Ділення великих чисел є досить складним процесом, виконання якого реалізувати іноді важче, ніж множення таких самих багатоцифрових величин. Проте є способи дати дитині можливість поступово призвичаїтись до нового типу прикладів. І головним є надання можливості дійсно зрозуміти числа, з якими учень працюватиме. Спочатку тренуючи вміння оцінити та зрозуміти приклад, можна згодом більш успішно навчити дитину, власне, діленню з багатоцифровими числами. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати кількість цифр у частці. На екрані перед учнем міститься зображення математичного прикладу з дією ділення. Для кожного наступного етапу приклад буде новий, проте завжди як ділене, так і дільник є багатоцифровими числами. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб серед варіантів, які розміщені під прикладом, вибрати той, який передає кількість цифр у частці, тобто числі, яке є результатом цього прикладу. Таким чином розвʼязувати його і шукати точне число-частку не доведеться – треба лише приблизно оцінити результат дії. Зробити це можна наступним чином. Якщо дільник є круглим числом (в такому випадку ділене теж має бути таким), то число нулів дільника забирає стільки ж у діленого. Після цього треба подивитись на найбільший розряд діленого. Якщо він більший за дільник, то далі кількість цифр не зменшиться. Але якщо ця цифра менша, то у частці буде ще на одну цифру менше, ніж у діленому. Коли дитина робить свій вибір серед чисел під прикладом, то проходить на наступний етап до нового виразу. Ця вправа є дуже важливою саме для того, щоб дитина зрозуміла саму механіку ділення, спосіб виконання цієї дії у прикладі.
Учень/учениця: передбачає кількість цифр у добутку, частці до початку виконання обчислень.
Помножити або розділити, аби виконати рівняння, пов'язані із дією множення, наприклад, розв’язуючи задачі у малюнках або словесні, що мають невідому змінну, з урахуванням відмінностей у діях множення та додавання.