З давніх-давен матусі, вкладаючи спати дітей, співають їм заколисуючі пісні — колискові. Ніжні мелодійні пісні допомагають заспокоїти дитину, налаштувати її на сон. Та не лише для того, щоб приспати малюка, співали колискові наші предки. Матусі також використовували їх у якості замовлянь, щоб вберегти немовля від зла, сприяти здоров’ю і швидкому росту.
За словами дитячого та сімейного психолога Світлани Ройз, спів колискових для дітей — це створення особливого простору близькості, звʼязку з родом, а також простору безпеки, любові та розвитку.
- «Будь ласка, співайте дітям пісні. Мугикайте, наспівуйте, вигадуйте свої, співайте ті, які чули від ваших мам та бабусь. Співайте — чоловіки та жінки. У колискових є те, що дає силу близькості, те, що дає запас сил парасимпатичній нервовій системі. [...] Ми співаємо, розгойдуючись, обіймаючи дитину, або торкаючись її, використовуючи рефрени (повтори), голосом, ритмізацією відтворюючи відчуття трансу — невагомості, безпеки, яка була в матці», — відзначає психолог.
Світлана радить дорослим і собі наспівувати чи мугикати колискові, коли стає тривожно:
- «Колискова собі — це регресивна психотерапевтична практика. Найглибша. Ми, обіймаючи себе, розгойдуючись, повертаємо відчуття кордонів, даємо собі опору, тонізуємо блукаючий нерв. Допомагаємо собі стабілізуватися, повернути «достресовий» ритм серцебиття, дихання (так ми працюємо в терапії ранніх травм, коли в житті людини відбувалося щось дуже для неї складне в ранньому, довербальному періоді життя).
Тож сьогодні пропонуємо для вас добірку чудових народних та авторських українських колискових. У цій статті наводимо перші 19 пісень, а решту — опублікуємо в наступному матеріалі.
Ой ходить сон коло вікон
Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота — коло плота.
Питається сон дрімоти:
— А де будем ночувати?
— Де хатинка теплесенька,
Де дитина малесенька, —
Там ми будем ночувати,
Дитиночку колихати.
Ой на кота та воркота,
На дитину та й дрімота,
Котик буде воркотати,
Дитинонька буде спати.
(Українська народна пісня)
- «Ой ходить сон коло вікон» є однією з найвідоміших українських колискових. Американський композитор Джордж Гершвін був настільки вражений нею, коли почув її 1935 року у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору, що це надихнуло його на написання арії «Summertime» для опери «Поргі і Бесс».
Ой, ну, коте, коточок
Ой, ну, коте, коточок,
Не йди рано в садочок.
Не полохай галочок -
Нехай зівʼють віночок.
Із руточки, із мʼяточки
Дитиночці до шапочки,
З хрещатого барвіночку,
З запашного васильочку.
(Українська народна пісня)
Мати доню колихала
Мати доню колихала,
Колихаючи, співала:
«Ніч надходить, треба спати,
Коло тебе рідна мати...»
Я тебе нагодувала,
І сповила, і приспала...
Я не сплю, тобі співаю:
«Баю, баю, баю, баю...»
Геть від тебе всяке лихо,
Хай круг тебе буде тихо...
Я не сплю, тобі співаю:
«Спи, дитино, баю, баю...»
(Українська народна пісня)
Котику сіренький,
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті.
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик — воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитинку дрімота.
А-а-а-а! А-а-а-а!
Ой ну люлі, котку,
Не йди на колодку.
Не йди на колодку,
Бо заб’єш головку.
Та буде боліти,
Нічим завертіти.
Дитя буде спати,
Котик — воркотати.
(А-а а-а а-а а)
(Українська народна пісня)
Тихий сон
Тихий сон по горах ходить,
За рученьку нiчку водить.
I шумлять ліси все тихше,
Сон малих звiрят колише.
Не шуміть, ліси зелені,
Спати йдіть, вітри студені.
Най малята сплять здорові,
Най їм сняться сни чудові.
Аж на небі зазоріє,
Сонце їх малих зогріє.
I зогріє, й поцілує,
I світами помандрує.
(Осип Маковей)
Зірочки — дзвіночки
Я дзвіночки-зірочки
Розсиплю по стелі,
Щоб маленьких діточок
Бавили в оселі.
Щоб співали цілу ніч
Пісеньки казкові,
І, щоб сни для малюків
Снились кольорові.
Посміхнулись зірочки,
Пісеньки співають,
Дивовижним голосом
Діток колихають.
Ковдрочка-перинка
Ніжно обіймає,
Мамина кровинка
Тихо засинає...
(Наталя Гуркіна)
Ой люлі-люлі
Ой люлі, люлі
Налетіли гулі,
Налетіли гулі,
Та й сіли на люлі.
Стали думать і гадать,
Чим дитятко годувать:
Чи кашкою, чи медком,
Чи солодким молочком.
Колисочка не скрипить,
А дитинка спить, спить,
Колисочка люлі-люля,
А дитиночка заснула.
Вітер в пічці не гуде,
Бо дитинка спать буде,
Пташка в саду не співає,
Бо дитинка спать лягає...
Голубочка не воркує,
Бо дитиночка почує,
Голубочок не воркоче,
Бо дитинка спати хоче...
Котик спить на пічці,
А дитя — в колисці,
Пташка — в саду у кубельці,
А дитинка — на постельці.
Коник — в стайні на сінці,
А дитинка — в колисці,
Песик — в будці на мотузці,
А дитинка — на подушці.
Жабка спить біля водички,
Лисеня — біля лисички,
Кошенятко — біля киці,
А дитинка — біля циці.
Люлі, люлі, люлечки,
Налетіли гулечки,
Налетіли гулечки,
Та й сіли на люлечки...
(Українська народна пісня)
Колискова
Зірочка в небі моргає,
Хмарку м’яку обіймає.
Нічкою, сон, приходи,
Спи, моя донечко, спи.
Приспів:
Спи, моя зірочко, спи, моя донечко,
Сон загляне у відкрите віконечко.
Місяць промінчиком буде гойдати,
Щічки рум’яні твої цілувати.
Котик ліниво муркоче,
Вмився і спатоньки хоче.
Ти, коте, тихо ходи,
Донечку не розбуди...
Приспів. (2)
(Віталій Войтко)
Баю-бай
Люлі, люлі, треба спати,
Йде вже ніченька до хати,
Світить зіронька в віконце,
Спи, маленьке наше сонце.
Приспів:
Баю, баю, баю, бай,
Спи, дитино, засинай,
Спи, малесеньке дитятко,
Вже стомились оченятка.
Баю, баю, баю, бай,
Спи, дитино, засинай,
Баю, бай — засинай.
Люлі, люлі, треба спати,
Вже поснули пташенята,
Їм матуся у садочку
Теж співала співаночку.
Приспів.
Навіть непосида котик
Смачно спить, спіймавши хвостик.
Спи і ти, мій голубочку,
Мій малесенький синочку.
Приспів.
(Володимир Наконечний)
В лісі є зелена хата
В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата,
А найменший — вереда,
Сивій мамі набрида.
Каже: «Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси!»
«Люлі-люлі, треба спати, -
Над синком шепоче мати:
Як заснеш, тобі усе
Сон в кошівці принесе».
Місяць яснесенький
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти, малесенький,
Спи ж ти, малесенький,
Пізній бо час.
Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш
Що то печаль.
Хутко прийматимеш,
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.
Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить...
Леле, дитинонько!
Леле, дитинонько!
Жить — сльози лить.
Сором хилитися,
Долі коритися!
Час твій прийде
З долею битися,
З долею битися, —
Сон пропаде...
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти, малесенький,
Спи ж ти, малесенький,
Поки є час!
(Леся Українка)
Пізня вже годинка
Пізня вже годинка,
Чом не спиш, дитинко?
Он твоя матуся
Кличе Сонька-Дрімка
На котячих лапках
Сонько-Дрімко ходить.
Каже він малятам:
«Пустувати годі!»
Гра закінчилась,
Матінка втомилась.
В ліжко лягай,
Швидше засинай.
Сонько-Дрімко носить
Всім, хто лиш попросить,
В кошику лозовім
Казочки чудові.
Принесе співанку,
Тиху колисанку.
Хто її послуха —
Спатиме до ранку.
Синку маленький, донечко рідненька
Нічка прийшла, спатоньки пора.
Завтра Сонько-Дрімко
Прийде в кожну хату.
Знову наших діток
Буде колисати.
(Наталя Кулик)
Темна ніченька прийшла
Люлі-люлі, а-а-а,
Темна ніченька прийшла,
Принесла із далини
Кольорові гарні сни.
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а...
Тихо блимають в імлі
З неба зіроньки малі.
Киця вклалася клубком
І дрімає під вікном.
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а...
За порогом світлячки
Світять срібні свічечки,
А на комині цвіркун
Скрипку взяв, торкнувся струн...
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а...
Лиш не спить стара сова —
Снів казкових вартова.
Стереже солодкі сни,
Щоб наснилися вони...
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а...
Люлі-люлі, а-а-а-а,
Гойда, гойда, гойда-да.
Колисаночка скрипить,
А дитятко міцно спить...
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а...
Темна ніченька прийшла.
Люлі-люлі, а-а-а...
(Зоряна Лісевич)
Донечка
Мама свою донечку
В любистку купала,
Мама своїй донечці
Доленьку гукала:
«Нехай вода чистая
Змиє лихі очі,
Нехай доля красная
До нас стежку топче».
Мама своїй донечці
Кучері чесала,
Мама своїй донечці
Коси виплітала:
«Нехай нижче пояса
Виростають коси,
Нехай добрий молодець
Рученьку попросити».
Мама свою донечку
Спатоньки вкладала,
Мама своїй донечці
Пісеньку співала:
«Нехай засне донечка
Під мамине слово,
Нехай росте рідная
Велика й здорова».
(Українська народна пісня)
Спи, маленький козачок
Спи, маленький козачоок,
Повернися на бочок.
Спи, синочку, мама засинає.
Спи, козаче, кінь твій зачекає.
Люлі-люлі, баю-бай.
Прийде завтра Миколай,
Принесе тобі в дарунок
Золотих пісень пакунок.
Приспів:
А в зимову тиху ніч ми поїдемо на Січ.
Кошовий нам дасть різдвяний пряник.
А в різдвяну тиху ніч ми поїдемо на Cіч.
Кошовий нам дасть різдвяний пряник.
Спи, козаче, в бій ще рано,
Ще малі твої гетьмани.
А як підеш в бій свій перший —
Мало нас, а вас ще менше.
Спи, маленький, треба спати.
Зайчик спить і вовчик-братик.
Грає синій водограй,
Казка ллється через край.
Люляй-люляй, баю-бай.
Приспів.
(Анатолій Сухой)
Колискова
(Спи, засни, моя дитино...)
Спи, засни, моя дитино,
Спи, моє маля.
Ніч іде в гаї, долини,
Трави нахиля.
Хай тобі ця ніч насниться,
Що в вогнях сія,
Будеш завтра в світ дивиться,
Зіронько моя.
Посміхнись до мене, сину,
І зрадію я,
Не хвилину і не днину,
Я навік твоя.
Перша ніч твоя почата
В співах солов’я,
Дай же мамі рученята,
Зіронько моя.
Сплять ліси, поля, криниці,
Шепіт ручая,
Ти відкрий, відкрий очиці,
Юносте моя.
Підеш ти по Україні,
Де життя буя.
Виростай, моя дитино,
Зіронько моя.
(Андрій Малишко)
Над колискою
Спи, мій малесенький,
Спи, мій синок...
Я розкажу тобі безліч казок.
Нащо ж ти віченьки знову розкрив?
Спи, моя пташко, — то вітер завив.
Стогне і виє уже він давно,
Б’ється і стука в наше вікно.
Геть, розбишако, в далекі степи.
Спи, мій лебедику, солодко спи,
Ось уже й вітер затих, занімів,
Мабуть, заснуть під намет полетів...
Холодно там у лісах і лугах, -
Все потонуло в глибоких снігах.
Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять,
Затишок хочуть собі відшукать.
Ось вони вгледіли — кущик стоїть...
Пізно! — давно вже лисичка там спить.
Кинулись знову кудись на грядки,
Ой, ночувать там забрались вовки!
Краще ви в поле біжіть, за лісок.
Знайдете там ви соломки стіжок,
Глибше забийтесь, зарийтесь в снопки,
Щоб не знайшли вас голодні вовки.
Спи ж, мій малесенький, годі гулять,
Зайчики білі давно уже сплять...
(Олександр Олесь)
Колискова
(Крихітко моя маленька...)
Крихітко моя маленька,
Притулися до серденька.
Слухай колисаночку,
Спи аж до світаночку.
А-аааа баю бай, А-аааа баю бай.
Ручки з лялечкою грали,
Ніжки з м’ячиком стрибали.
І стомилися вони
Бо вже вечір на дворі.
А-аааа баю бай, А-аааа баю бай.
Тихий вечір гладить квіти,
Треба й квітам відпочити,
Сонце котиться за гай,
Спи, дитинко, засинай.
(Світлана Ільніцька)
Укриття
Спить моє дитя
В стінах укриття,
Тиша навкруги,
Поруч вороги...
Спить та бачить сни
Теплої весни,
Там квітуть сади,
Ті, що дід садив!..
Діда вже нема,
Зірвана струна,
На якій він грав,
Жив життя, співав!..
Гойда, гойда-а,
Як тремтить земля!..
Колихає тих,
Хто у ній затих!..
Серденько моє,
Скільки ж болю є
У твоїх очах,
Морок та печаль?..
Відпусти й спочинь,
Нехай в далечінь
Відлітає жах,
Наче вільний птах!..
Котик цілий день
Муркотить пісень,
Поміж стін лежить
І спокійно спить...
Спи й ти, засинай
Там, де рідний край!..
Забринить життя
З ночі й до рання!..
Спить моє дитя
В стінах укриття,
Тиша навкруги,
Засинай і ти!..
(TANKATAKA)
- «„Укриття“ — це пісня-колискова від імені матері, яка заколисує свою дитину в бомбосховищі. Мати співає, ковтаючи сльози відчаю та болю від тієї реальності, в якій вимушена жити її дитина. Немає слів, які змогли би описати те, що я відчуваю кожного дня, дізнаючись про все нові й нові трагічні новини моєї рідної України. Моє серце болить від тієї долі, яку мають зараз мільйони українців. І ця пісня була створена, зліплена зі сліз, відчаю, злості, безсилля, надії. Надії на те, що скоро наша Україна буде знову вільною. А це буде обов’язково», — зазначає авторка і виконавиця пісні TANKATAKA.
