажіть дитині: «Коли думки ходять по колу — змотуй їх у клубок. Уяви, що ти намотуєш м’якеньку ниточку в клубок — виток за витком».

7) «Я не можу заснути... Я чогось тривожуся, а чого саме — не знаю»
Запропонуйте дитині таку гру: «Уяви себе у найбільш чарівному місці. Найбезпечнішому для тебе. Там буде травичка? А сніг? А веселка? А люди? А що там буде? Там обов’язково буде перебувати Хранитель Сну. Йому можна передати, як хмаринку, усі твої тривоги. Прямо зі свого тіла випусти їх і віддай Хранителю. І попроси про найдобріший сон. Хранитель Сну може тебе надихнути на найдобріший сон».

8) «Я не можу заснути, тому що хочу, щоб швидше настав ранок»
Скажіть дитині: «Уяви, що твоя думка зараз човником пливе у «завтра» по річці. Човник з кожною секундою по м’якеньких-прем’якеньких хвилях відпливає далі і далі. Або:

• «Уяви, що твої думки і дихання — повільні і ліниві. Зовсім, як лінивці. Тепер ми заморожуємо час, і він рухається, тече, але стає все повільнішим і повільнішим. І думки, і дихання... пові-і-і-і-ільніші».

9) «Я ніяк не можу заснути. Мені заважають усі звуки»
Запропонуйте дитині дослухатися до звуку сну (потрібно якомога низьким, протяжним звуком кілька разів на одній ноті проспівати: «У-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у»).

Що робити, якщо дитині наснилося жахіття чи вона кричить уві сні?

Світлана Ройз у таких випадках рекомендує:

1) Під час сну, коли дитина із заплющеними очима, не потрібно торкатися її чи обіймати. (Якщо дитині сниться, що хтось її переслідує чи вона намагається вивільниться з небезпечного простору, — це може призвести до неочікуваної реакції).

2) Сісти поруч, назвати дитину на ім’я: «Ти спиш. Тобі наснився страшний сон. Це сон. Я — твоя мама. Я з тобою. Ти зараз прокинешся — і я тебе обійму. Ми в безпеці».

3) Коли дитина розплющує очі — знову звернутися на ім’я: «Подивися на мене. Ти мене бачиш? Кивни. Ти прокинув(-ла)ся. Як тебе звати? А як мене звуть? А твою кицьку/собаку? Тобі наснився страшний сон. Зараз ти прокинув(-ла)ся. Усе добре. Ми в безпеці. Стисни мою руку сильно-сильно. Можна тебе обійняти? Я з тобою». Обійміть дитину, трохи погойдайте, можна тихесенько заспівати колискову. Скажіть: «Ми в безпеці».

4) Запропонувати дитині відігнати всі страшні сни. Нам потрібно, щоб дитина сама змогла зробити дію:

• «Давай плеснемо в долоні (один раз) — і сон піде в країну снів, а ми — у реальності. А, може, ми відштовхнемо чи бризнемо розпилювачем (навіть, уявним) — спреєм від монстрів? Чи подуємо (сни, як туман, можуть розвіятися від дихання). Чи скажемо: «Сон, знай своє місце».
• Закріплюємо словами: «Ти впорав(-ла)ся, дивися, ти сам/-а все подолав/-ла».

5) Вночі, якщо дитина сама не розповідає, що наснилося, — не розпитувати. Якщо розповідає — кажемо: «Це був страшний сон. Це відбувалось уві сні. Усе минуло. Ти в безпеці». Якщо дитина розповідає про ворогів чи що не могла вибратися, чи що поряд були снаряди — можна ворогів розвіяти в пил, уявити, що вибралися, поставили над собою світловий щит. Нам треба завершити процес.

6) Щоразу, коли минає тривога, коли минає небезпека, дуже важливо сказати: «Тривога закінчилася. Ти молодець. Ти так мені допомагав/-ла». Потрібно кожного разу ставити крапку в подіях, щоби ми не поверталися до їхнього початку і не переживали в снах чи думках те, що для нас є травматичним, знову і знову.

• «У спокійний час разом з дітьми можна співати улюблену пісню і домовитися, що ця пісня буде вашим паролем — нагадуванням про безпеку. Її можна співати,коли у дитини температура, коли істерика чи проблеми зі сном», — зазначає Світлана.

7) Якщо дитина боїться засинати, боїться нічних страхіть — запропонуйте їй намалювати чи зробити пастку для страшних снів, намалювати,чи зробити ангела, поставити спрей від злих снів та монстрів. Також ви можете промовляти молитву, співати пісню сили, яку ви самі вигадаєте.

• «Для трансформації та роботи із образами та сюжетами сну є окремі техніки, але краще, щоб з цим працювали спеціалісти», — пояснюэ психолог.

Сподіваємося, що ці поради Світлани Ройз стануть вам у нагоді. Безпечних і щасливих снів вашим діткам.