Використання таблиці для доповнення прикладів з математичною дією є для дитини чимось досить відомим і опрацьованим завдяки досвіду роботи над іншими темами у попередніх завданнях. Проте цього разу учень користуватиметься таблицею для виконання дії ділення. Перед дитиною на екрані на кожному етапі завдання міститься зображення таблиці, де кожен стовпчик – частина прикладу з дією ділення. Стовпчики називаються відповідно: «Ділене», «Дільник» і «Частка». Кожен горизонтальний ряд – це окремий приклад з дією ділення. Особливість таблиці втому, що для кожного прикладу є одна клітинка, де нема числа. Ці порожні клітинки роблять приклади неповними. Пропущеними можуть бути будь-які елементи прикладу, але якщо одного з них нема, то інші відомі. Таким чином дитина, виконуючи це завдання, водночас тренується і виконувати, власне, ділення, і дізнаватись значення невідомих членів прикладів, що містять цю операцію. Якщо у рядку з прикладом порожньою є клітинка з часткою, то дитина просто виконує дію ділення. Якщо ж порожня клітинка з діленим, то дільник і частка перемножуються між собою. Нарешті, якщо дільник є невідомим, то ділене треба розділити на частку. Нерівнозначність елементів ділення відрізняє цю дію від множення, хоча, з іншого боку, дитина завдяки цій вправі краще розуміє звʼязок цих протилежних дій, адже ділене в прикладі з діленням є добутком в «дзеркальному» варіанті цього ж прикладу з множенням. Варіантів чисел, які треба розмістити у порожніх клітинках, нема, дитина має самостійно вписати числа у таблицю, що переводить учня на новий рівень самостійності у роботі з таким форматом інформації.
Учень/учениця: застосовує в обчисленнях алгоритм письмового ділення трицифрового числа на двоцифрове
Учень/учениця: застосовує алгоритм письмового ділення багатоцифрового числа на одноцифрове
Помножити або розділити, аби виконати рівняння, пов'язані із дією множення, наприклад, розв’язуючи задачі у малюнках або словесні, що мають невідому змінну, з урахуванням відмінностей у діях множення та додавання.