Кожен пʼятий викритий зловмисник з числа тих, кого завербували для своїх завдань в Україні російські спецслужби, виявився неповнолітнім. Дітей використовували для підготовки диверсій та терактів. Про це повідомив речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко в етері Радіо Свобода.
- «Росіяни вербують для своїх завдань переважно неповнолітніх, безробітних і людей із різними видами залежності. Ну, наприклад, наркотичною, алкогольною або ігровою. За нашою статистикою, 22% із викритих зловмисників — це саме неповнолітні, 55% — це безробітні, а 7% виконавців раніше мали судимість за різні злочини. Ці люди легше піддаються на психологічні маніпуляції, тому що молодь не здатна повною мірою оцінювати наслідки своїх дій, а залежним гроші потрібні будь-якою ціною», — пояснює він.
Випадки вербування дітей почали з’являтися з квітня 2024 року, й останнім часом їх кількість лише збільшується.
- «Дедалі частіше ми бачимо випадки, коли російські спецслужби вербують українських підлітків через інтернет. Обіцяють легкі гроші, „дорослі“ завдання й „важливу місію“, а потім дистанційно підривають своїх агентів. Нещодавній вибух в Івано-Франківську, де один завербований ворогом підліток загинув, а інший утратив ноги, показав: ми мусимо діяти на випередження», — зазначають фахівці фонду «Голоси дітей».
Щоб допомогти батькам і вчителям захистити молодь, вони опублікували серію навчальних дописів про вербування підлітків і те, як вберегти їх від можливого впливу. Зокрема, фахові консультації для дописів надавали такі спеціалісти:
- психологи фонду Сергій Михайлик та Олена Лісова;
- експертки ГО «ВГЦ „Волонтер“» Людмила Гриценко й Тетяна Журавель;
- фахівчиня з цифрової безпеки Анастасія Апетик.
Ми обʼєднали розглянуті питання в цих дописах у декілька рубрик і публікуємо їх у сьогоднішній статті.
І. Як відбувається вербування?
1. Хто в зоні найбільшого ризику?
Експертки ГО «ВГЦ „Волонтер“» Людмила Гриценко та Тетяна Журавель відзначають, що спецслужби рф першочергово націлюються на підлітків, які:
- шукають додаткового заробітку й хапаються за будь-які оголошення про роботу;
- активні й ініціативні, але не вміють спрогнозувати наслідки своїх дій;
- не обізнані про юридичну відповідальність, зокрема щодо неповнолітніх.
Такі діти легше піддаються впливу та навіюванням. Із кожним підлітком працюють індивідуально, використовуючи обман, маніпуляції, а потім залякування.
Психологи фонду «Голоси дітей» Олена Лісова та Сергій Михайлик зауважують також, що великий ризик потрапити під поганий вплив у дітей, які:
- мають низьку самооцінку;
- почуваються самотніми або ізольованими;
- не відчувають підтримки в сімʼї;
- мають складні життєві обставини.
Вони підкреслюють: коли ми відчуваємо безсилля й тривогу, хтось може переконати нас у значущості певних дій. Саме тоді російські спецслужби залучають пропаганду й маніпулювання емоціями.
2. Як відбувається вербування?
Психологи відзначають, що російські куратори знаходять телеграм-канали й групи в соцмережах, які пишуть про пошук роботи чи «рейди ТЦК» або публікують розважальний контент (знайомства, відеоігри). На таких платформах розміщують оголошення на кшталт «Віддалена зайнятість — висока оплата».
Підліткам, які відгукнулися, спершу дають прості завдання, щоб перевірити їхню готовність (як-от, поширення листівок).
Із часом завдання ускладнюють (сфотографувати обʼєкт тощо), заманюючи маніпуляціями й обманом. Якщо підліток сумнівається, його переконують, що відповідальності за це не буде, або ж залякують: «Назад шляху немає».
3. Якими маніпуляціями оперують російські куратори?
Фахівець з цифрової безпеки Анастасія Апетик зазначає, що спецслужби рф використовують найчастіше такі маніпуляції-«гачки», аби завербувати неповнолітніх:
1) Працевлаштування — обіцяють легку роботу без досвіду з великою оплатою.
2) «Фішинг довіри» — знайомляться через спільні інтереси, грають роль друга, пропонують «ексклюзивні» можливості від знайомств до заробітку.
3) Терміновий заклик до дії — змушують відповісти або зробити щось негайно, погрожуючи наслідками.
4) Шантаж — отримують відверті фото та погрожують їх розповсюдити, якщо потерпілий (-ла) не виконає певних дій.
5) Схеми «привіт — це товариш майор, і я хочу тебе захистити» — представляються поліцією і просять особисті дані.
ІІ. Як захистити дитину від вербування?
Психологи фонду «Голоси дітей» Олена Лісова та Сергій Михайлик дають батькам такі поради:
1. Як зрозуміти, що щось не так?
Вербування часто супроводжується різкими змінами в поведінці дитини. Зверніть увагу, якщо підліток:
- стає замкнутим й агресивним, уникає розмов із рідними;
- втрачає інтерес до попередніх захоплень;
- різко змінює коло спілкування, друзів;
- усе втаємничує та приховує.
Через свої вікові особливості підлітки інформаційно вразливі. Але навіть у важких умовах вони можуть знайти внутрішню опору через значимі постаті (наприклад, родичів чи вчителів), які колись дали їм важливі орієнтири.
2. Як убезпечити підлітка?
Психологи радять:
- Цікавтеся інтересами дитини, з ким вона спілкується та що дивиться. Без контролю й допитів — через щиру зацікавленість.
- Говоріть про ризики спокійно, без залякування.
- Допоможіть знайти цікаве захоплення — спорт, творчість, волонтерство. Так дитина буде менш вразлива.
- Найголовніше — залишатися джерелом підтримки.
3. Як навчити дитину не вестися на маніпуляції?
Базова інформаційна грамотність може значно знизити ризики впливу на підлітків. Тому психологи радять батькам:
- Розвивайте критичне мислення: обговорюйте різні погляди, пояснюйте логічні помилки, радьте корисні ресурси.
- Не насаджуйте свою думку — залишайте простір для власних висновків.
- Підвищуйте самооцінку: підтримуйте, хваліть за успіхи, заохочуйте ініціативу.
- Надавайте емоційну підтримку. Коли вдома комфортно, менше бажання шукати прийняття деінде.
4. Як діяти, коли є підозри?
Якщо дитина дивно поводиться, дивиться насильницькі відео, гортає жорстокий контент, варто діяти так:
- Спокійно поговоріть, обережно й ввічливо, не засуджуючи.
- Дайте підлітку контроль над розмовою. Не тисніть, щоб він відкрився сам.
- Почніть мʼяко: «Можемо поговорити? Я помітив, що ти дивишся дещо, мене це трошки лякає. Можеш поділитися чому? Ні? Окей, коли будеш готовий, я вислухаю та підтримаю. Я тебе люблю й прислухаюся».
Коли вдалося вибудувати діалог, запропонуйте підлітку разом (або без вас) сходити до фахівця, щоб легше впоратися з причиною.
Експертки ГО «ВГЦ „Волонтер“» Людмила Гриценко та Тетяна Журавель також дають батькам поради:
5. Що робити, якщо вашу дитину намагаються завербувати?
Експертки радять:
- щиро поговоріть із дитиною та дізнайтеся подробиці (як, де, що саме відбулося і хто ще залучений);
- зверніться по консультацію до системи безоплатної правничної допомоги: 0 800 213 103;
- зверніться до СБУ з повідомленням про спробу вербування: 0 800 501 482 (або чатбот «Спали ФСБшника»);
- долучіть психолога, щоб допомогти дитині опрацювати травматичний досвід.
6. Яке може бути покарання?
Усе залежить від дій, обставин та наслідків. Пошкодження військової техніки чи підпал можуть кваліфікувати так:
- перешкоджання законній діяльності ЗСУ;
- державна зрада;
- диверсія або терористичний акт.
Для неповнолітніх відповідальність може коливатися від пробації (контроль та ресоціалізація без увʼязнення) до реального терміну (3–15 років за ґратами залежно від тяжкості злочину). А ще відшкодування збитків, яке може лягти як на самого підлітка, так і на батьків.
Варто застерегти дітей, що деякі завербовані підлітки втрачають найцінніше — здоровʼя або навіть життя.
7. Що варто зробити вже зараз?
1) Розкажіть дитині про випадки вербування підлітків службами рф і можливі наслідки. Запитайте, чи були в неї підозрілі контакти з незнайомцями.
2) Запевніть дитину, що вона може довіряти вам, бо ви завжди на її боці.
3) Учіть, що будь-яка пропозиція анонімного заробітку чи завдання від дорослого дитині — це привід насторожитися.
4) Розвивайте навички відмови. Проговоріть із дитиною фрази, які допоможуть їй вийти з ризикованої ситуації («Ні, це незаконно», «Я розповім батькам», «Дайте мені спокій»).
- «Головний захист підлітків — не заборони, а вміння розпізнавати небезпеку й довіра до батьків (чи інших значимих дорослих). Говоріть з дітьми та слухайте їх. Якщо ж ви помічаєте різкі зміни в поведінці дитини через війну, звертайтеся до спеціалістів», — наголошують Людмила Гриценко та Тетяна Журавель.
ІІІ. Як захистити дитину в інтернеті?
Фахівець з цифрової безпеки Анастасія Апетик дає батькам такі поради:
1. Як розпізнати фейкові акаунти та боти?
Зверніть увагу на цифрові червоні прапорці, які можуть сигналізувати про ризики:
- акаунт створено нещодавно;
- мало дописів, фото або друзів;
- швидкий перехід до особистих тем, спроба виманити персональні дані.
Якщо в незнайомця є фото, спробуйте закинути його в ресурси для перевірки, як-от Google Images, TinEye Ta Al or Not — так дізнаєтесь, якщо зображення чуже або створене за допомогою ШІ. Якщо маєте номер телефону чи email — спробуйте X-Ray Contact ao Truecaller.
2. Як захистити свої акаунти та листування?
1) Вмикайте двофакторну автентифікацію усюди. Краще це робити через застосунки типу Google Authenticator, a не SMS.
2) Обмежуйте видимість профілю — налаштуйте приватність на «лише для друзів».
3) Вимикайте геолокацію у постах і фото.
4) Регулярно переглядайте дозволи для застосунків (які мають доступ до акаунту).
5) Перевіряйте активні сесії (сеанси) у месенджерах та соцмережах.
3. Як реагувати на підозрілі повідомлення та загрози?
Фахівчиня з цифрової безпеки радить:
- У жодному разі не надсилайте свої дані, не переходьте за лінками.
- Блокуйте та скаржтеся (обирайте пункт «Поскаржитися» на акаунт).
- Перевірте пристрої на злам. Якщо є підозра, що акаунт зламали, перевірте активні сесії.
- Змініть паролі. Вони мають бути від 12 символів, містити великі й маленькі літери, цифри та спецсимволи.
- Зверніться до кіберполіції, якщо є ознаки зламу чи намагання змусити діяти протиправно. Збережіть скриншоти й посилання на акаунт зловмисника.
4. Як надсилати фото безпечно?
Анастасія Апетик радить підліткам:
- Ніколи не відправляйте інтимні фото в месенджерах — навіть якщо здається, що ви знаєте людину давно.
- Використовуйте «безпечні» способи обміну фото. Деякі месенджери мають функцію «Знищити через 10 сек», але це теж не гарантія — скріншоти все одно можливі.
- Не показуйте паспорт, документи, домашню адресу, шкільні форми з логотипом тощо.
- Памʼятайте про «цифровий слід» — фото можуть лишитися в кеші (місці тимчасового зберігання даних) чи резервних копіях.
Якщо фото все ж потрапили до зловмисників, не слід панікувати й вести перемовини зі зловмисниками. Заблокуйте їх, зробивши скриншоти листування, та розкажіть дорослому, якому довіряєте. Разом зверніться до кіберполіції.
5. Чи можна допомогти дитині без втручання в її приватність?
Є низка сервісів для батьків, які дозволяють моніторити безпеку дитини, при цьому не порушуючи її особисті кордони. Вони можуть підійти зокрема для підлітків юного віку:
- Google Family Link — дозволяє слідкувати за активністю в інтернеті, не переглядаючи приватні чати.
- Qustodio — показує, скільки часу дитина проводить у мережі й дає змогу блокувати небезпечні сайти.
- Bark — аналізує зміст повідомлень на ризики (булінг, шантаж) і надсилає батькам лише загальні попередження без деталей.
6. Які цифрові звички варто формувати в родині?
Фахівець з цифрової безпеки радить формувати такі звички:
1) Думати перед публікацією — усе, що опубліковане в мережі, там і залишиться.
2) Завжди оновлювати програми — старі версії застосунків можуть мати вразливості.
3) Не використовувати однакові паролі — злам одного акаунту може відкрити доступ до всіх інших.
4) Учитися розпізнавати маніпуляції — не вірте усьому, що пишуть, і завжди перевіряйте інформацію.
5) Перевіряти свою електронну пошту на витік даних на haveibeenpwned.com.
Сподіваємося, що ці поради допоможуть захистити дітей від зловмисників.